За Гітлера в Україні голоду і людоїдства не було, а за кремлівської владі вона була... Їде переможець війни на парад в німецькому мерседесі, і в нього георгіївська стрічка має... Самогубство Фадєєва пов`язане з появою Олега Кошового...
Віктор Суворов, він же Володимир Резун - письменник і втікач-розвідник ГРУ, який був заочно засуджений до страти, і чиї книги про війну «Криголам» і «Акваріум» стали вибухом для радянської військової історії. У своїх книгах він запропонував цілий ряд нових наукових концепцій, що стосуються початку і перебігу Другої світової війни. У Російській Федерації вийшло близько двох десятків книг, які прагнуть спростувати Віктора Суворова. Наскільки аргументовані доводи його опонентів – думки розходяться. Але навряд чи він хоч один з виданих "антисуворових" зміг наблизиться за тиражами до книг колишнього розвідника ГРУ, який вже більше тридцяти років живе в Англії, читає лекції в британських військових вузах. Напередодні 65-річчя Перемоги ми зв`язалися з Володимиром Богдановичем, щоб поговорити про минулу війну і про нашу історію.
ЗА ГІТЛЕРА В УКРАЇНІ ГОЛОДУ І ЛЮДОЇДСТВА НЕ БУЛО, А ЗА КРЕМЛІВСЬКОЇ ВЛАДИ ВОНА БУЛА
Володимире Богдановичу, День Перемоги цього року Україна зібралася святкувати разом з Росією. І це було б зрозуміло, але тут мер Москви Лужков зібрався розвішувати по Москві червоні ганчірки з портретами Сталіна. Говорить, що він прихильник «об`єктивного висвітлення історії». І тому виникають сумніви, чи зможе нова влада вибрати потрібну тональність для цих урочистостей...
Коли святкують 9 травня, повторюють: «Перемога-перемога, ми перемогли. Гітлер хотів знищити Радянський Союз, всіх нас зробити рабами, а СРСР зробити сировинним придатком Європи». «Переміг» СРСР, але мрія Гітлера здійснилася: Росія чомусь стала сировинним придатком Європи. Всі боялися того, що Гітлер вивезе росіян і українців на найбрудніші роботи. Але сьогодні я ходжу Лондоном, і бачу, що найбруднішу роботу в готелях роблять росіяни, українці, молдавани. Тому, коли ми говоримо про перемогу, то у мене подвійне відчуття. Мені говорять: у цій війні йшлося про виживання народів. Помилуйте, але хіба наші народи виживають? Адже йде процес вмирання нації, абсолютно страшний процес скорочення нації, а населення обох наших країн, якщо і збільшується, то за рахунок людей, що прийшли в країну. І ось, коли святкують 9 Травня, я кажу: добре. Давайте при цьому згадувати про дев`ять мільйонів людей, яких радянська влада винищила навмисно. Так, Гітлер погана людина, але за Гітлера в Україні голоду і людоїдства не було, а за кремлівської влади вона була. Ось коли святкують 9 Травня, я б хотів, щоб це було свято із сльозами на очах, щоб люди пригадали тих, хто загинув на війні. А ось це розмахування прапорцями- це просто вульгарність. Їде Москвою мерседес, в ньому сидить народний депутат, тому що Росія не здатна виробляти автомобілі. Просто не здатна. Виробили цю «ладу» минулого року, сімсот тисяч виготовили, одну чверть вдалося продати. Тому що вона нікому не потрібна. Так от, їде "переможець війни" на парад у німецькому мерседесі, і у нього георгіївська стрічка має. Отак і перемогли. Дивне це свято для мене.
Чому російське суспільство виявляється сприйнятливим до ідей сталінізму? Або люди просто не наважуються голосно заявити протест проти просування генералісимуса?
Люди розуміють, за нинішньої системи розвитку у Росії немає світлого майбутнього, тому вони хапаються за світле минуле. А де світле минуле? А кого ще згадувати? Леніна – сифілітика і німецького шпигуна? Берію Лаврентія Павловича? Божевільного Хрущова, який мало весь світ не знищив у ядерній війні? Ось генералісимус і переміг. Ідеологія російської держави в безвиході, у нас немає позитивних героїв.
На які етапи ви б розбили Другу світову війну для шкільного підручника?
Дії Радянського Союзу були спрямовані на розповсюдження в світі комунізму. Цей вектор був і до війни, і після війни: Афганістан, Єгипет, Сирія, Індонезія, Чилі. СРСР рухався в одному напрямку - до світового панування. Другу світову війну я б починав з пакту Молотова-Ріббентропа. Сталін розділив Польщу, одна половина – Гітлеру, інша – Сталіну. І одразу почалася таємна мобілізація Червоної Армії. Вона мала завершитися війною. Не можна починати війну з 22 червня і словами «віроломний напад». Але треба сказати, що коли вони на нас дійсно напали...
...то в перший рік наша поразка була приголомшливою...
Так. Тому що Червона Армія готувалася до абсолютно іншої війни. Вона готувалася не до оборони, а до нападу. Якби Червону Армію поставили в оборону, то ніхто цю оборону ніколи пробити не зміг би. Припустімо, на Курській Дузі за два-три місяці в чистому полі була створена нездоланна оборона. У німців були важкі танки, але зламати її було неможливо. У 1941 році у німців не було важких танків, але вони захопили Київ, дійшли за місяць до Ленінграда, в жовтні до Москви вийшли. Це тому, що СРСР готувався не до оборонної війни. Наказ на оборону давався на початку липня. А до цього не було такого наказу.
Якщо говорити про етапи війни. Перший етап: 1 вересня 1939 року, війна СРСР і Німеччини проти Європи. Тоді Гітлер у Польщі і ми в Польщі, Гітлер у Норвегії, а ми у Фінляндії, Гітлер у Данії, Голландії, Бельгії, Франції, а у нас - Естонія, Литва, Латвія. Два бандити гризли Європу, а потім один раптово ударив іншого. Ось тоді починається другий етап, 22 червня 1941 року, коли вони стали битися між собою.
Третій етап. Тут я поставив би Сталінград, 19 листопада 1942 року, коли стався перелом, і війна покотилася в інший бік. Тобто, три основні етапи.
Але далі я б додав, що після цього Червона Армія - визволителька прийшла до Європи і вирішила звідти не йти.
СТВЕРДЖУЮЧИ, ЩО СТАЛІН ГОТУВАВ НАПАД НА НІМЕЧЧИНУ, РЯТУЮ ЧЕСТЬ СВОГО НАРОДУ
Я чесно кажучи, не розумію, чому ваше твердження, що Сталін готував напад на Гітлера, викликає таке обурення у російських істориків.
Так, за це мене б’ють ногами. Знаєте, яка найголовніша дурість радянських підручників і всієї пропаганди? Це дві взаимовиключні тези. Нам подають, що Червона Армія звільнила Європу від коричневої чуми. І тут же кажуть: ми нікого звільняти не хотіли, ми на Гітлера нападати не хотіли. Якщо йти за цією логікою, ми - визволителі мимоволі. І якщо продовжити цю думку, «взагалі, ми – вірні гітлерівці». А чому ні? Ми підписали договір з Гітлером, забезпечували його вольфрамом, молібденом, нафтою, нікелем, хлібом, салом, шкірою Кунгурського заводу, шинами Ярославського комбінату. Усім цим забезпечували, і нападати не хотіли. Тобто ми були вірні гітлерівці, він просто на нас напав. А ні, то душив би Гітлер Европу, по Європі - кров калюжами, а ми б його підтримували. Коли я говорю, що Сталін готував напад на Німеччину, то тим самим я рятую честь свого народу, і російського народу, і українського.
І рятуєте при цьому свою наукову концепцію...
Ну, звичайно. Але погодьтеся, що вона достатньо струнка. Адже інакше нісенітниця виходить: ми не хотіли нападати на Гітлера...
Ви в Англії почали говорити з українським акцентом?
Справді? А в мене він завжди був. Мене тут відучували. Я завжди говорив “гуси” (вимовляє м`яке г).
Публіцисти задавалися питанням, чому в перший рік війни зниклих безвісти було в шість-десять разів більше власне загиблих. Це пояснюють тим, що в перший рік була колосальна втеча, і ховати людей, коли ззаду наступають німці, було, таким чином, неможливо...
Вже в перший рік війни була і втеча, і неймовірний героїзм. Наша людина така, якщо її притисне, він або стоїть на смерть, або біжить.
Я приклад такого героїзму наведу. 37-а армія генерал-майора Андрія Андрійовича Власова 71 день захищала Київ, і залишив він Київ не тому, що прорвали київський укріпрайон, а тільки тому, що гігантськими кліщами з-під Конотопа вдарили в тил, і в районі Кременчука німці форсували Дніпро. Дві групи армії з`єдналися в районі Лохвиці, це не провина Власова. У мого батька багато нагород, але я дуже пишаюся медаллю за оборону Києва.
Я вважаю, що видатними полководцями були Ватутін, Черняховський, з великою повагою ставлюся до Василевського. До Жукова я своє ставлення змінив. Спочатку я його поважав. Мій батько завжди його не любив, вважав, що він шкуродер і винищувач піхоти, тупий сталінський кат. З часом мені довелося з ним погодитися, і я шкодую, що він не прочитав мою пізню книгу про Жукова, де я змінив свою думку.
Я дуже вірю, що героїзму і особливої моралі, коли наші хлопці з трьохлінійкою кидалися на танки, коли з-під куль витягали іноземних дітей, всього цього було більше, ніж якоїсь важкої окопної правди.
Наш народ... Під "нашим" я розумію і російський (моя мама була росіянкою) і український (мій батько був українцем)... Народ - добрий і здатний і на подвиги, і на самопожертву. Те, що наш народ може ціною життя врятувати людину, це правда.
Мій батько вступив у війну 23 червня у складі 140-ї стрілецької дивізії Київського Особливого військового округу, він пройшов всю війну. Після всього він і Японську війну відвоював, його там ще й залишили служити.
До Києва недавно приїздив онук Молотова, відкрив Російський центр. Дав інтерв`ю і дуже хвалив дідуся. Казав, що він видатний дипломат, порівнював з Талейраном.
За кількістю жертв Молотов перевершив навіть Сталіна, це встановлено документально. Представники тієї влади виносили списки людей, яких необхідно було знищити. І є статистика, скільки людей своїм підписом знищили Молотов, Ворошилов, Єжов, Сталін. Молотов перевершив усіх. Що стосується його дипломатичних здібностей... Зокрема, пакт Молотова-Ріббентропа, це було видатне досягнення, але це досягнення Сталіна. Сталін зіштовхнув лобами всю Європу: Велика Британія і Франція воювала проти Гітлера, а Сталін перебував осторонь. Це не пакт Молотова, це пакт Сталіна, капкан для Гітлера. Ну а якщо говорити про інші досягнення Молотова... Візьмемо, наприклад, його візит 12-13 листопада 1940 року до Берліна. Цей візит був провалений. За спогадами гітлерівських генералів, виїхав Молотов з Берліна, Гітлер сказав: воюватимемо. Молотов тоді сказав Гітлеру: нам потрібна Румунія, нам потрібна Болгарія, нам потрібні данські протоки. Цей візит повністю передрішив війну, після нього Гітлер підписав план Барбаросса. Як дипломат він був ніщо, в партії його звали «Вячик – кам`яна дупа». Це був дуже старанний і дуже працездатний бюрократ.
Але й Черчилль трактував пакт Молотова-Ріббентропа як тимчасову необхідність, як те, що Росії потрібний був час, щоб краще підготуватися до війни.
Черчиллю потрібно було викручуватися. Були Гітлер і Сталін. Проти Гітлера він воює, але Сталін - це такий же кривавий кат, тільки гірший. Сталін винищив людей у своїй країні. Гітлер у своїй країні ніколи не влаштовував ніяких Голодоморів. Щоб якось пояснити людям союз Сталіна з Гітлером, Черчилль вимушений був розповісти: так, бідний Радянський Союз, оточений з усіх боків ворогами, намагався відтягнути час. Це справжнісінька радянська пропаганда. Інакше б англійський народ сказав: яка різниця? - У Гітлера - червоний прапор, і у Сталіна - червоний прапор, у Гітлера - концтабори, у Сталіна – концтабори, у Гітлера – гитлерюгенд, у Сталіна – комсомол, у Гітлера – одна партія при владі, решта у в`язниці, у Сталіна – одна партія, решта у в`язниці. У чому різниця? Різниця - у формі вусів. Чому ти їздив до Сталіна до Ялти і здавав йому Східну Європу, а проти Гітлера воював? Вся британська пропаганда стоїть на тому, що Гітлер - людоїд, а Сталін – дурник. Гітлер для мене - вбивця, людоїд, мерзотник. Але з того, що Гітлер був людоїдом, не витікає, що Сталін був вегетаріанцем.
САМОГУБСТВО ФАДЄЄВА ПОВ`ЯЗАНЕ З ПОЯВОЮ ОЛЕГА КОШОВОГО
Повернімося до сьогоднішньої Росії. Я вважаю, що Олександр Литвиненко, який написав книгу «ФСБ взрывает Россию», був найсміливішою людиною в цій країні. Але я завжди задавалася питанням: чому він прийняв іслам? Потім десь прочитала, що у росіян, якщо вони спочатку нерелігійні, таке трапляється, як прояв відчуття провини перед чеченським народом.
Не нам судити Сашка Литвиненка. Людину, яка поволі і страшно помирала за правду. Коли він помер, я тоді був дуже хворий, на кладовищі мене не було. Мене іноді питають: як схарактеризувати цю людину одним словом? Я відповідаю: д`Артаньян. Він щодня по десять кілометрів бігав... Він був дуже відкритий. Ми з Танею (дружиною) коли не приїдемо, у нього завжди дім повний. Я ще попереджав: Сашко, обережніше.
Ну от як вирішити проблему Чечні? Адже мають рацію ті, хто каже, що відпустиш Чечню, підуть інші кавказькі республіки...
Ну то що? Якщо історично, етнічно і культурно вони неросійські?! Чому Росія тримає їх кров`ю у складі Росії?! Навіщо кривавою лапою тримати чеченців і інгушів під своїм контролем? Якщо ми говоримо, що чеченська мафія – жахлива, то чому б не відокремитися?
А чи зуміє Кадиров, який у такому разі буде контролювати всі території, захистити їх від ісламського екстремізму?
Ну, це питання Кадирова. Хай він з цим розбирається, просить допомоги у Росії, Європи і Америки, у кого захоче. Ті, хто каже, що дати волю одному - всі захочуть піти, визнають, що вся Росія не хоче жити під владою Москви. Вся Російська Федерація зв`язана на крові і на шмарклях. Так тримали соцтабір. Хліба давали цим, газу – іншим. Усі ненавиділи, усі хотіли розбігтися. І розбіглися.
Тепер питання про українську історію. Питаю, розраховуючи на ваш розум розвідника. Кажуть, що Олег Кошовий був членом ОУН. Що ви про це знаєте?
У мене доказів цього ніяких не немає. Але я зовсім недавно повернувся з Америки, і там зустрічався з людьми, які займалися цією темою. І там мені розповіли таку історію. Що нібито Фадєєв, автор "Молодої гвардії" приїхав до Америки з якоюсь лекцією про мир. І на одній з лекцій йому сказали: товариш Фадєєв, ми зараз вам зробимо сюрприз. І тут заходить людина і каже: здрастуйте, я Олег Кошовий.
Кажуть, що самогубство Фадєєва пов`язане з появою Олега Кошового. Я не знаю, як він пішов, чи то з німцями, чи то в ліс... Але щодо цієї історії у мене немає підтвердження. Це не моя історія.
Чому Росії так важко визнати Голодомор геноцидом?
Якщо чекісти, які сидять у Кремлі, визнають, що це справа їх організації, то виходить, що люди, знаючи про злочини минулого, добровільно пішли служити в цю організацію. Хто ж вони тоді такі?
Визнання Голодомору буде визнанням того, що вони злочинні. Це мова не про історію, це мова про їх сучасну репутацію.
Одна з політичних вимог Росії: позбавити звання героїв Степана Бандеру і Романа Шухевича...
Тут би Україна могла подати зустрічний позов. Ленін продав Україну кайзерові. Добре, що Німеччина була повалена, але Ленін віддавав Україну назавжди. І ось цей сморчок лежить на Красній площі, і чому б його звідти не висмикнути? Чому по всій Росії стоять пам`ятники Леніну? І чому не перейменовані проспекти Леніна? Давайте почнемо з Леніна, а потім дістанемося до Бандери і Шухевича. І ніхто не може сувати ніс у справи суверенної України. Навіть, якщо у когось були помилки і навіть злочини.
Розкажіть про те, що стало в Росії з ГРУ.
Я роблю велику різницю між КДБ і ГРУ. ГРУ - частина армії, її головне завдання - вберегти країну від зовнішнього ворога. А у КДБ завдання – вберегти режим від свого власного народу. За великим рахунком, руки ГРУ не забруднені кров`ю власного народу, а КДБ забруднені по верхівку. ВЧК, ЧК, Голодомор - усе на совісті КДБ. Куди поділося Головне розврдуправління? Військова розвідка - це очі і вуха держави. Якщо мозок помер, то очі і вуха йому не потрібні. Зараз відбувається потужна деградація, як ФСБ, так і ГРУ. ГРУ служила великому СРСР, поліпшенню його неймовірної індустріальної, військово-промислової потужності. Здобували дані та технології. Усі гроші, які виручалися від нафти, газу, йшли у ВПК, а потім потрапляли в розвідувальну організацію. А нині всі ці гроші йдуть на придбання футбольних клубів, яхт, палаців. Гроші не йдуть у розвідку, а з іншого боку немає замовника, немає того потужного індустріального комплексу, який би замовляв таку інформацію.
Ваша книга "Акваріум" починається з того, що живу людину, ГРУ-шника за зраду живцем спалюють в печі. Що, так і було?
Уявіть: ЦК, Стара площа в Москві. Там є відділ адміністративних органів, який контролював армію, КДБ, дипломатів. Усі, хто виходив за кордон, проходив співбесіду в адміністративних органах. Виходить за кордон сім-вісім тисяч осіб розвідників. Як їх утримати? Брати заручників - це вже не працювало, тому що половина хлопців - це сини партійних шишок. З матеріального погляду, що вони могли мені дати? Жигулі та квартиру в Чертанові?! Купити не могли. Ідеологія не працювала, у наш час ніхто не вірив в світле майбутнє і в те, що всім буде по потребах. Я завжди сміявся над тим, що всім при комунізмі буде по потребах. Я при цьому питаю: знаєте, скільки моїй дружині потрібно пар черевичків? Ну отакі в неї потреби.І ось придумали один спосіб, щоб нас утримати. Який? Тримали нас в страху. Лякали індивідуально, але так, щоб запам`ятати на ціле життя.
А ви вже в Англії одружилися?
Ні. Я одружився в Радянському Союзі. Я хитро зробив: вона розвідниця, як і я, ми пішли (на Захід. – Ред.) разом. 13 квітня буде 39 років, як ми разом. Вона пішла за мною, і я дуже цим пишаюся.
Вам потрібно написати ще одну книгу...
Ні. У мене немає того таланту, щоб її змалювати. Але коли я писав "Контроль", то у мене була можливість з натури змалювати близьку людину.
Ви не хочете приїхати до України, побоюєтеся?
Ні, я не боюся. Але мені ж Верховна Рада заборонила. Вони вважають, що якщо я зрадив Москві, то не можу приїхати. Хіба Україна - вірна московська колонія?
Треба підкинути українській опозиції ідею, щоб відмінити вашу заборону...
А чому б і ні? Мою Таню питають: у вас такий акцент цікавий? Ви – шведка? Вона відповідає: так, шведка з-під Полтави, з Карлівки, є там такий райцентр. Абсолютно дика річ: ці ваші парламентарії що, вірність досі Москві бережуть? Ну, ось я вийшов
зі складу СРСР, Україна вийшла за мною. І я після цього нехороша людина, а вони хороші?
Розмовляла Лана Самохвалова
Комментариев нет:
Отправить комментарий