Чечетов: За те, що я махаю рукою у ВР, грошей не одержую, це на громадських засадах

Найактивніший член Партії регіонів Михайло Чечетов останнім часом не сходить із телевізійних екранів і роздає коментарі на будь-яку тему. Його вмілі руки диригують голосуванням у Верховній Раді, його пронизливий голос, який називають «золотим голосом» ПР, знає вся країна.

Наша бесіда проходила досить незвично. Михайло Васильович на мої питання реагував мляво, не слухав їх зовсім або чув у них те, чого я не питала.

Нашу бесіду пан Чечетов почав з компліментів, адресованих своїй політичній силі.

ПАРТІЯ РЕГІОНІВ СКРОМНА, ГРОШЕЙ У НАС НЕМАЄ

Кабінет у вас досить скромний...

Партія регіонів – це скромний народ. Грошей у нас немає, це не те, що БЮТ.

Ну що ви так прибіднюєтеся на рівному місці?

А що, зайдіть до пана Турчинова, побачите, який у нього кабінет. Там тільки одних самого приладдя (столового? – Авт.) на п`ять тисяч доларів.

ЗАКОРДОНОМ НАВІТЬ НЕ ЗНАЮТЬ, ЯК ПРИЙМАТИ ЯНУКОВИЧА, ДАЮТЬ ЙОМУ НАЙКРАЩЕ КРІСЛО

Михайле Васильовичу, не вводьте мене, а заразом і наших читачів в оману. Кабінет – це ще не показник. Але перейдемо до запитань. Днями Ющенко заявив, що Віктор Янукович повинен обов`язково ветувати Податковий кодекс. Може, Вікторові Федоровичу варто прислухатися до свого попередника?

Знаєте, в чому відмінність Партії регіонів і Віктора Януковича від решти всіх політиків? Що ми вміємо слухати, ми чуємо, ми дякуємо за розумні підказки, але живемо ми своїм розумом і виходимо тільки з національних інтересів України. На відміну від Віктора Ющенка, якого ви назвали. Вони чітко жили за вазівкою Вашингтона. Ми не живемо ні за чиїми вказівками. Ми не проводимо ні проамериканську, ні проросійську політику, а проукраїнську.

Ми сьогодні абсолютно по-іншому почали позиціонувати себе в світі. Минула влада поділила весь світ на своїх і ворогів. Америка – друг, на прапор Російської Федерації помараранчеві начепили клеймо ворога. У результаті, коли поділили світ на своїх і ворогів, Україна мало не потрапила в ізоляцію. І в кінці своєї каденції Віктор Андрійович їздив тільки в дві країни – Польща і Грузія. А після того, як він присвоїв звання Героя Бандері і Шухевічу, його і до Польщі не хотіли пускати.

Ми це все поламали. Ми зі всіма добре живемо. І перед Януковичем світ відкрився. Країни навіть не знають, як його приймати. Коли він приїжджає, йому дають найкраще крісло. З ним усі розмовляють, укладають договори. Ось вже майже узгоджено безвізовий режим з Європою.

Коли Янукович виступав у Вашингтоні, йому аплодував весь світ.

Ви розповідаєте якісь казки. По-перше, Віктор Ющенко присвоїв Героя Бандері після першого туру президентських виборів, тому Польща не могла вже його приймати або не приймати. А у Вашингтоні Янукович виступав у порожньому залі. Тому йому ніхто не міг особливо аплодувати, окрім української делегації.

Можна аплодувати й по-іншому. Люди аплодували, коли читали статті про нього.

УКРАЇНЦІ МОЖУТЬ ТЕРПІТИ ВСЕ, БУЛА Б ДРУЖБА З РОСІЄЮ

Я зовсім не захищаю попередню владу, але це суто хохляцька позиція, коли, наприклад, Росія розповідає, що робити, яку історію вивчати, кого вважати своїми героями, а ми як собачки біжимо і слухаємося. Ось, наприклад, Верховний Суд РФ ліквідував найбільшу і майже єдину громадську організацію українців у Росії перед візитом Януковича. Це такий ляпас, що далі нікуди. Україна промовчала у відповідь. Це як по-вашому називається?

Позиція хохляцька – це у вас. У чому відмінність у нас від вас? Ми бачимо в Росії не тільки своїх друзів, але й братів. Ми вийшли з одного черева – матері Русі, в нас тече одна кров.

Можливо, у вас з росіянами щось там тече, тому що ви народилися в Росії. Не треба нав`язувати цю, так би мовити, думку, всім...

Тому ми робимо все, щоб наші відносини були дружніми і братніми. І якщо якийсь дурень намагається вбити клин, ми говоримо: ніколи не вийде. Нікому не дозволено скоїти замах на святе – на дружбу Росії і України. І коли Ющенко підняв руку на дружбу між нашими народами, народ його змів.

Народ терпів усе, зарплати, пенсії, але коли замахнулися на святе – дружбу двох братніх народів, – народ його просто змів раз і назавжди.

Та не дуріть себе і народ – добре відомо, чому Ющенко не став другий раз президентом, і «святе» до цього не має анінайменшого стосунку...

Ніколи в Україні не буде президентом та людина, яка робитиме замах на святе! Ніколи!

В іншому мене ніхто ніколи не переконає.

Ви народилися в Росії, живете в Україні. Ким ви себе вважаєте – українцем чи росіянином?

Громадянином України.

В Україні живуть різні національності, і я не хочу будувати Україну тільки для титульної нації. У Німеччині в тридцяті роки вже будували, черепи міряли.

Так, ми не прихильники будувати рай для титульної нації в Україні. Ми будуватимемо рай для українського народу.

Як я відчуваю, так і говорю. Що я фальшивитиму?

...На відміну від помаранчевої влади, яка тільки декларувала європейські цінності, а робила все навпаки. Ющенко дав звання Героя Бандері, і його ніде не хотіли вже приймати.

Знов здоров... Навіщо ви повторюєте цю неправду?

У нас є мета – увійти в Європу. І для реалізації цієї мети йдемо крок за кроком.

НА МАЙДАНІ ПРОТЕСТУЮТЬ ТІЛЬКИ ТІ, У КТО В ГАМАНЦІ ЩОСЬ ШЕЛЕСТИТЬ

Тільки чомусь ні Європа, ні український народ не побачили жодного кроку.

Це ж треба мізки мати, щоб зрозуміти, якщо ти з американцями дружитимеш, то Європа для тебе буде закрита, а Росія буде ворогом. А помаранчеві вожді цього не розуміли.

А зараз ми з Росією дружимо, і з Америкою дружимо, і Європа нам двері відкрила. Всі вітають дружбу з Росією.

Звичайно, коли більше половини нашої економіки в тіні, нас до Європи не візьмуть. А що потрібно зробити? Я скажу як. Чому ось частина бізнесу виявилася незадоволеною Податковим кодексом? Хочу підкреслити, що незадоволені не ті, в кого в гаманцях порожньо, а як раз ті, у кого в гаманцях гроші шелестять. Я ще раз повторюю, що протестують тільки ті, у кого в гаманцях щось є – і шелестить, і добре шелестить.

І чому ось вони повстали, обурилися? Ні, не тому, що податки підняли.

А тому що у них зможуть без суду і слідства відбирати майно. І ще тому, що гроші, як ви чомусь критично висловилися, шелестіти не будуть.

Ні. Послухайте головне – Податковий кодекс направлений проти одного: на зменшення тіньового бізнесу. Зараз я скажу ключову фразу – потрібно засвітити обороти кожного. А вони проти! Янукович правильно сказав, що податки повинні платити всі. Інакше нас до Європи ніхто не прийме. А як же пенсіонери?

Це хто ж готовий з Партії регіонів засвітити свої обороти?.. Дивно, що ви мовчите про те, як потрібно великий (а не дрібний) бізнес виводити з тіні. З тією корупцією, з якою Янукович обіцяв боротися, нас до Європи і так ніхто не прийме. Про це ви теж мовчите.

Потрібен грунт для компромісу. Ми не ідеалізуємо кодекс, але його ідеологія правильна – скорочення тіньового бізнесу. Головна філософія закону – податки повинні платити всі. Ті, хто протестують, повинні розглядати кодекс в інтересах цілої країни. І вони почали це розуміти, тому на Майдані вже нікого немає. Подивіться, все порозходились! А спочатку бізнес бачив тільки свою нішу. Коли я зустрічався з пенсіонерами, я вимушений був захищати малий бізнес. Вони на мене нападали.

Підприємці говорять, що їх задовольнить тільки вето Януковича, тому, про який компроміс ви говорите, незрозуміло.

Є одні підприємці, а є й інші.

Це ті підставні, про які писалося в ЗМІ?

Ще раз говорю, що протестувальникиі вже бачать свою проблему в контексті всієї країни.

У чому відмінність вас від нас – ви весь час ділите, а ми – об`єднуємо. То ви Україну ділите, то про якийсь патріотичний дух говорите!.. Тепер ви підприємців ділите. А це ж один народ. І як тільки позиція підприємців не співпала з вашою, ви говорите: це не ті.

ПР БУДУЄ ДЕМОКРАТИЧНЕ СУСПІЛЬСТВО – МАЙЖЕ ЯК В ІТАЛІЇ

Здається, ви мене сприймаєте не як журналістку, а як якусь політичну партію...

І те, що люди мітингують у нас, свідчить про те, що Партія регіонів будує демократичне суспільство. Майже як в Італії.

ЯНУКОВИЧУ ВЖЕ ВДАЛОСЯ СФОРМУВАТИ ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

Але тільки в Україні судом забороняють протести, а в Італії – ні!

Я недавно зрозумів, що ми на правильному шляху – Вікторові Федоровичу за останні місяці навіть вдалося сформувати громадянське суспільство в Україні.

Ну, щодо цього є великі сумніви, хоча дійсно, з кожним днем протестні настрої в суспільстві ростуть.

Я б усім хотів сказати, що не треба паразитувати на тимчасових наших труднощах. Ми самі розберемося з людьми. Ці політичні трутні, паразити, яких народ вигнав, нехай мовчать.

ЛЮДЯМ ВСЕ ОДНО, ЯКА КОНСТИТУЦІЯ – ВОНИ ЇЇ НЕ ЧИТАЛИ

Може, вам би не варто було розкидатися такими словами? А раптом і вас чекає така доля? Адже якби ви не боялися парламентських виборів, то провели б їх відповідно до Конституції 1996 року, яка дивним чином відновила свою силу. Це ж та Конституція, за якою ви самі захотіли жити.

А ми ніколи не паразитуємо! Ви ось мене не перебивайте, мені з вами цікаво, і час у нас є.

Щодо Конституції. Джерело влади – народ. Можна міняти все що завгодно, але НІХТО НЕ МАЄ права поміняти і змінити святу волю народу, окрім нього самого. Так от, коли народ прийшов на дострокові вибори в 2007 році, то він ВИМІВ помаранчевих на політичний смітник, а мандат довіри на п`ять років – до жовтня 2012 року виписав Партії регіонів. Те ж саме і з президентом. Тому сьогодні ми просто привели у відповідність окремі норми Конституції зі святою волею народу.

Було б краще, якщо б ви не маніпулювали такими поняттями, як «свята воля народу». Народ своєю «святою волею» вибирав вас не за цією Конституцією. Чи це для вас не має значення? Де тут святе?

Давайте я вам видам такі чоботи гумові, і поїдемо в село. Ви ж звикли ходити тільки по асфальту. І люди вам всі скажуть. Ви ж спілкуєтеся з тими, хто по асфальту ходить, а я з тими, хто багно місить. А вони не читали цю Конституцію, їм усе одно. Головне, що народ вибрав свого президента на п`ять років. Люди не дивилися, яка там Конституція, вони голосували за Януковича, за вольову людину, яка врятує країну.

Ну навіщо так принижувати народ?..

У чому позитив останніх виборів – вони об`єднали країну. Народ проголосував за ПР у всій Україні. Залишилися тільки дві області, де голосували за «Свободу». БЮТу вже немає ніде. Думаю, на наступних виборах БЮТу потрібно буде шукати голоси десь у канадській діаспорі, й те якщо добре проплатять.

МИ ЗАВЕДЕМО 300 ОСІБ У ВР: 100 – ЗА ПАРТІЙНИМИ СПИСКАМИ, 200 – ПО МАЖОРИТАРЦІ

Даруйте, але канадська діаспора сповідує інші цінності...

Думаю, Тягнибок не пустить БЮТ на Західну Україну.

А ми не боїмося виборів. Ми сто відсотків заведемо триста осіб до парламенту від Партії регіонів. Вибори будуть за змішаною системою. 100 людей заведемо за партійними списками, і двісті – по мажоритарці.

Але у нас немає часу займатися зараз виборами. Ми ж повинні виконувати свої обіцянки людям.

А чому ви так сміливо за Тягнибока відповідаєте? Ви з ним співпрацюєте, щоб відібрати голоси у БЮТ?

Ну, ви ж бачите, який у мене кабінет, у нас же грошей немає.

У Верховній Раді вас називають «диригент». Ви неначе стоїте на посту і махаєте рукою, показуючи соратникам, як голосувати... Самі депутати від ПР ніколи не знають, як вони проголосують за те або інше рішення, всі чекають вашого сигналу. А звідки ви отримуєте інформацію, як потрібно голосувати, хто цей центр, який роздає команди?

Я вам зараз розкрию технологію ухвалення рішення.

(Пан Чечетов розповів довгу історію, як Партія регіонів залучає безліч експертів, які аналізують ті або інші рішення).

У нас завжди позиція суто професійна. Ніякої політики не немає! Потім, коли позицію вироблено, свої пропозиції можуть давати народні депутати.

Потім я доповідаю позицію на засіданні фракції.

Далі – ми працюємо в єдиному тандемі з Кабміном. Там ухвалюють своє рішення. Далі – Адміністрація президента. Там теж ухвалюється своє рішення.

Тоді всі разом ми сідаємо і ще раз виходимо на спільне позиціонування з усіх питань, де буде єдина позиція, – фракції, Кабміну і президента, оскільки це не Ющенко і Тимошенко, у нас влада єдина. Ми ж сповідуємо демократичні цінності – коли влада єдина і могутня.

У ВР дуже погана акустика, і не кожен депутат може почути, про що йдеться під час обговорення, хтось депутатові може подзвонити або ще щось, тому хтось повинен контролювати синхронність голосування. І я виступаю в цій ролі просто як координатор.

Але такого немає в жодній цивілізованій країні.

Ні, це нормально. Так виробляється єдина позиція. Ми ж реалізуємо свою програму.

Важко керувати сірою масою. А в Партії регіонів усі особистості. Ви вдумайтеся тільки – п`ятнадцять героїв України, чотири олімпійські чемпіони, колишні губернатори, екс-міністри, доктори наук, академіки. Тобто всі неординарні особи.

За те, що ви махаєте рукою, ви отримуєте окрему платню?

Ні, я отримую як народний депутат. І все. Це на громадських засадах.

Один з українських телеканалів зробив сюжет про те, як голосують наші нардепи, і показали його євродепутатам. Коли вони бачили, як ви махайте рукою, хапалися за голову: «Такого не може бути. І український народ це бачить?» Тобто для них це дикість...

Ну, є різні країни. Наприклад, у парламенті Канади присутні не більше двох депутатів, тобто тільки ті, хто доповідає.

Чи лестить вам, коли вас називають «златоустом», «солов`єм» ПР?

Ну, мене по-різному називають. Я дуже публічна людина, дуже відкрита, дуже люблю зустрічатися з аудиторією, з якою можна подискутувати. Я вчений, професор, доктор наук, політик.

Мене народ питає: «Коли ми будемо жити краще?» Я відповідаю: «Тоді, коли політики перестануть лізти у ваше життя». Ось, наприклад, Ющенко заганяє всіх у єдину помісну церкву, всі повинні говорити тільки українською мовою і ходити у вишиванках. Ти ось мені скажи, навіщо ти в церкву лізеш?

Я НЕ ЗАПАЛЮЮ СВІЧКИ У ДЕНЬ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ, ОСКІЛЬКИ Я ЛЮДИНА НЕВІРУЮЧА

А що поганого в єдиній церкві? Принаймні, Ющенко не давав ніяких преференцій жодній із церков. А Янукович робить усе для Московського патріархату. Але Україна ж багатоконфесійна країна.

Я не знаю, про що ви говорите. Я такого не бачу. Я взагалі не віруючий, я атеїст. Янукович – так, він віруючий, але в нас є багато кон`юнктурників.

Я не ходжу в церкву, хоча іноді можу відзначити Великдень. (Сміється. – Авт.).

Які з українських пісень вам найбільше подобаються?

(Співає). «Рідна мати моя, ти мене на зорі проводжала...» Я багато знаю українських пісень.

А як ви зазвичай вшановуєте пам`ять жертв Голодомору?

Знаєте, у нас обов`язково потрібно зробити кон`юнктурну політику навіть на найсвятішому. Це політика з душком.

Не розумію, про що ви. Я вас просто запитала, як ви особисто вшановуєте пам`ять жертв Голодомору?

Була трагедія, яка торкнулася всіх національностей. Путін пропонував варіант – давайте ми сьогодні зробимо один день пам`яті, пам`яті тієї трагедії. Один день в усіх країнах: Росії, Україні, Білорусі. Цим днем ми б ушанували пам`ять і в той же час об’єднали наші народи. Правильно? Правильно. Але ніі, кажуть, так не буде. Це ж, мовляв, не голод був, це був геноцид.

Висмоктали з пальця, коли росіяни умисне вбивали українців.

Ніколи такого не чула... Хіба сталінський режим – це російський народ?

Робилося це тільки з однією метою – зліпити з Росії образ ворога. Але народ цього не сприйняв. І коли замахнулися на святе – дружбу Росії і України – і коли братів намагалися зробити ворогами – росіянина і українця – народ змів цих політиків з політичних підмостків.

Думаю, якби пропозицію Путіна прийняли, ми б об’єднали народи.

А навіщо нам «спільні дні», якщо в Україні є день, коли впродовж багатьох років весь український народ у всьому світі вшановує пам`ять жертв геноциду, – це остання субота листопада? То ви можете сказати, як віддаєте дань пошани жертвам Голодомору? Може, запалюєте свічки?

Я не запалюю свічки, оскільки я людина невіруюча.

Знаєте, ще чому Віктор Андрійович канув у лету? Тому що не можна жити весь час у минулому! Треба жити майбутнім. Були трагічні події. Ну і що тепер? Що тепер ми повинні робити?

Помаранчеві з голоду зробили геноцид тільки з однією метою – зробити з Росії ворога. А лідер держави завжди повинен об`єднувати народ, а не роз`єднувати. Ось намагалися зомбувати людей геноцидом. І що, ця політика об`єднувала людей?

Ось я росіянин, моя дружина українка. То що, я повинен визнати, що мій дід убивав українців?

Я ось коли виступаю перед учителями, говорю їм: «Я вас Христом Богом благаю, ось ті зерна зла, ненависті, які намагаються сіяти помаранчеві, не допускайте до дітей! Ось ті зерна зла-геноциду!»

Це була трагедія системи, система винна, а не росіяни. У тому уряді тільки один росіянин був. (Далі пан Чечетов детально розклав учасників Жовтневого перевороту 1917 року за національною ознакою, проте, на його прохання, ми опускаємо цей момент).

Отже причому тут росіяни?! Не було росіян. (Переходить на крик. – Авт.).

Та я нічого про росіян і не говорила. Здається ніхто про це не говорить. Є й рішення суду, в якому названі винуватці Голодомору. Таких як ви, вашого колегу, теж «златоуста», Колесніченка називають найбільш маргінальним крилом Партії регіонів. Вас це не ображає?

Ні. Я ніколи ні під кого не підлаштовуюся. Мене по-різному називають. Я знаю собі ціну. Мені дуже комфортно в партії. І взагалі. Я знаходжуся в науковому середовищі, член докторської ради із захисту дисертації, веду аспірантів. Почуваюся комфортно в будь-якому середовищі. На мене скрізь дивляться, як на тверезомислячого політика.

Розмовляла Оксана Климончук

Чи став дурнішим Пинзеник відтоді, як Чечетов назвав його «блискучим економістом»?..

Після підписання минулого тижня у Харкові скандальної угоди по газу і Чорноморському флотові Кабмін квапливо перерахував показники проекту бюджету-2010 і передав його у понеділок до Верховної Ради (№6000). Вже у вівторок цей законопроект був без жодного обговорення проголосований 245 парламентаріями в першому читанні і в цілому, а сьогодні під ним уже з`явився і підпис Президента.

Доходи бюджету на цей рік згідно зі згаданим законопроектом заплановано на рівні 267,452 млрд. грн., зокрема доходи загального фонду – 218,691 млрд. грн. Витрати держбюджету заплановані на рівні 323,556 млрд. грн., в т.ч. витрати загального фонду – 244,027 млрд. грн. Дефіцит держбюджету пропонується встановити на рівні 57,745 млрд. грн., або 5,33% валового внутрішнього продукту (ВВП), зокрема по загальному фонду – 25,2 млрд. грн., або 2,3% ВВП.

Уряд розробив проект держбюджету-2010 виходячи з прогнозу зростання ВВП у 2010 році на рівні 3,7% (номінальне значення 1083,1 млрд. грн.), інфляції - 13,1% (грудень до грудня попереднього року).

Але не встигли, як то кажуть, ще висохнути чорнила на цьому, підправленому Кабміном, документі, як відразу ж прозвучала гостра критика на його адресу з вуст, зокрема, експерта, в авторитеті якого на фінансовому терені мало хто сумнівається – екс-міністра фінансів Віктора Пинзеника. Віктор Михайлович розгромив ущент показники проекту бюджету-2010 у виконанні нинішнього уряду.

Пинзеник заявив, що потенційний дефіцит державного бюджету України на 2010 року з урахуванням проблем НАК «Нафтогаз України» складає 170 млрд. грн., або 15,7% ВВП, а з урахуванням державних гарантій – понад 200 млрд. грн., або 20% ВВП.

Як бачимо, відмінність двох прогнозів величезна – приблизно, як у зрості між віслюком і слоном. При цьому екс-міністр фінансів виділив чотири способи, за допомогою яких уряд Азарова намагається запудрити мізки, в першу чергу, МВФ, старанно зменшуючи розміри реальної дірки в бюджеті-2010.

По-перше, дефіцит потрібно збільшити із задекларованих в урядовому законопроекті 57,7 млрд. грн. (5,1% ВВП) до 88,2 млрд. грн. (8,1% ВВП), вважає Пинзеник. Оскільки 30,5 млрд. грн., заплановані на відновлення банківського сектора, також слід відносити до бюджетного дефіциту.

По-друге, в проекті Кабміну очікується збільшення надходжень до загального фонду держбюджету аж на 40% в порівнянні з 2009 роком, а такого зростання бути не може, впевнений фінансист, який знає свою справу. Завищення показника складає, на його думку, близько 30 млрд. грн.

По-третє, як вважає Пинзеник, в українських реаліях на дефіцит перетворюються державні гарантії по кредитах. А вони передбачені на суму 45 млрд. грн.

По-четверте, замало, переконаний екс-міністр, передбачено в бюджеті грошей на дотації «Нафтогазу». Минулого року середньорічна ціна газу складала 230 доларів США (приблизно, як і на цей рік – автор), а об`єм дотацій «Нафтогазу» з бюджету досягав майже 30 млрд. грн. У бюджеті ж закладено реальних джерел для покриття різниці в цінах на 2010 рік всього 0,7 млрд. грн., пише Пинзеник.

Звичайно, уряд Януковича-Азарова може не визнавати розрахунків Пинзеника, проте є таки серйозні сумніви в реальності запропонованого Кабміном розміру дефіциту бюджету.

Наприклад, є підстави припускати, що завдяки вдалій теперішній зовнішній кон`юнктурі збільшать відрахування податків до бюджету провідні українські експортні галузі – металургія і хімія. Але якщо пригадати, як ще недавно плакали власники хімічних і металургійних підприємств, які добивались і таки домоглись від Кабміну пролонгації пільг на другий квартал, то в таку перспективу не дуже й віриться. До того ж, важко собі уявити, яким чином податківці вибиватимуть належні податки з Ахметова, Фірташа й інших крупних бізнесменів із Партії регіонів (або тих, хто «співчуває» новій владі), якщо вони фінансували останню виборчу кампанію Януковича, а зараз розраховують відшкодувати свої матеріальні «втрати».

На збільшення податкових надходжень від малого бізнесу розраховувати також дуже необачно. Наприклад, згідно з недавно презентованою урядом «Концепцією проекту закону України «Про спрощену систему оподаткування, облік і звітність суб`єктів малого підприємництва» жодного послаблення податкового пресу, зокрема, для «спрощенців» не очікується. Навпаки, навіть найдрібнішим підприємцям належить платити значно більше – хай, не до бюджету, а до соціальних фондів.

Крім того, планується значно підвищити ставку єдиного податку для підприємців, чий оборот вище 300 тис. грн. на рік. Так, якщо оборот буде в діапазоні від 300 до 600 тис. грн., то ставка єдиного податку складе від 200 до 1000 грн.

А для юридичних осіб уряд узагалі хоче ввести прогресивну шкалу оподаткування. Якщо оборот складає від 1 до 2 млн. грн. на рік - 9% (при сплаті ПДВ) і 12% (без ПДВ), з 2 до 3 млн. грн. - 12% (з ПДВ) і 15% (без ПДВ).

Навряд чи в таких умовах підприємці дадуть якусь бюджетну надбавку. Скоріше, навпаки, багато хто з них піде в «тінь». У цьому ракурсі не зайве буде пригадати, що вперше в Україні відбулося скорочення кількості працівників, зайнятих у малому бізнесі, саме за часів першого прем`єрства Януковича: у 2003 році їх було 2 052,2 тис. осіб, а в 2004 році – 1 978,8 тис. (до цього спостерігалося щорічне зростання, починаючи з 1992 року). А головною причиною згортання своєї діяльності самі ж підприємці з подачі Інни Богословської назвали «азаровщину», яка розбушувалася тоді в країні.

Але, можливо, якщо не виходить з великим і малим бізнесом, то нова влада сподівається на поліпшення ситуації в бюджетній сфері хоч би внаслідок посилення боротьби з корупцією і, зокрема, з припиненням розкрадання десятків мільярдів у системі держзакупівель?

На жаль, ні! Нічого хорошого не слід чекати і в цій сфері. Як стало недавно відомо, система держзакупівель перетворюється нині на опричне володіння Петра Симоненка з товаришами. Причому роль опричників виконують депутати і чиновники, яких журналісти давно охрестили «тендерною мафією», а на командні пости системно розставляються особи, які так чи інакше причетні до функціонування сумнівних тендерних схем. Кадрова зачистка виходить з єдиного принципу — безумовної лояльності до патрона.

Ось такі сумні вимальовувалися перспективи з бюджетом нинішнього року. І кому, питається, повинне сьогодні повірити керівництво МВФ – Азарову з його плануванням 5%-го дефіциту чи великодосвідченому Пинзенику з прогнозом дірки в 15-20%?

Питання, звичайно, не просте. Проте варто нагадати, що самі ж представники команди Януковича-Азарова ще недавно щосили нахвалювали Віктора Михайловича, називаючи його після відставки на початку минулого року з поста міністра фінансів уряду Тимошенко мало не світочем і генієм економічної науки.

«Я знаю Віктора Михайловича Пинзеника і як політика, і як ученого дуже давно. Він – блискучий, професійний економіст. І коли на одну шальку терезів поклали його політичну репутацію, а на іншу – професійну, він не зміг пожертвувати другим і закрити очі на те беззаконня, яке робить уряд, перш за все, в економіці. У нього професійна честь і гордість стали вище, ніж політична перспектива», - красномовно щебетав рік тому, наприклад, депутат із Партії регіонів Михайло Чечетов. І йому вторили потім багато інших регіоналів.

Виходить із цих оцінок, вірити в цьому випадку потрібно таки Пинзенику? Адже навряд чи він раптом різко став дурніший за останній час, та й у команду Тимошенко Віктор Михайлович, начебто, так і не досі вступив?..

Юрій Глухов