1. Нашим повсюдним і повсякчасним скаргам на принизливе національне становище в незалежній Україні бракує гідності, себто історичного контексту, усвідомлення своїх природних прав і відповідної конструктивної, цілеспрямованої дії. Тому й скарги, «плачі», а не раціоналістична картина реаільності, з якої, якщо вона, ця реальінсть, нам не вподоби, треба шукати виходу. Самим. Бо ніхто не зобов’язаний забезпечувати нам комфортні умови існування. Так побудовано світ. Свободу не випрошують, а виборюють.
На звинувачення в утисках російської мови, зокрема скороченні в Україні кількості російських шкіл, українці – і керівники держави, і громадсько-політичні діячі – відповідають, ВИПРАВДОВУЮЧИСЬ, однотипно, надивовижу стандартно і «вперто» - впродовж усіх років Незалежності: та порівняйте скільки російськомовних газет і шкіл в Україні, а скільки українських у Росії! Тоді як відповідь дежить у зовсім іншій площині – забезпечення законних прав і справедливих потреб суверена (господаря) державної території (українців України) та інонаціональних груп у не своїй державі («не своїй» за політико-національною, а негромадянською логікою).
2. Жан Франсуа КАММЕР «Швейцарію не можна назвати багатомовною державою. У нас не можна просто так вибрати мову, якою ти бажаєш говорити. Наприклад, якщо ви з родиною переїхали із франкомовного кантону Женева у німецький кантон Цюріх і хочете, щоб ваші діти й надалі навчалися французькою мовою, то їх доведеться віддати в спеціальну приватну школу. У державній школі вони можуть вивчати предмети лише німецькоюю Це саме стосується і можливої протилежної ситуації».
3. Українська ситуація, сучасне національно-політичне та культурне становище українців характеризується відомою Шевченковою формулою «на нашій не своїй землі».
4.Офіційна ідеологія російсько-української «спільної історії» і «братерства народів»; політика «стратегічного партнерства» з Росією, яка так і не змирилася з українською суверенністю і не полишила надії на нове «возз’днання»; витіснення української культури російською інофрмаційною, газетною та книжковою продукцією на узбіччя суспільного життя; повсюдні й безупинні ворожі наступи на українську сутність і політичне поглинання самого етноніму «українець» його умовним загальногромадянським значенням (при успадкованій від Радянської імперії вторинності національного status quo – світоглядного та психологічного), - усе це творить для нас атомсферу непевності й невизначеності, робить двозначним, умовним, саме наше існування як природної людської спільноти, самодостатньої в своїх історичних правах та потребах.
5. І справа тут не лише в імперському спадкові, для подолання якого потрібен час. Суть у тому, що в УКРАЇНСЬКІЙ (згідно з історичним та міжнародним правом) державі російські окупаційні завоювання легалізовані, а новітні претензії та ворожу діяльність імперців уведено в ідеологічні координати деморкатії. Для нас це означає фундаментальну зміну принципів: місце визвольної боротьби (не конче недемократичної!) повинна зайняти конкуренція.
понедельник, 30 ноября 2009 г.
суббота, 28 ноября 2009 г.
воскресенье, 22 ноября 2009 г.
Чудесний це час — вибори.
Напередодні їх політики охоче беруться якщо не творити казку, то принаймні її обіцяти.
«И опыт, сын ошибок трудных»
Людина повинна розуміти, що вона сама — генератор як свого позитиву, так і всіх своїх проблем.
суббота, 21 ноября 2009 г.
Творчість і конвеєр
Творчій людині важко вибирати між «конвеєром» і творчою «келією». «Конвеєр» добре оплачують, однак на «конвеєрі», як правило народжується пластмаса.
среда, 18 ноября 2009 г.
Опитування: 93% українців відчули наслідки кризи
93% населення України відчули наслідки економічної кризи, не відчули 5%, свідчать результати опитування Київського Міжнародного Інституту Соціології.
Також, як зазначають соціологи, 83% людей відчули кризу через зростання цін і тарифів, 46% - через зниження рівня своїх доходів; 7% - через затримку виплати заробітної плати чи пенсій; 11% - через втрату роботи.
Як повідомили у КМІС, за 10 місяців ситуація з відчуттям кризи населенням України не погіршилася.
Так, порівняно з даними опитувань, які КМІС проводив у лютому і квітні 2009 року, трохи зросла кількість тих, хто втратив частину своїх заощаджень (з 8% у лютому до 11% у жовтні).
Проте, відзначають соціологи, ситуація з виплатами пенсій та заробітних плат покращилася - в лютому таких потерпілих було 14%, у жовтні - удвічі менше (7%).
Водночас, згідно з даними опитування, найбільше відчувають зниження рівня доходів жителі західного (50%) регіону, на другому місці північно-західний (46%) і східний (45%) регіони. У Центральному регіоні на зниження рівня доходів поскаржилися 43% опитаних.
При цьому, як відзначили в КМІС, від зростання цін і тарифів найбільше постраждали жителі східного регіону (87%), найменше - західного (79%). У південному і центральному регіонах трохи менше - 84% і 81%.
Також результати опитування свідчать, що на сьогодні в Україні 17% українців відчувають себе бідними. Найбільша кількість бідних припадає на період 1997-99 років. Бідними в цей період відчували себе майже половина (а в 1998 році - 52%) опитаних. Найнижчий рівень бідності в Україні був зафіксований у 2008 році (11%).
Крім того, соціологи відзначили, що порівняно з минулим роком, у 2009 році рівень бідності зріс із 11% до 17%. Можливо, це пов'язано з наслідками кризи, яка припадає на кінець 2008 - 2009 роки.
КМІС провів всеукраїнське опитування громадської думки протягом 9-18 жовтня 2009 року. Методом інтерв'ю опитано 1997 респондентів, що мешкають в усіх областях України, у Криму та у Києві.
Статистична похибка вибірки не перевищує 3.3% для показників близьких до 50%, 2,8% - для показників близьких до 25%, 2,0% - для показників близьких до 10%, 1,4% - для показників близьких до 5%.
Кореспондент
Також, як зазначають соціологи, 83% людей відчули кризу через зростання цін і тарифів, 46% - через зниження рівня своїх доходів; 7% - через затримку виплати заробітної плати чи пенсій; 11% - через втрату роботи.
Як повідомили у КМІС, за 10 місяців ситуація з відчуттям кризи населенням України не погіршилася.
Так, порівняно з даними опитувань, які КМІС проводив у лютому і квітні 2009 року, трохи зросла кількість тих, хто втратив частину своїх заощаджень (з 8% у лютому до 11% у жовтні).
Проте, відзначають соціологи, ситуація з виплатами пенсій та заробітних плат покращилася - в лютому таких потерпілих було 14%, у жовтні - удвічі менше (7%).
Водночас, згідно з даними опитування, найбільше відчувають зниження рівня доходів жителі західного (50%) регіону, на другому місці північно-західний (46%) і східний (45%) регіони. У Центральному регіоні на зниження рівня доходів поскаржилися 43% опитаних.
При цьому, як відзначили в КМІС, від зростання цін і тарифів найбільше постраждали жителі східного регіону (87%), найменше - західного (79%). У південному і центральному регіонах трохи менше - 84% і 81%.
Також результати опитування свідчать, що на сьогодні в Україні 17% українців відчувають себе бідними. Найбільша кількість бідних припадає на період 1997-99 років. Бідними в цей період відчували себе майже половина (а в 1998 році - 52%) опитаних. Найнижчий рівень бідності в Україні був зафіксований у 2008 році (11%).
Крім того, соціологи відзначили, що порівняно з минулим роком, у 2009 році рівень бідності зріс із 11% до 17%. Можливо, це пов'язано з наслідками кризи, яка припадає на кінець 2008 - 2009 роки.
КМІС провів всеукраїнське опитування громадської думки протягом 9-18 жовтня 2009 року. Методом інтерв'ю опитано 1997 респондентів, що мешкають в усіх областях України, у Криму та у Києві.
Статистична похибка вибірки не перевищує 3.3% для показників близьких до 50%, 2,8% - для показників близьких до 25%, 2,0% - для показників близьких до 10%, 1,4% - для показників близьких до 5%.
Кореспондент
20-22 листопада у Львові та Ужгороді відбудеться Міжнародний молодіжний форум
За благословенням Предстоятеля Української Православної Церкви Митрополита Київського і всієї України Володимира 20-22 листопада у Львові та Ужгороді відбудеться Міжнародний молодіжний форум, присвячений 65-ій річниці визволення України та підготовці до відзначення 65-річчя Перемоги над фашизмом.
На запрошення Федерації Скаутів «Галицька Русь» взяти участь у роботі форуму відгукнулись представники воєнно-історичних і пошукових клубів, православних скаутських і козацьких організацій зі всіх регіонів України, а також з Республіки Білорусь та Російської Федерації.
В рамках форуму запланована низка офіційних заходів:
20 листопада у Львові:
У першій половині дня делегати форуму зустрінуться з директором Регіонального науково-освітнього центру проблем Голодомору і Голокосту при Національному університеті «Львівська Політехніка», доктором філософських наук, професором Р. Я. Мирським.
О 15.30 відбудеться відкриття фотовиставки «Визволення України: день за днем», де будуть представлені рідкісні фронтові фотознімки 1943-1944 рр. із архівів України і фондів Подільського Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації. Експозицію підготували учасники форуму - представники Одеської молодіжної організації «Колокол». Зал для розміщення виставки надав Російський культурний центр (вул. Короленка, 1а).
На відкриття виставки запрошуються ветерани, голова Львівської обласної ради М. Сеник, голова обласної держадміністрації Н. Кміть іноземні дипломати, акредитовані у Львові: Генеральні консули Польщі – Г. Опалинський, Росії – Є. Гузєев, Чехії – Д. Павліта; почесні консули Австрії – Я. Наконечний, Білорусі - І. Дротяк, Німеччини – М. Дякович, Казахстану – Г. Маласюк, а також представники ЗМІ.
21 листопада в Ужгороді:
Зранку в адміністративний центр Закапаття будуть доставлені капсули із землею з місць бойової слави міст – героїв, розташованих на території України, Білорусі й Росії.
Землю з міста-героя Києва на західний кордон привезе делегація Київського клубу «Червона зірка», Одеси – ОМО «Колокол», міст Севастополь і Керч – об'єднана делегація представників скаутських і козацьких організацій Криму. Землю з міст-героїв Москви, Санкт-Петербурга (Ленінграда), Волгограда (Сталінграда), Смоленська, Тули, Мурманська і Новоросійська привезуть представники Всеросійської громадської організації «Молода гвардія». Опалену війною землю із братської Білорусі – міста Мінська і Брестської фортеці до України доправлять скаути національної організації YMCA Білорусі.
О 8.00 відбудеться передача капсул із землею з місць бойової слави духовенству Свято-Покровського храму (Православна набережна, 23), де народна святиня буде зберігатися до ювілейного Дня Перемоги.
О 9.00 розпочнеться святкове богослужіння (свято Св. Архістратига Михаїла – небесного покровителя воїнства), учасники форуму почують вітання Високопреосвященнішого Феодора, архієпископа Мукачівського і Ужгородського.
О 14.00 у конференц-залі готельного комплексу «Гостинний дім» розпочнеться пленарне засідання Форуму, присвячене презентації діяльності організацій, обговоренню шляхів співпраці та реалізації гуманітарних проектів.
22 листопада в Ужгороді:
О 8.30 делегати форуму відвідають Пагорб Слави, вшанують пам'ять воїнів хвилиною мовчання і покладуть квіти.
О 12.15 учасники форуму, а також представники ветеранських, православних і громадських організацій прибудуть на державний кордон, до пам'ятника «Україна - визволителям», де після покладання квітів відбудеться панихида за воїнами, які віддали своє життя за Перемогу над фашизмом, прозвучать виступи ветеранів і представників громадських організацій.
18 листопада 2009 р.
Контактна особа: Львів: Кирило Арбатов - Президент Федерації Скаутів «Галицька Русь», конт. тел.: +38 (050) 317 07 71
Ужгород: Анна Семенюк, прес-секретар застави «Ужгород» Федерації Скаутів «Галицька Русь», конт. тел.: +38 (096) 694 84 78
Інтернет-видання
UA- Reporter.com
На запрошення Федерації Скаутів «Галицька Русь» взяти участь у роботі форуму відгукнулись представники воєнно-історичних і пошукових клубів, православних скаутських і козацьких організацій зі всіх регіонів України, а також з Республіки Білорусь та Російської Федерації.
В рамках форуму запланована низка офіційних заходів:
20 листопада у Львові:
У першій половині дня делегати форуму зустрінуться з директором Регіонального науково-освітнього центру проблем Голодомору і Голокосту при Національному університеті «Львівська Політехніка», доктором філософських наук, професором Р. Я. Мирським.
О 15.30 відбудеться відкриття фотовиставки «Визволення України: день за днем», де будуть представлені рідкісні фронтові фотознімки 1943-1944 рр. із архівів України і фондів Подільського Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації. Експозицію підготували учасники форуму - представники Одеської молодіжної організації «Колокол». Зал для розміщення виставки надав Російський культурний центр (вул. Короленка, 1а).
На відкриття виставки запрошуються ветерани, голова Львівської обласної ради М. Сеник, голова обласної держадміністрації Н. Кміть іноземні дипломати, акредитовані у Львові: Генеральні консули Польщі – Г. Опалинський, Росії – Є. Гузєев, Чехії – Д. Павліта; почесні консули Австрії – Я. Наконечний, Білорусі - І. Дротяк, Німеччини – М. Дякович, Казахстану – Г. Маласюк, а також представники ЗМІ.
21 листопада в Ужгороді:
Зранку в адміністративний центр Закапаття будуть доставлені капсули із землею з місць бойової слави міст – героїв, розташованих на території України, Білорусі й Росії.
Землю з міста-героя Києва на західний кордон привезе делегація Київського клубу «Червона зірка», Одеси – ОМО «Колокол», міст Севастополь і Керч – об'єднана делегація представників скаутських і козацьких організацій Криму. Землю з міст-героїв Москви, Санкт-Петербурга (Ленінграда), Волгограда (Сталінграда), Смоленська, Тули, Мурманська і Новоросійська привезуть представники Всеросійської громадської організації «Молода гвардія». Опалену війною землю із братської Білорусі – міста Мінська і Брестської фортеці до України доправлять скаути національної організації YMCA Білорусі.
О 8.00 відбудеться передача капсул із землею з місць бойової слави духовенству Свято-Покровського храму (Православна набережна, 23), де народна святиня буде зберігатися до ювілейного Дня Перемоги.
О 9.00 розпочнеться святкове богослужіння (свято Св. Архістратига Михаїла – небесного покровителя воїнства), учасники форуму почують вітання Високопреосвященнішого Феодора, архієпископа Мукачівського і Ужгородського.
О 14.00 у конференц-залі готельного комплексу «Гостинний дім» розпочнеться пленарне засідання Форуму, присвячене презентації діяльності організацій, обговоренню шляхів співпраці та реалізації гуманітарних проектів.
22 листопада в Ужгороді:
О 8.30 делегати форуму відвідають Пагорб Слави, вшанують пам'ять воїнів хвилиною мовчання і покладуть квіти.
О 12.15 учасники форуму, а також представники ветеранських, православних і громадських організацій прибудуть на державний кордон, до пам'ятника «Україна - визволителям», де після покладання квітів відбудеться панихида за воїнами, які віддали своє життя за Перемогу над фашизмом, прозвучать виступи ветеранів і представників громадських організацій.
18 листопада 2009 р.
Контактна особа: Львів: Кирило Арбатов - Президент Федерації Скаутів «Галицька Русь», конт. тел.: +38 (050) 317 07 71
Ужгород: Анна Семенюк, прес-секретар застави «Ужгород» Федерації Скаутів «Галицька Русь», конт. тел.: +38 (096) 694 84 78
Інтернет-видання
UA- Reporter.com
вторник, 17 ноября 2009 г.
Ремонт у львівському парку Івана Франка коштував 5,6 млн грн
Цьогоріч у львівському парку Івана Франка проведено масштабні ремонтні роботи, які коштували міській казні 5,6 млн грн. Роботи виконувало ПП «Мірт».
Як повідомили у прес-службі Львівської міської ради, в парку вимощено пішохідні доріжки трьома видами матеріалів: клінкерною цеглою - це спеціальна цегла німецького виробництва, яка витримує перепади температури, щебеневим відсівом та камінням. Вздовж доріжок встановлено водостічні лотки. Таким чином замощено 11,5 м кв пішохідних доріжок. Відтак додатково встановлено 135 лавочок для відпочинку та 107 нових смітників.
Також у парку відремонтовано освітлення. Ліхтарі виготовляли за їхнім автентичним виглядом на замовлення. Можна посидіти і в альтанці, яку також не оминули під час ремонту.
У Стрийському парку також тривають масштабні роботи.
"За останні два десятки років це вперше у парках міста проводяться капітальні роботи. Кошти зосереджено на відновлення двох основних парків, які є візитками міста. Ми почали торік роботи у парку Івана Франка і цього року закінчили. Це дорогі роботи, оскільки відновлюємо старі ліхтарі, стовпи, лавки, які виготовлено на наше замовлення", - розповів заступник начальника управління капітального будівництва Ігор Фалюта.
ZAXID.NET
Цьогоріч у львівському парку Івана Франка проведено масштабні ремонтні роботи, які коштували міській казні 5,6 млн грн. Роботи виконувало ПП «Мірт».
Як повідомили у прес-службі Львівської міської ради, в парку вимощено пішохідні доріжки трьома видами матеріалів: клінкерною цеглою - це спеціальна цегла німецького виробництва, яка витримує перепади температури, щебеневим відсівом та камінням. Вздовж доріжок встановлено водостічні лотки. Таким чином замощено 11,5 м кв пішохідних доріжок. Відтак додатково встановлено 135 лавочок для відпочинку та 107 нових смітників.
Також у парку відремонтовано освітлення. Ліхтарі виготовляли за їхнім автентичним виглядом на замовлення. Можна посидіти і в альтанці, яку також не оминули під час ремонту.
У Стрийському парку також тривають масштабні роботи.
"За останні два десятки років це вперше у парках міста проводяться капітальні роботи. Кошти зосереджено на відновлення двох основних парків, які є візитками міста. Ми почали торік роботи у парку Івана Франка і цього року закінчили. Це дорогі роботи, оскільки відновлюємо старі ліхтарі, стовпи, лавки, які виготовлено на наше замовлення", - розповів заступник начальника управління капітального будівництва Ігор Фалюта.
ZAXID.NET
воскресенье, 15 ноября 2009 г.
У Кембріджі відкриється виставка щоденників Гарета Джонса
Як повідомляє «Євроньюз», у Кембріджі відкриється виставка щоденників британського журналіста Гарета Джонса, який одним із перших розповів світу про жахи масового голоду в радянській Україні в 1932—33 роках».
Народжений 1905 року, валлієць за походженням і випускник Валлійського університету та коледжу Трініті в Кембріджі, Джонс успадкував інтерес до України від матері, яка три роки працювала тут гувернанткою в багатого британського промисловця Джона Юза — засновника Юзівки (Донецька). У березні 1933 року Джонс зміг вибратися в Україну з Москви, де були акредитовані всі закордонні журналісти, та пройшов пішки десятки кілометрів між вмираючими з голоду українськими селами. Потім надрукував у британських, американських та німецьких газетах репортажі з шокуючими подробицями.
Більшість західних кореспондентів повторювали тоді радянську пропаганду, яка применшувала масштаби жертв Голодомору. Вони кривили душею частково з симпатій до СРСР, а частково зі страху переслідування з боку влади. Найбільш одіозним був тодішній кореспондент «Нью–Йорк таймс» Уолтер Дюранті, який в одній зі своїх статей про колективізацію вжив фразу: «Не можна приготувати яєшні, не розбивши яйця». Гарет Джонс не ховав голову в пісок, а описав усю правду про побачене й почуте.
Життя Джонса було коротким. Він працював помічником прем’єр–міністра Девіда Ллойд–Джорджа, з його згоди став кореспондентом у Росії. Після викривальних репортажів з України Джонс став нев’їзним до СРСР. Тому поїхав до Китаю, де в 1935 році загинув за таємничих обставин під час японської інтервенції. Ллойд–Джордж сказав, що журналіста вбили, бо «він занадто багато знав». Родичі Гарета Джонса й досі беруть активну участь в акціях української діаспори з ушанування жертв Голодомору.
Про відкриття виставки щоденників Джонса повідомляють усі провідні ЗМІ Туманного Альбіону. Газета «Таймс» називає його «британським журналістом, який повідомив світу про те, як Сталін морив голодом власний народ». «Гардіан» переказує життєву історію Джонса та відзначає його роль у викритті сталінського геноциду проти українського села.
За гроші української діаспори відкрито меморіальну дошку у Валлійському університеті. Більше про Гарета Джонса можна дізнатися на сайті www.garethjones.org.
ДО РЕЧІ
Україна вшановуватиме чергові роковини пам’яті жертв голодоморів із 24 по 28 листопада. Під час засідання Оргкомітету з підготовки та проведення у 2009 році заходів у зв’язку з Днем пам’яті жертв голодоморів організатори домовилися з керівництвом українських церков усіх конфесій щодо проведення поминального молебню. Окрім того, заплановано загальноукраїнську хвилину мовчання, трансляцію документальних фільмів і акцію «Запали свічку».
Олександр ШИМАНСЬКИЙ, Україна Молода
Як повідомляє «Євроньюз», у Кембріджі відкриється виставка щоденників британського журналіста Гарета Джонса, який одним із перших розповів світу про жахи масового голоду в радянській Україні в 1932—33 роках».
Народжений 1905 року, валлієць за походженням і випускник Валлійського університету та коледжу Трініті в Кембріджі, Джонс успадкував інтерес до України від матері, яка три роки працювала тут гувернанткою в багатого британського промисловця Джона Юза — засновника Юзівки (Донецька). У березні 1933 року Джонс зміг вибратися в Україну з Москви, де були акредитовані всі закордонні журналісти, та пройшов пішки десятки кілометрів між вмираючими з голоду українськими селами. Потім надрукував у британських, американських та німецьких газетах репортажі з шокуючими подробицями.
Більшість західних кореспондентів повторювали тоді радянську пропаганду, яка применшувала масштаби жертв Голодомору. Вони кривили душею частково з симпатій до СРСР, а частково зі страху переслідування з боку влади. Найбільш одіозним був тодішній кореспондент «Нью–Йорк таймс» Уолтер Дюранті, який в одній зі своїх статей про колективізацію вжив фразу: «Не можна приготувати яєшні, не розбивши яйця». Гарет Джонс не ховав голову в пісок, а описав усю правду про побачене й почуте.
Життя Джонса було коротким. Він працював помічником прем’єр–міністра Девіда Ллойд–Джорджа, з його згоди став кореспондентом у Росії. Після викривальних репортажів з України Джонс став нев’їзним до СРСР. Тому поїхав до Китаю, де в 1935 році загинув за таємничих обставин під час японської інтервенції. Ллойд–Джордж сказав, що журналіста вбили, бо «він занадто багато знав». Родичі Гарета Джонса й досі беруть активну участь в акціях української діаспори з ушанування жертв Голодомору.
Про відкриття виставки щоденників Джонса повідомляють усі провідні ЗМІ Туманного Альбіону. Газета «Таймс» називає його «британським журналістом, який повідомив світу про те, як Сталін морив голодом власний народ». «Гардіан» переказує життєву історію Джонса та відзначає його роль у викритті сталінського геноциду проти українського села.
За гроші української діаспори відкрито меморіальну дошку у Валлійському університеті. Більше про Гарета Джонса можна дізнатися на сайті www.garethjones.org.
ДО РЕЧІ
Україна вшановуватиме чергові роковини пам’яті жертв голодоморів із 24 по 28 листопада. Під час засідання Оргкомітету з підготовки та проведення у 2009 році заходів у зв’язку з Днем пам’яті жертв голодоморів організатори домовилися з керівництвом українських церков усіх конфесій щодо проведення поминального молебню. Окрім того, заплановано загальноукраїнську хвилину мовчання, трансляцію документальних фільмів і акцію «Запали свічку».
Олександр ШИМАНСЬКИЙ, Україна Молода
Подписаться на:
Сообщения (Atom)