Економіки багатьох держав світу є експортоорієнтованими. Наприклад, значну частку у валовому внутрішньому продукті формує експорт для Німеччини, Японії, Китаю, Росії.
Україна також належить до країн, економіка яких сильно орієнтована на експорт. Сумарний експорт товарів і послуг формував у різні роки останнього десятиліття від 45% до 65% ВВП країни. За 9 місяців 2010 року, за даними вітчизняного статистичного відомства, такий експорт склав більше 49% ВВП.
Проте структура українського експорту радикально відрізняється від структур експорту економічно розвинених держав. Зрозуміло, в гірший бік.
Наприклад, німецький експорт – це високоякісні готові вироби: верстати, обладнання, автомобілі, побутова техніка, медичні товари, одяг, взуття і т.д. А ось сировинних товарів Німеччина практично не експортує, хоча в цій країні видобувають чимало різних корисних копалини.
Така економічна політика урядів Німеччини й інших держав з розвиненою економікою цілком зрозуміла. Там видобувають власні корисні копалини й імпортують сировину з інших країн, а потім відбувається багато циклів переробки – до випуску, зрештою, готових споживчих товарів і промислових виробів. Тим самим усередині країни створюється велика додана вартість, що забезпечує на різних стадіях виробництва робочі місця, високі зарплати працівникам і, відповідно, значні об`єми податків, які збирають уряди.
В Україні все не так. Навпаки, з нашої країни вже багатьох років експортуються переважно сировинні товари – з низьким ступенем переробки і доданої вартості.
У 2010 році спостерігалася та сама картина. За 9 місяців частка товарного експорту з України в загальному експорті товарів і послуг склала 82%. Експорт послуг – це, головним чином, перекачування українськими трубопроводами нафти і газу з Росії до Європи. У експорті ж товарів левову частку становлять саме сировинні товари – з низьким ступенем переробки. Наприклад, експорт недорогоцінних металів у січні-жовтні минулого року склав 34,5% від усього товарного експорту. Частка експорту мінеральних продуктів (вугілля, цемент, руда, енергетичні матеріали і т.п.) за той же період – 13,3%, експорту хімічної продукції – 6,7%. Разом це 54,5% від українського експорту товарів.
Прем`єр-міністр Микола Азаров на останньому в минулому році засіданні уряду похизувався, що раніше на 2010 рік планувалося зростання ВВП України в порівнянні з попереднім роком на 3,7%, але фактично приріст економіки складе більше 4%. Проте якщо прослідкувати, за рахунок чого було забезпечено це економічне зростання, то виявиться, що хизуватися якраз немає чим.
Так, за трьома вищезазначеними позиціями українського товарного експорту за 10 місяців минулого року спостерігався такий приріст до відповідного періоду попереднього року в грошовому еквіваленті: експорту недорогоцінних металів – на 35,4%; експорту мінеральних продуктів – на 84,1%; експорту хімічної продукції – на 36,4%. Тоді як весь експорт товарів за даний період збільшився лише на 29,9%, що означає наявність випереджаючого темпу нарощування в минулому році експорту з України саме сировинної продукції.
Причому, відбулося таке зростання переважно навіть не за рахунок збільшення виробництва і, відповідно, зростання експортних поставок у натуральних показниках, а внаслідок підвищення світових цін на відповідні товари. Зокрема, за даними Кабінету міністрів, за 11 місяців 2010 року українські металургійні підприємства наростили фізичний експорт металопродукції лише на 6,1% - до 21,872 млн. т. в порівнянні з аналогічним показником минулого року. Тоді як у доларовому обчисленні цей експорт збільшився майже на 35%.
А яка, питається, заслуга уряду Азарова в тому, що в 2010 році істотно зросли світові ціни на чорні метали? Чи в тому, що в світі істотно подорожчали хімічні добрива? Ніякої!
Якщо провести обчислення, то з`ясується, що завдяки вищеназваному приросту в грошовому вимірюванні експорту металів, мінералньої і хімічної продукції експорт товарів збільшився минулого року в порівнянні з 2009 роком приблизно на 16%, сумарний експорт товарів і послуг - на 13%, а ВВП України - на 6,5%.
Порівняємо тепер останню цифру з показником очікуваного приросту ВВП в 2010 році, озвученим Азаровим! Виходить, що весь наявний економічний приріст у 4% забезпечувався минулого року збільшенням експорту сировинних товарів, та й те, головним чином, завдяки зростанню світових цін на них. Мало того, якби цього приросту експорту металів, мінеральної і хімічної продукції не було, то ВВП у 2010 році взагалі б упав - на рівні близько мінус 2%!
Об`єктивності ради потрібно сказати, що головною причиною катастрофічного падіння ВВП України в 2009 році (на 15,1%) стало саме різке скорочення товарного експорту внаслідок світової кризи. Загальний експорт товарів знизився в позаминулому році на 40,7%, експорт недорогоцінних металів – на 53,6%, експорт мінеральних продуктів – на 44,6%, експорт хімічної продукції – на 50,1%. І «заслуги» уряду Тимошенко в тому, що світові ціни на сталь впали в 2009 році в порівнянні з піковими значеннями 2008 року більш ніж у два рази, також немає ніякої. Попередньому уряду просто не пощастило, а звинувачення на його адресу у зв`язку з сильним тодішнім падінням ВВП з вуст представників нинішньої влади – від лукавого.
Таким чином, нічого радісного в українській економіці минулого року не відбувалося. Україна як мала дистрофічну економіку з перекосом на сировинний експорт, так і продовжила залишатися в тому ж плачевному стані.
І, на жаль, судячи з сьогоднішніх дій і планів нинішнього уряду на найближчі роки, ситуація для вітчизняної економіки не тільки в цьому ракурсі не поліпшуватиметься, але лише приречена на подальше погіршення.
Ось усього лише один, але яскравий штрих! У держбюджеті-2011 закладено збереження валютного курсу на теперішньому рівні – близько 7,95 гривень за долар США, інфляція – 8,9%. При цьому, за даними асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ), овочі в Україні вже минулого року були дорожчими, ніж у Євросоюзі.
За рахунок же вищої інфляції в Україні в порівнянні зі США і країнами єврозони в 2011 році (там чекають річну інфляцію не більше 2-3%), українські овочі та інші товари стануть ще менш конкурентними по відношенню до зарубіжної продукції. Значить, Україна стане ще більше нарощувати імпорт, включаючи продовольчі товари, а що-небудь експортувати, окрім сировини, буде все складніше і складніше. Зі всіма випливаючими з цього наслідками для національної економіки.
Будь-який експерт скаже, що виправляти наявну на сьогодні небезпечну потворність української економіки і добиватися швидких темпів економічного зростання в майбутньому потрібно шляхом, головним чином, прискореного розвитку малого бізнесу. Для чого потрібні відповідні потужні зусилля влади. Проте також очевидно, що уряд на чолі з Миколою Азаровим нездатний на такі подвиги. Пригадаємо «азаровщину», яка душила підприємців в 2003-2004 роки або недавню скандальну історію з Податковим кодексом, яка переконливо засвідчила, що Азаров і його міністри аніскілечки не змінили свої колишні погляди.
Аркадій Кашуба
Комментариев нет:
Отправить комментарий