Більш того, ніде не передбачається, що примусове годування з таким діагнозом можливо провести ще й за умови опору пацієнта. А Юрій Луценко сказав, що чинитиме опір.
Але будь-який медичний сайт дасть суху інформацію, що наслідком діабету у випадку відсутності лікування може стати сліпота, незаживаючі виразки, проблеми з ногами. Не дай Боже, але, ймовірно, цього хоче діюча влада.
Спостерігаючи за поведінкою різних українських в`язнів, точно можу сказати: найбезстрашніший із них - Юрій Луценко. Адже деякі опозиціонери вважають за краще мовчати, щоб мати свої зручності в камері. «Пробачте, – доводилося мені чути від інших адвокатів, – Нам важливо, щоб у клієнта не виникало додаткових побутових складнощів». Луценко не боїться, він пише з СІЗО свої сміливі й іронічні листи, він дає інтерв`ю.
У цих екстремальних для української демократії і для себе особисто умовах Юрій Луценко, за його словами, віддає перевагу кориді з неминучим фіналом, ніж покірно йти на бійню районного м`ясокомбінату.
Витонченою підлою витівкою відносно Луценка мені здалося те, коли йому прислали логопеда. Люди, не здатні прочитати без папірця навіть звичайного словосполучення, вирішили підкреслити, що їх опонент Юрій Луценко, який значно їх перевершує в інтелектуальному плані, і добре висловлюється, не вимовляє якихось звуків.
Справа проти Луценка і те, як його утримують, стає індикатором злості і дріб`язковості нинішньої влади. Вона демонструє свою мстивість і своїй страх перед його різкими оцінками. Ви дійсно думаєте, що йому пробачили БТРи біля офісів і утримання під вартою?
Ну гаразд, Регіони. Але дуже показовим є те, як реагують на це місцеві правозахисники.
ДОРОГІ «ЗАХИСНИЧКИ»
Наприклад, наш славний беззмінний обмудсман Ніна Карпачова... Ми не перші, хто дорікав пані Карпачовій за те, що, вона, яка вміє захищати талановито і яскраво, часом буває, не старається взагалі або задовольняється роллю статиста. Я підняла архівну базу УНІАН 2005 року, і прочитала її заявки, коли вона захищала Бориса Колеснікова, який знаходився під вартою.
«Я хочу повідомити, дорогі народні обранці. На сьогоднішній день немає жодної мотивованої підстави для затримання Бориса Колеснікова». Відзначу, 6 квітня затримали Бориса Колеснікова, а вже 7 квітня вона з парламентської трибуни розповідала, що ознайомилася з протоколом затримання, що його затримали несправедливо, що у Колеснікова малолітні діти, що він не ухилявся від слідства, і що ми будуємо поліцейську країну. Через півроку Карпачова стала членом списку Партії Регіонів.
Досягла успіху наш обмбудсман і в захисті інших респектабельних людей. Ось, наприклад, колишнього голову закарпатської ОДА Богдана Різака теж захищала активно. Коли правоохоронці намагалися його перевезти з лікарні в СІЗО, а Нестор Шуфрич і Тамара Прошкуратова намагалися цьому перешкодити, то Карпачова проявила недитячу мобільність і тут же стала грудьми на захист Різака і тих, хто його захищав. Вона пресі яскраво змалювала, що «лікар кардіологічного центру, в якому знаходився Різак, зафіксувала у нього високий тиск і благала працівників міліції не забирати його з лікарні. Ще розповіла, що існує інструкція, де міститься пряма заборона перевезення затриманих у нічний час, а також заборона на перевезення хворих (журналістам пізніше так і не вдалося знайти цю інструкцію). Крім того, Карапачова сказала, що їй дуже сумно, що “ми дожили до того часу, коли системою стає застосування сили до народних депутатів: це було як при старій владі, так нічого не змінилося і при новій". Уповноважений Верховної Ради України з прав людини підкреслила, що нова (помаранчева) влада повинна вимагати від правоохоронців діяти в межах закону. А народні депутати вибрали "єдиний спосіб захисту прав хворої людини, захисту прав людини в критичних умовах". Окремий стьоб журналістів заслужили пасажі омбудсмана про те, що Віктор Янукович вже не судимий.
А зовсім недавно Уповноважений з прав людини Карпачева врятувала життя мерові Алушти. Олександр Нечаєв, який мав упродовж десятиліть доступ до найдорожчої української землі і потрапив за грати, з пристрасним захистом Обмбудсмана, вийшов на свободу, потім побував в офісі Карпачової і від душі подякував омбудсману. "Коли б не Ваша допомога, мені б судилося померти за гратами, тепер, де тільки зможу, хотів би всім розповісти про важливу справу, яку Ви робите в ім`я Людини і Справедливості", - пафосно заявив тоді мер.
Особливої уваги заслуговують пасажі радника Карпачової Ігоря Слісаренка. Цей у минулому житті хороший журналіст в своєму блозі на фейсбуку написав пост. Відзначаючи 30-річчя загибелі в британській в`язниці ірландського бойовика Боба Сандса, він робить прозоре порівняння. Мовляв, цей бойовик не приймав калорійну суміш, не вимагав телевізор і книжок, а вимагав статусу політв`язня, можливості не носити тюремну робу і можливостей зустрічі з іншими політв`язнями. А потім засмучується, мовляв, наші політики - не Боби Садси. Їдке зауваження. Правда, я не бачу, що компрометуючого в бажанні Луценка читати книги? А калорійну суміш він приймати відмовляється. І я знаю, що Луценко, так само як Боб Сандс, готовий іти до кінця. А ось чому журналісти перетворюються на слісаренків на підтанцьовках карпачових, не знаю.
Те, як Карпачева захищає Луценка, - «ювелірна» з точки зору технологій робота. У неї є хороші радники. Це історія про те, як можна виконати церемоніальні функції, завуальовано сказавши суспільству, що причин для занепокоєння немає. Я не говорю про те, що у неї немає вогника, немає, як за часів захисту Колеснікова і Різака, різких оцінок правоохоронців. Там, де вона раніше сказала би про відсутність підстав для затримання, порушенні міліційних інструкції і поліцейській державі, сьогодні вона говорить дуже акуратно.
– Усі підстави, за якими було ухвалено судове рішення про затримання Луценка, будуть зняті його адвокатами і захисниками. Тому жодних перешкод (для звільнення Луценка – УНІАН), принаймні, я, як омбудсман, не бачу.
Вона сказала, що загрози життю Луценка не бачить. І відмітила, що хоч він і голодує, але йому вводять у вени глюкозу і вітаміни. За ним постійно ведеться медичне спостереження. Замість праведного гніву (який ми всі бачили, коли йшлося про нардепів від ПР) пані Карпачова розповіла про склад калорійної суміші і ще згадала, що решта людей, які сидять, не схвалюють голодування Луценка. У неї були сотні варіантів побудови своїх повідомлень, але вона вибрала саме такі ось. Обтічні. Вона переказує усім відомі події, стверджує, що робить усе можливе, але дає зрозуміти, що Луценко в надійних руках.
Висловлювання правозахисника Едуарда Багірова, який очолює громадську раду з прав людини при МВС, тільки підтверджують, правозахист в авторитарній державі може стати непоганим бізнесом. Пан Багіров у коментарі УНІАН попередив, що сказане ним може не викликати задоволення симпатиків Луценка, але голодування - не підстава для того, щоб випускати ув`язненого. Він сказав, у СІЗО перебувають тисячі громадян і закон повинен бути один для всіх. І що раз суд вибрав таку міру, як обмеження свободи (для цього можуть бути різні причини, вплив на свідків, відмова читати кримінальну справу, спроба виїхати), то треба підкорятися його рішенню. І його найважливіша мета - щоб ув`язнений одержував достатнє медичне забезпечення і міг отримувати таке обслуговування в лікарні.
А ЯК ЖЕ «БАТЬКО УКРАЇНСЬКОЇ ДЕМОКРАТІЇ» ЮЩЕНКО І ПОБРАТИМИ?
Спостерігаючи, як захищають Луценка прихильники, я мимоволі порівнюю те, як в 2006 році захищали Колесникова. Проводилися величезні мітинги в Донецьку, а Віктор Янукович, на той момент лідер опозиції, оголосив, що готовий влаштувати загальноукраїнський страйк. Просто цікаво знати, Віктор Ющенко взагалі вже Луценка своїм не вважає? Мовчить Віктор Андрійович. Втім, Віктор Ющенко завжди мовчить. Напевно, тому, що мовчання - золото, або державна дача, у гіршому разі.
Що стосується вибраної лінії захисту, говорити не беруся. Обговорюючи її з іншими адвокатами, багато з них, не будучи симпатиками Луценка, вважаючи його затримання незаконним, вибрану стратегію «не читати справу» вважають помилковою.
Колишні соратники по фракції, які стали тушками, насолоджуються депутатським життям. Стрижуть купони - ну і хай стрижуть. Це все, що у них залишилося. Польові командири трохи шарудять - не дуже голосно. Там усе більше лірики і журналісти. Гладіаторів там зараз замало. Але принаймні вони поряд з Луценком. Незважаючи на відсутність ресурсу, подібного Колесніковському, мітинги і пікети проводять. І навіть дві парламентські фракції проігнорували засідання, вимагаючи випустити Луценка. Не блокували, як Регіони за Колеснікова свого часу, але все таки. Врешті-решт, єдине, що змогло хоч ненадовго згуртувати БЮТ і НУ-НС, це вимога випустити Луценка.
Предстоятель УПЦ КП Філарет і колишній глава УГКЦ Любомир Гузар попросили Луценка припинити голодувати. «Духовна атмосфера в суспільстві така, що ваша жертва не розбудить суспільство. Ваше життя потрібне Україні.» Я не знаю, чи дійшли до Луценка їх слова. Остання інформація, яку передала з лікарні дружина Луценка – його стан критичний.
Маша Міщенко
Комментариев нет:
Отправить комментарий