У вівторок у столичному Національному театрі ім. Івана Франка зібралися юні шанувальники й знавці української мови: школярки з бантами й у вишиванках, хлопці у краватках, курсанти в парадній формі. Учора там пройшла церемонія нагородження переможців XI Міжнародного конкурсу української мови імені Петра Яцика.
Дмитро Табачник
Цьогорічний конкурс уперше за свою історію стартував без наказу міністра освіти. Через що навіть опинився під загрозою зриву, та буквально за 8 днів до відкриття на сайті МОН урешті-решт з’явився лист чиновника Дмитра Табачника щодо його проведення. Не наказ, а саме лист, тобто рекомендація, не обов’язкова для виконання.
У відомстві Табачника пояснили, що конкурсом Яцика там не опікуватимуться, бо відповідатимуть за започаткований міжнародний мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. Наказ про його проведення підписав президент Янукович, звісно, з подачі Табачника.
– Табачник пояснив, що Міносвіти не опікується надалі конкурсом Яцика, бо, мовляв, МОН не має коштів на два конкурси, – розповідає виконавчий директор Ліги українських меценатів, співголова координаційної ради Міжнародного конкурсу української мови ім. П.Яцика Михайло Слабошпицький. – Але ні разу за всі 11 конкурсів жодної живої гривні Міносвіти не надавало. Конкурс проводився цілковито коштом Ліги українських меценатів. Усі премії фінансувала Ліга українських меценатів. Тільки три роки тому було введено президентські стипендії для 14 учасників. А впродовж конкурсу премії одержують понад 1000 переможців і призерів різних етапів обласних і загальнонаціональних змагань.
– А чи просили ви кошти в міністерства? – цікавимося в пана Слабошпицького, адже чиновники Міносвіти в кулуарних розмовах запевняли, що організатори конкурсу хотіли від освітнього відомства саме грошей.
– Ми ніколи не просили коштів. Це позиція Ліги, щоб бути незалежними. Нам потрібна організаційна підтримка. Ми брали конкурс на себе. Як прийняли цей бюджет у 780 тисяч гривень, так по сьогодні ми його забезпечуємо. Бували випадки, коли ми просили МОН звільнити від оподаткування премії переможців. Або прохали Міносвіти чимось відзначили вчителів, чиї учні стали переможцями. Але нічого з того не вийшло.
Організатори конкурсу імені Яцика не проти конкурсу Шевченка. Кажуть, навпаки, ситуація з українською мовою зараз така, що потрібна сотня різних заохочувальних змагань на підтримку української мови. Але чорт, як то кажуть, ховається в деталях. Конкурс імені Шевченка – не є конкурсом виключно української мови. У нього інша філософія. В указі Януковича зазначено, що цей конкурс спрямовано “на підвищення рівня знань з української мови і літератури, рідних мов і літератур, виховання в молодого покоління любові до мов Українського народу, забезпечення їх всебічного розвитку”. Що Віктор Федорович вклав у неологізм “мови Українського народу” залишається тільки здогадуватися… Та в будь-якому разі, українською, м’яко кажучи, тут вирішили не обмежуватися.
Але треба віддати належне піарникам Табачника – непогано попрацювали, обравши для назви конкурсу беззаперечний бренд українськості – ім’я Шевченка.
Жоден представник міністерства на церемонії нагородження переможців так і не з’явився. І вперше дипломи переможців діти отримували без підпису міністра.
– Річ у тім, що в Табачника є проблеми з українською мовою – він її не любить, – каже виконавчий директор Ліги українських меценатів. – І ми не вважали за потрібне, щоб його прізвище там було.
Першим юних знавців української мови вітає і благословляє Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет.
– Дивно, маємо державу, а повинні ще турбуватися про відродження своєї рідної мови, – промовляє Патріарх УПЦ КП. – Але ми досягнемо того, що весь український народ знатиме українську мову. У цьому відношенні церква відіграє важливу роль. Бо ми віруючих вчимо молитися українською мовою… Зросійщення в Україні відбувалося через церкву і через школу. І поневолювачі досягли своєї мети. Українську мову зберегло село. І тепер ці паростки ростуть уже і в містах, і в столиці України. Конкурс, який ви проводите, свідчить, що любов до української мови зростає. Хоча зростає і протидія. Але незважаючи на протидію, вони успіху не матимуть. Тому що є ми.
– Тут я б мав зачитати привітання від президента, – продовжує церемонію Слабошпицький. – Але не зачитаю. Бо його нема.
Хоча торік Янукович у вітанні з нагоди завершення X конкурсу назвав його “неоціненною інвестицією в майбутнє нашої держави”. Минулося…
Обіцялася прийти на церемонію нагородження опозиціонерка Юлія Тимошенко. Але начебто захворіла. Від її імені юних переможців вітав голова Спілки письменників України, бютівець Володимир Яворівський
Та справжньою зіркою свята виявився лідер гурту “Тартак” Сашко Положинський. Співак на власному прикладі розповідав молоді їхньою мовою, без офіціозу і повчання, що українська мова – це модно й часом ще й доволі вигідно.
– У 15 років, ще за часів Радянського Союзу, я потрапив у військовий інтернат – привіт ліцеїсти! – І там мене, українського хлопця, вчили постійно спілкуватися російською мовою, – розповідає Сашко. – Відтоді кілька років я переважно спілкувався російською. Але потім фестиваль “Червона рута” 1989 року, українська музика, і я поступово почав змінювати свій світогляд і в якийсь момент перейшов на українську. Я відучив себе розмовляти суржиком і почав учити нові незнайомі слова. Я грав у КВК, і ми одними з перших почали жартувати українською. Причому вдало жартувати… У 1997 році створив “Тартак”. Ми взяли участь у “Черновій руті”, перемогли. Відтоді я почав ставати зіркою, зіркою, яка співає українською мовою. Я дуже часто – увага, хлопці! – чую від дівчат комплімент: ой, нам так подобається ваша українська мова. Бувають часом і жорсткі конфлікти через те, що спілкуюся українською, але це теж непогано – є можливість перевірити силу власного духу, і фізичну силу інколи також. Українською мовою розмовляти модно, якщо ти робиш це класно… Прекрасно, що є цей конкурс. Пан Яворівський згадав, як відстоювали неприйняття закону про мови. Я був на кількох акціях протесту проти прийняття цього закону. І, на жаль, я не бачив там, наприклад, Спілки українських письменників у повному складі, я не бачив там тисячі вчителів української мови, своїх колег-артистів, які співають українською. А ми всі заробляємо на життя українською мовою. Ми не додумалися, що треба захистити її, в певний момент вийшовши на протестні акції. І коли зараз кажуть гарні слова, як добре, що Юлія Тимошенко підтримала конкурс своєю премією, згадаймо, як вона підтримувала українську мову, запрошуючи антиукраїнських виконавців на свої промоконцерти перед виборами. Якщо ми перед молоддю тут розповідаємо, що ми за українську мову, то ми повинні бути за неї не лише на сцені, а й у житті.
Зал вибухнув оваціями. Депутати спохмурніли.
Незважаючи на перешкоди, XI конкурс ім. Яцика відбувся. Організатори переконані, що буде дванадцятий. Але загрози все ж таки вбачають насамперед у організаційній підтримці.
Михайло Слабошпицький
– У нас немає на церемонії дітей із Києва... Не дають. І доволі в оригінальний спосіб – перенесли на сьогодні тестування, отже, не можна відривати дітей, – розповідає Слабошпицький. – Ми запросили тільки столичні навчальні заклади, які не підпорядковуються Міносвіти, і переможців.
Припускають, що, можливо, не виплачуватимуть президентські стипендії переможцям. Але їх не так уже й багато, порівняно з кількістю премій Ліги українських меценатів.
– У попередніх конкурсах кожного року було до 5 мільйонів учасників. Це щось та й значить, – каже Слабошпицький.
***Ми не хотіли зводити “нелюбов” пана Табачника до української мови лише до якихось ідеологічних чи політичних мотивів. Усе може виявитися набагато банальніше... Конкурс організувати – це ж не ремонт у міністерстві проводити. Ліга меценатів – відкати не дає. Що візьмеш з української мови?
Анна Ященко
Думаю, треба стояти вище за нашого Міністра. Адже він від української мови має оскому , а кайф йому приносить лише та, що л'ється з вуст друга Азарова.
ОтветитьУдалить