Нова влада із завидною регулярність плодить сюжети на тему зловживання уряду Тимошенко. Різні міністри колишнього уряду ходять на допити в Гепрокуратуру, як до школи, щоб відповідати на запитання, що стосуються укладення газових контрактів. Одна з нових фішок влади – стенограми засідання Кабінету міністрів, які «з превеликими зусиллями» (чомусь) дістала Інна Богословська.
Як проходить спілкування лідера опозиції Юлії Тимошенко зі слідчими Генпрокуратури, що нового може дізнатися українська громадськість про історію останньої газової війни? Чи є чим Тимошенко захищатися? Про це ми говоримо з її захисником, народним депутатом України Сергієм Власенком.
КРИМІНАЛЬНА ГАЗОВА СПРАВА – ВИСМОКТАНА З ПАЛЬЦЯ
Сергію Володимировичу, суспільство за допомогою влади пильно вивчає діяльність минулого Кабінету міністрів. Про закупівлю «швидких» знаємо, про кіотські гроші знаємо. Залишилися газові контракти, і ще члени ПР говорили, що українська прокуратура готова звернутися до російських правоохоронців із тим, щоб відновити проти Тимошенко справи в Росії.
Якщо влада це зробить, це означатиме, що проти Тимошенко немає взагалі нічого. Симптоматично, що ця влада подумує реанімувати справи, які явно були сфабриковані за часів Кучми десяток років тому, коли на дискредитацію Тимошенко працювала вся державна машина. Якщо через півтора роки роботи всіх контролюючих інстанцій максимум, що вони можуть робити, це намагатися реанімувати справи 90-х років, значить, на Тимошенко нічого немає. Я ж є її захисником тільки у справі "газових директив".
На чому базується звинувачення Тимошенко?
Ми повинні чітко розділити дві речі. Політичні переговори ніколи не повинні бути предметом кримінального переслідування, якщо не доведено якийсь особистий корисливий інтерес. Крім того, у цій конкретній справі все, що інкримінують Тимошенко, це те, що вона, нібито перевищивши свої повноваження, від імені Кабміну підписала директиви на газові переговори, і нібито внаслідок цього було завдано збитку державі Україна. При цьому на момент порушення кримінальної справи в матеріалах у слідчого лежав лист заступника генерального прокурора пана Кудрявцева, датований червнем 2010 року, – тобто висновки листа зроблені при нинішньому президентові. У цьому листі написано, що Тимошенко абсолютно законно підписала директиви. Так само в матеріалах справи лежить офіційний висновок Міністерства юстиції України, датований квітнем 2011 року. Підкреслю, місяць тому Мін’юст, який важко «звинуватити» в симпатіях до Тимошенко, дав той самий висновок. Тимошенко підписала директиви коректно і законно. При цьому немає жодного документа, жодного посилання на норму закону, яка б говорила, що директиви для таких переговорів повинен затверджувати Кабмін. Кримінальна газова справа висмоктана з пальця. Щоб порушити справу, у слідчого повинно бути достатньо даних, які би вказуювали на те, що було скоєно злочин. У слідчого не тільки не було даних, що було скоєно злочин, у нього були дані, що злочину не було. Але при цьому слідчий все одно порушив справу.
ДЕСЯТОК СПІВРОБІТНИКІВ НАФТОГАЗУ СВІДЧИЛИ НА КОРИСТЬ ТИМОШЕНКО
Ця кримінальна справа відтворює картину укладання газових контрактів?
Ця картина відтворена абсолютно. Вона була описана і розказана в деталях у Печерському суді, де розглядалася скарга Тимошенко на постанову про порушення проти неї кримінальної справи. (Скарга Тимошенко не була прийнята судом. – Авт.). Так от, у рамках цього розгляду суддя озвучила всі матеріали, які послужили підставою для порушення кримінальної справи. У рамках цих документів оприлюднили більше десяти свідчень різних співробітників Нафтогазу і Укртрансгазу, які брали участь в українсько-російських переговорах. Вони всі до одного описують події таким чином. У жовтні 2008 року на рівні прем`єр-міністрів України Тимошенко і Росії – Путіна було досягнуто домовленість, що укладатиметься на один рік контракт, і ціна газу для України мала становити 235 доларів за тисячу кубів, і обговорювалося підвищення ставки транзиту до 1,8 долара. Підкреслю, російська сторона погодилася, що ціна буде 235 доларів. Після цього такий собі пан Ющенко заборонив керівникові Нафтогазу Дубині підписувати контракти на цих умовах і фактично відкликав делегацію Нафтогазу з переговорів. При тому, що глава НАК «Нафтогаз» Дубина доповідав йому: це оптимальна ціна. Але в цей час у переговори включилася якась сторона «РосУкрЕнерго», яка запропонувала російській стороні за цей об`єм ціну в 285 доларів. В цьому випадку російський Газпром, будучи комерційною організацією і маючи один і той же товар, пригальмував діалог. Я б навіть сказав, що ця ситуація повністю провалила переговори. Але, зрозуміло, що, маючи покупця, готового платити на 50 доларів дорожче, російська сторона зайняла дуже жорстку позицію. І спочатку РФ назвала продажну ціну в 320 доларів, потім 418 доларів, а потім підняла до 450 доларів і сказала, що нікуди рухатися не буде.
На той момент у Нафтогазу не було контракту купівлі-продажу природного газу, але був діючий контракт на транзит. Тобто Нафтогаз зобов`язаний був здійснювати транзит для російської сторони у бік Європи за ціною 1,7 долара за тисячу кубів за сто кілометрів до 2011 року. Після того, як російська сторона заявила про ціну на газ у 450 доларів за тисячу кубів, делегація Нафтогазу вирішила, що самостійно продовжувати переговори неможливо, оскільки вони вважали цю ціну високою і політичною. Така версія містилася у свідченнях високопоставлених співробітників НАК «Нафтогаз», зокрема пана Дубини. І так це оголосила суддя. Нагадаю, що йдеться про січень, коли було зупинено подачу газу в українську трубу.
У нас не було достатньо газу, щоб забезпечувати підприємства і бюджетні установи, і ми вперше пустили газ "реверсом". Тобто всі фахівці Нафтогазу показали, що це була суперекстраординарна ситуація, що такого не було ніколи. При цьому всі керівники НАКу на допитах повторювали: російська сторона неодноразово заявляла, що продажна (а не базова у формулі) ціна на газ для України буде 450 доларів і що нікуди вони з цієї ціни не зрушаться.
У цей момент у переговори вимушена була включитися прем`єр-міністр України. Це було 17 січня, і переговори тривали цілий день. Нагадаю, з чого вони почалися. Позиція РФ: 450 доларів – продажна ціна, і ми нікуди не рухаємося. При цьому у нас є діючий контракт на транзит ще на два роки за ціною 1,7 дол. За 1000 кубометрів, при цьому у нас перекриті постачання газу і нам не вистачає газу з підземних сховищ, щоб забезпечувати теплом населення. плюс на нас тисне Європа через те, що через Україну газ не транспортується. При цьому росіяни були готові пустити газ через Білорусь. Тобто, якби ми продовжили переговори, то могли б позбутися такого важеля, як газова труба і безперебійний транзит до Європи (оскільки вони б пустили газ через Білорусь), а при зниженні температури могла статися техногенна катастрофа.
Ось така ситуація була, коли переговори починала Тимошенко. Що ми отримали на фініші? Ціну на газ на 2009 – 233 доларів. Ця ціна підтверджена експертизою Генпрокуратури. Тобто переговори починалися з цифри 450, а закінчилися цифрою 233.
При цьому ще раз підкреслюю, що не можуть результати політичних переговорів бути предметом кримінального переслідування, якщо не доведена особиста вигода.
Перший заступник генпрокурора Рінат Кузьмін сказав, що Юлія Тимошенко погрожувала Дубині, якщо той не підпише газові договори. Це правда? Як проходила очна ставка Дубини і Юлії Володимирівни?
Я не готовий коментувати якісь слова, які, на мій погляд, не стосуються справи. У постанові про порушення кримінальної справи (вона є в Інтернеті) чітко вказано два звинувачення на адресу Тимошенко. Перше: нібито вона, знаючи, що директиви на переговори повинні затверджуватися Кабміном, навмисно затвердила їх від імені уряду сама. І друге, внаслідок затвердження цих директив державі було завдано збитку. Це офіційні "претензії" до Тимошенко, викладені у постанові про порушення кримінальної справи. Все інше, поки, принаймні, - інсинуації. Змінить слідчий звинувачення (і таким чином визнає незаконність і недоведеність попередніх звинувачень), тоді і їх обговорюватимемо.
УСПІХ СУДУ В НЬЮ-ЙОРКУ – 50 НА 50
Чи можна розглядати цю справу без представників Газпрому?
Питання не в Газпромі. Тут немає складу злочину. Вони не мали права порушувати кримінальну справу. У Тимошенко не було особистої вигоди. Вона не перевищила повноваження. Її діями не було завдано збитку. Абсурдно...
Але, тим не менше, РУЕ подала в Стокгольмський арбітраж ще за прем`єрства Тимошенко. І при Юлії Володимирівні Газпром видалелили зі всіх документів захисту Нафтогазу.
Проблема Стокгольмського рішення зовсім не в Газпромі. У Стокгольмі позивач і відповідач (після президентських виборів) грали заразом. Це виглядало приблизно так. Прийшов РУЕ до Стокгольма і говорить: «Ось Нафтогаз узяв у мене незаконно газ». Нафтогаз спочатку (при уряді Тимошенко) захищався. А після того, як влада змінилася, НАК знову прийшов і визнав: «Так, я незаконно забрав газ». І Стокгольм задовольняє позов.
Ось так проходив арбітраж. По-українськи це називається: "про людське око." Уявна суперечка. Міжсобойчик. Нагадаю, що під рішення Стокгольмського арбитаражу необхідно було одержати в Україні виконавчий лист. Навіть Верховний суд України, розглядаючи питання видачі виконавчого листа, написав, що по суті мало місце визнання позову з боку Нафтогазу. І що Нафтогаз не використав усі можливості для свого захисту.
Скажіть, у результаті програшу в Стокгольмі в України з газового балансу було вилучено 12 мільярдів кубів газу. Чи було подано позов про те, що в держави Україна цей газ вилучили незаконно?
Так, позов із таким обгрунтуванням подала Юлія Тимошенко в Нью-Йорку.
І яка його судова перспектива?
Доля будь-якої справи – це питання доведеності, сили позицій і аргументів кожної зі сторін. Я вважаю, що перспективи достатньо високі. Як написав мені один журналіст, він вважає, що шанси на успіх – 50 на 50.
Якщо до суду в Нью-Йорку не прийдуть інші сторони – РУЕ, представники Нафтогазу, - це не перетвориться на цирк? І в якій юридичній підзвітності перебувають Стокгольмський арбітраж і суд у Нью-Йорку? Чи було щось подібне, коли після Стокгольма приймалося якесь інше рішення іншим іноземним судом?
Якщо до суду в Нью-Йорку не прийдуть відповідачі – це їх право. Суд розгляне справу без них. Але це позбавить їх можливості захистити свою позицію. При цьому хотів би сказати: рішенням Нью-йоркського суду не можна відмінити рішення Стокгольмського арбітражу.
Я ПЕРІОДИЧНО ПИТАВ У СЛІДЧОГО, ЧИ Є У НЬОГО ПРЕТЕНЗІЇ ДО ЮТ, ВІН ГОВОРИВ, НЕМАЄ
Що було в знаменитих стенограмах Кабміну, якими так хвалилася глава ТСК з газових контрактів Інна Богословська?
У стенограмі засідання уряду від 19 січня 2009 року перший віце-прем`єр-міністр Олександр Турчинов пропонує уряду України ухвалити політичне рішення про підтримку газових переговорів, які ще тривали на той момент у Москві. При цьому він офіційно інформує уряд про те, що з точки зору закону ніякого юридичного, формального затвердження директив Кабінетом міністрів не потрібно. Що це тільки політичне рішення. Того дня уряд вирішив не ухвалювати таке рішення.
Відповідно до стенограми засідання уряду від 21 січня 2009 року прем`єр-міністр Юлія Тимошенко відзвітувала про хід і результати газових переговорів у Москві, і уряд законно ухвалив рішення затвердити результати роботи української делегації в Росії, затвердити умови укладених газових контрактів. Що такого страшного і крамольного побачила в цих стенограмах пані Богословська, я не розумію.
А які документи повинен мати прем`єр-міністр, коли вирушає на переговори? Це в принципі регламентується законодавством?
Ці питання дуже чітко регламентовані як внутрішнім законодавством України (зокрема законом про міжнародні договори і про Кабінет міністрів), так і міжнародними актами, ратифікованими Україною. Відповідно до цих норм, прем`єр-міністр має право представляти країну на міждержавних переговорах без яких-небудь додаткових повноважень або директив.
Як узагалі все відбувається у Генпрокуратурі? Слідчий Нечвоглод пише, що Юлія Тимошенко маніпулює, викидає повістки в смітник, затягує слідство, кривдить його? Що ви скажете?
Я постійно був присутній з Юлією Володимирівною під час її візитів до Генпрокуратури в період із 4 травня. Весь цей час жодні слідчі дії не проводилися. Ми приходили. До 10 травня Юлія Тимошенко повторювала слідчому свої аргументи про те, що хоче бачити мене своїм захисником і чому. Посилалася на закони. Слідчий говорив, що це незаконно, і просив її знайти іншого захисника. Юлія Володимирівна передавала слідчому письмові скарги і заяви, розписувалася в черговій повістці. Ми прощалися і виходили. Перш ніж вийти, я періодично питав у слідчого, чи є у нього претензії до Юлії Володимирівні і чи не зриваємо ми слідчі дії. Слідчий говорив, що ні.
10 травня слідчий сказав, що прокурор з нагляду допустив мене в справу як захисника ЮВ. Слідчий пред`явив нам з Тимошенко відповідну постанову. Ми з нею ознайомилися. Після цього я запитав, чи проводитимуться слідчі дії. Слідчий сказав, що ні, оскільки вони пропонують ЮВ узяти собі другого захисника. На питання "навіщо?" слідчий сказав, що нібито згідно із (ст. 47 КПК України) законом для забезпечення її права на захист їй обов`язково потрібен захисник-адвокат. Наскільки я пам`ятаю, ми відкрили Кодекс, показали слідчому ст. 47, і, звичайно, там немає такої вимоги. Сказали, що його вимоги знову незаконні. У Юлії Тимошенко є захисник, допущений до справу. Цей захисник я. При цьому слідчий відмовився проводити слідчі дії, хоча була і ЮВ, і я як допущений до справи захисник.
Так усе проходило. Нічого екстраординарного. Ніяких скандалів і кидань повістками, як стверджує слідчий. Хотів би сказати, що Тимошенко іноді виконувала навіть, на мій погляд, незаконні вимоги слідчого. Наприклад, слідчий запросив її прибути в ГПУ 03.05.2011 року – це вихідний день. Проте Тимошенко прийшла. Незрозуміло навіщо, тому що ніяких дій знову не проводилося, але вона прийшла. Після цього вона подала скаргу вищестоящому прокуророві. Час на відповідь сплив 7 травня. Відповіді ми не отримали досі.
Розмовляла Лана Самохвалова
Комментариев нет:
Отправить комментарий