МВФ - тумбочка, де лежать гроші для Фірташа?

На прес-конференції в середу віце-прем`єр-міністр України Сергій Тігіпко висловив думку, що кошти кредиту Міжнародного валютного фонду (МВФ) не використовуватимуться для погашення боргу НАК «Нафтогаз України» перед компанією «РосУкрЕнерго». «У бюджеті статті на повернення грошей «РосУкрЕнерго» я не бачив, тому що там її просто немає. Тому ці кошти не використовуватимуться на повернення (боргу перед РУЕ)», – заявив він. Проте цей аргумент економічного віце-прем`єра, який виголосив його як коментар до недавнього резонансного звернення Юлії Тимошенко на адресу керівництва МВФ, викликає «здивування». Бачте, оскільки немає такого рядка в бюджеті, то, значить, не буде і відповідної виплати – хіба ж це переконлива аргументація для досвідченого чиновника і фінансиста?

По-перше, статті на повернення грошей «РосУкрЕнерго» немає тільки в бюджеті-2010. Зате така норма цілком може з`явитися у фінансовому кошторисі країни на 2011 рік – пан Фірташ і його друзі можуть і почекати трохи, якщо йдеться про такий «жирний пиріг», як 5,4 млрд. дол. Програма ж допомоги МВФ розрахована не на один тільки нинішній рік, а на два з половиною роки.

По-друге, це поки що немає такої статті в бюджеті поточного року. Проте навряд чи у когось є сумніви з приводу того, що якщо на Банковій, скажімо, восени дадуть відповідну команду, то уряд швиденько підготує проект змін до закону про держбюджет-2010, парламентська коаліція без затримок за нього проголосує, а президент відразу ж підпише.

Ну і, по-третє, для того, щоб розплатитися з компанією «РосУкрЕнерго» за нібито борг перед нею НАК «Нафтогаз України» зовсім необов`язково мати статтю в бюджеті зі згадуванням назви цієї швейцарської посередницької структури. У рішенні Арбітражного інституту при Торговій палаті Стокгольма від 8 червня 2010 року йдеться, що «РосУкрЕнерго» може одержати борг і 10%-й штраф від української компанії не грошима, а газом – 11 млрд. кубометрів плюс 1,1 млрд. кубометрів, відповідно.

Далі, як то кажуть, справа техніки. НАК «Нафтогаз Україна» ніби то передає фірмі «РосУкрЕнерго» 12,1 млрд. Кубометрів, які належать їй за судовим рішенням. Потім українська нафтогазова компанія вирішує, що їй потрібно терміново придбати цю саму кількість газу, і купує його в «РосУкрЕнерго». А вже гроші на ці цілі «немічному» «Нафтогазу» виділяє з бюджету уряд. Насправді ніяких переміщень газу при цьому не буде – він як лежав у підземних сховищах України, так і залишиться там лежати.

Питання залишиться лише в ціні. З рішення Стокгольмського суду випливає, що «РосУкрЕнерго» претендує на 5,4 млрд. дол., проте пан Фірташ може «змилуватися» і погодитися на «якихось», скажімо, 4 млрд. дол. При цьому глава Мінпаленерго Бойко презентує як власне досягнення таку «велику поступку» з боку «РосУкрЕнерго».

Також надалі, напевно, можна буде почути заяви, що на повернення боргу перед «РосУкрЕнерго» гроші від МВФ не підуть, оскільки, мовляв, вони будуть направлені на якісь інші, причому, конкретні цілі. Наприклад, коментуючи останні домовленості з МВФ, Міністерство фінансів України повідомило днями, що «кошти МВФ можуть бути направлені в Національний банк України для підтримки на належному рівні золотовалютних резервів або на рахунки Держказначейства з обов`язковим виконанням умови про їх використання лише для врегулювання питань погашення зовнішньої заборгованості уряду».

Припустімо, що в кінці липня або в серпні МВФ таки вирішить відновити кредитну співпрацю з Україною і якісь суми почнуть надходити на рахунки Держказначейства - причому, нехай, з обов`язковою до виконання умовою, що ці гроші можуть призначатися лише для повернення узятих раніше державою зовнішніх позик. А український уряд, уявімо собі, чесно направлятиме ці кошти виключно на обумовлені цілі. Ну і що, в цьому випадку не можна буде порахувати, що кредити МВФ використовуються на які-небудь проекти (наприклад, на будівництво доріг, стадіонів і готелів під Євро-2012), що фінансуються урядом, або на підвищення зарплат і пенсій, або на латання дірки в Пенсійному фонді, або на виплати боргів перед якимись компаніями?

В тому то й річ, що вищенаведені умови з використання грошей від МВФ нічого, по суті, не означають, якщо частина з них потрапляє на рахунки Держказначейства України. Підемо від зворотнього і уявімо собі ситуацію, що МВФ не дасть Україні ніяких грошей (що, втім, дуже ймовірно). Але це ніяк не повинно привести до того, що держава перестане обслуговувати раніше узяті кредити - адже в бюджетах кожного року обов`язково передбачаються кошти на виплати відсотків за узятими раніше позиками і на повернення сум кредитів, за якими підійшли терміни до повернень.

Уряд зобов`язаний платити за зовнішніми боргами, якщо він не хоче оголошення дефолту, а ось на інші бюджетні потреби за такого розвитку подій (при відмові МВФ у кредитуванні) грошей залишиться, зрозуміло ж, менше. Отже, якщо МВФ дасть кошти нібито лише на обслуговування зовнішніх позик, то більше виявиться грошей на поточні бюджетні витрати.

Тобто, бюджет можна порівняти з гаманцем, у якому є декілька відділень. У всіх цих відділеннях можуть лежати ваші гроші, і якщо ви з якоюсь метою позичили ще скількись у сусіда, то немає особливого значення, у яке відділення гаманця їх покласти.

Хтось може сказати, що кредит від МВФ не піде на погашення боргу перед «РосУкрЕнерго» в тому випадку, якщо ці гроші в повному об`ємі будуть направлені в Нацбанк для підтримки гривні від девальвації і ні копійки не потрапить на рахунки Держказначейства. Так, наприклад, було з першим траншем кредиту МВФ восени 2008 року (значна частка вже другого траншу, одержаного навесні 2009 року, була використана для покриття дефіциту бюджету). Але і з таким висновком не можна погодитися.

І Азаров, і Тігіпко відкрито говорять, що кредит МВФ їм дуже потрібний з огляду на те, що його виділення відкриє українському уряду шлях до отримання позик від Світового банку, Європейського союзу, ЄБРР та інших організацій, які вже безпосередньо підуть на фінансування бюджету. Справа в тому, що до відновлення програми співпраці з МВФ ці зарубіжні структури не будуть давати Україні своїх кредитів.

Отже, рішення МВФ про виділення фінансової допомоги Україні, дозволить уряду напозичати грошей в інших місцях, а вже їх можна буде використати і для розрахунку з «РосУкрЕнерго».

Про те ж, що нинішня влада серйозно налаштована провести виплати нібито боргу НАК «Нафтогаз України» перед «РосУкрЕнерго», однозначно свідчать події у четвер, 8 липня у Верховній Раді. Зокрема, український парламент не підтримав проект постанови «Про деякі питання у зв`язку з рішеннями Арбітражного інституту Стокгольмської торгової палати у справі НАК «Нафтогаз України» проти ЗАТ «РосУкрЕнерго» - «за» проголосували лише 186 із 436 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі.

Чому коаліція провалила цей проект постанови? Та тому що в ньому передбачався цілий комплекс заходів, що перешкоджають можливості використання бюджетних коштів України на оплату так званого боргу перед «РосУкрЕнерго».

Зокрема, постановою передбачалося заборонити уряду використовувати бюджетні кошти і кошти, надані Україні міжнародними фінансовими організаціями, для погашення будь-яких боргових зобов`язань НАК «Нафтогаз України» перед ЗАТ «РосУкрЕнерго», відповідно до рішень міжнародних судових інстанцій. Крім того, уряду заборонялися будь-які дії з цього питання без згоди Верховної Ради. Пропонувалася ще низка інших заходів у даному напрямі.

Отже Тігіпко хитрує. Насправді кредити МВФ точно не будуть прямо або побічно використані для погашення боргу НАК «Нафтогаз України» перед «РосУкрЕнерго» тільки в двох випадках: перший – якщо МВФ відмовить українському уряду у виділенні грошей; другий – якщо влада України прийме рішення про невиплату компанії «РосУкрЕнерго» яких-небудь боргів узагалі. Інших варіантів немає.

Юрій Глухов

Чому Мінфін сховав свою інформацію про МВФ, а Мінекономіки – проект програми уряду?

Поки що всі реформи уряду обмежуються санітарними кордонами для української мови та скасуванням Інституту національної пам’яті...

Розбіжності між урядами Тимошенко та Азарова в економічній s бюджетно-податковій політиці виглядають дедалі менш переконливими.

На зміну екзальтованій опозиційній риториці приходить усвідомлення того, що всі реформаторські починання можуть обмежитися встановленням санітарних кордонів для української мови. З’ясовується, що економіку і бюджет переформатувати буде значно важче, аніж ліквідувати Інститут національної пам’яті, скасувати іспити з української мови у вищій школі, видати накази Міносвіти про вирівнювання лінгвістичного простору та надати право обласним радам оголошувати відповідні області територіями офіційної двомовності.

З економікою і бюджетом важче... Скажімо, хоч за часів опозиціонерства Азарова збиткувалися над Тимошенко за нецільове використання коштів Стабілізаційного фонду, однак, прийшовши до влади, “регіонами” й самі не проти ними скористатися. Уряд Азарова продовжив тимошенківську практику виплати зарплати гірникам державних шахт, і на цю мету в березні було асигновано 422 млн. гривень. У проекті бюджету на 2010 рік Стабілізаційний фонд має всі шанси залишитися, хоча вчорашні опозиціонери заприсягалися його скасувати.

Те ж саме і з тарифами на газ та електроенергію для населення – усвідомлюючи, що їх підвищення бумерангом ударить по коаліційним політичним силам під час місцевих виборів, а БЮТ розверне на цій темі в підконтрольних Радах шалену кампанію, блокуючи перегляд тарифів для теплокомуненерго, “регіонали” вже позадкували – перший віце-прем’єр Клюєв заявив, що уряд зробить усе можливе, щоб цього року не переглядати відповідні тарифи. Схоже, і пенсійна реформа вріже дуба, навіть не розпочавшись або обмежившись «паліативчиком».

Натомість заходи з бюджетної політики намагаються підмінити анекдотичними податками з розкоші. Чи МВФ повірить, що оподаткування картів, якими пересуваються на майданчиках для гри в гольф – це гамівна сорочка для українського бюджетного дефіциту?

До речі, про МВФ – впадає у вічі ще одна риса, що робить ці уряди ледве не близнюками, – недипломатична звичка висловлюватися від імені партнерів і кредиторів України – того ж Міжнародного валютного фонду. За часів Тимошенко і прем’єр, і її речники – передусім віце з питань європейської інтеграції Немиря – вважали за доцільне і прийнятне висловлюватися від імені МВФ. В електронних архівах можна визбирати сотні висловлювань і коментарів урядовців попереднього Кабміну, у яких вони буцімто передавали думку МВФ – і про прогрес на переговорах, і про погоджений обсяг бюджетного дефіциту, і про ефективність ужитих урядом заходів, і про цілковиту підтримку економічної політики уряду, і вже в останні дні перебування на посадах – про міфічний аудит діяльностей урядів Тимошенко і Януковича, що його нібито мав проводити МВФ.

Зайве казати, що зіставлення цієї риторики з небагатослівними заявами офіційних посадових осіб МВФ, надто в часи осіннього занепаду програми, свідчить, що в більшості випадків українська сторона бажане видавала за дійсне.

Однак наступники Тимошенко наступають на ті самі граблі, за які її критикували. Поки місія МВФ, яка завершує свою роботу в Києві, зберігає традиційну мовчанку – оскільки інституційний кодекс Фонду забороняє його працівникам коментувати перебіг переговорів – їх партнери по той бік столу наввипередки розповідають і про обсяг бюджетного дефіциту – чи то шість, чи то десять відсотків ВВП, чи то включаючи Пенсійний фонд і Нафтогаз чи не включаючи.

Далі всіх пішов Мінфін, розмістивши на своєму сайті 30 березня заяву прес-служби із промовистим заголовком «МВФ скоригує власний макроекономічний прогноз щодо України».

Ми зумисне наводимо завбачливо збережений скрін-шот цього документа, оскільки наступного дня він вже був знятий з офіційного сайту Міфіну, а за адресою, де містилася заява, можна надибати знак STOP! Залишається лише здогадуватися, що є причиною зняття прес-релізу з офіційного сайту Мінфіну – чи гіпотетичне незадоволення функціонерів МВФ, який одружили без їхнього на те дозволу, адже МВФ офіційно поки що не висловлювався, що Фонд «скоригує власний макроекономічний прогноз щодо України». Чи той факт, що інформаційні агентства (у тому числі й УНІАН) винесли у свої заголовки не нюанси узгодження макроекономічних параметрів, а той вимушено констатований в останньому абзаці факт, «що сторони не дійшли згоди» щодо показників дефіциту державного бюджету та соціальних стандартів.

Ще більш детективною виглядає історія з півгодинним перебуванням на сайті Мінекономіки проекту «Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2010 рік, розробленої відповідно до завдань та положень передвиборчої програми президента України В.Ф.Януковича, програмних положень політичних партій, які сформували парламентську коаліцію “Стабільність та реформи”, Прогнозу економічного та соціального розвитку України на 2010 рік, Цілей Розвитку Тисячоліття – Україна». УНІАН має можливість розлого цитувати 123-сторінковий документ, оскільки наші журналісти встигли звантажити цей цікавий текст (на одному подихові читається та його частина, що присвячена заходам уряду на перші 100 днів) із сайту Мінекономіки.

Чи не є причиною того, що цей документ було поспіхом знято з офіційної сторінки міністерства, те, що уряд Азарова вже почав піддавати ревізії свої псевдореформаторські обіцянки?

Якщо так, то повідомлення несанкціонованого доступу на сторінці Мінфіну може стати пророчим – в уряду може й не виявитися достатніх привілеїв для доступу до ресурсу міжнародних фінансових організацій, від імені яких так люблять висловлюватися наші чиновники.

Станіслав Голубенко, УНІАН

МВФ вимагає від України підвищити внутрішні ціни на газ

Голова Міжнародного валютного фонду Домінік СТРОСС-КАН вважає за необхідне відновити діючу програму співпраці з Україною або розробити нову програму.

"Це залежить від результатів роботи місії, яка зараз знаходиться в Україні, а також від бажання уряду країни проводити необхідні реформи", - заявив він в інтерв`ю РІА “Новости” .

Проте остаточне рішення про формат співпраці МВФ і України має прийняти сам український уряд. "Це насамперед залежить від українського уряду", - сказав він. Після майже п`ятимісячної перерви в співпраці, пов`язаного з проведенням виборів Президента в Україні, глава МВФ вважає за необхідне його інтенсифікувати. "Я впевнений, що на користь України якнайшвидше відновити відносини з МВФ", - вважає він.

Стосуючись чинної програми, Д.СТРОСС-КАН зазначив, що вона зіграла свою позитивну роль, зокрема в реструктуризації банківського сектору. "Багато було зроблено в Україні, щоб поліпшити ситуацію, незважаючи на те, що ця ситуація була складною для українського народу", - сказав він.

У свою чергу директор Європейського департаменту МВФ Марек БЄЛКА в інтерв`ю РІА “Новости” заявив, що не чекає укладання якоїсь угоди за програмою співпраці між МВФ і Україною за підсумками роботи місії Фонду, котра перебуває зараз у Києві. "Ми б хотіли спочатку познайомитися з новими людьми і їх програмою, а також оцінити, що відбулося за останні місяці, коли виникла пауза в наших взаєминах", - сказав він.

Представник МВФ зазначив, що поки що не ясно, чи буде продовжена стара програма співпраці між Фондом і Україною чи буде підготовлена нова. "Це ми ще не вирішили", - зазначив він, підкресливши, що багато що залежатиме від роботи нинішньої місії, яка запропонує той чи інший варіант. "Ми чекаємо від українського уряду звернення про підготовку подальшої програми", - сказав глава Європейського департаменту МВФ. Якщо буде потрібно, після повернення нинішньої місії до Вашингтона буде підготовлена ще одна місія. Проте можливі терміни нової місії М.БЄЛКА не вказав. (Нинішня місія МВФ завершить свою роботу в Києві 2 квітня).

Продовження співпраці Фонду і України вимагатиме від українського уряду дотримання ряду умов, зокрема, обмеження бюджетного дефіциту. За словами М.БЄЛКИ, необхідно також продовжити реформу фінансового сектору і навести порядок у газовому секторі країни. "В цілому, нічого нового, але без цього стійке зростання в Україні не відновиться", - зазначив представник МВФ.

Торкаючись газового сектору України, він заявив, що МВФ чекає реалізації двох базових умов: внутрішні ціни на газ будуть доведені до рівня, який покриває його собівартість, а також буде забезпечена прозорість газового сектору. "Ми наполягаємо на прозорому управлінні цим сектором, прозорому управлінні "Нафтогазом", - підкреслив представник МВФ. Проте ці умови не означають негайної реалізації. "Звісно, це не має бути відразу, цього можна досягти поетапно, але це те, про що ми точно маємо домовитися", - сказав він.

У той же час М.БЄЛКА висловився з оптимізмом щодо відновлення української економіки. "Українська економіка пройшла дно і є обнадійливі ознаки в економіці", - вважає він. Навіть у період припинення співпраці МВФ і України нічого драматичного не сталося. Так, курс гривні залишається досить стабільним, катастрофи не сталося. Проте, українська економіка, на думку МВФ, переживає досить складні часи. "Ми маємо намір допомогти українській економіці і уряду, але ми маємо зрозуміти пріоритети нового уряду і сконструювати програму", - сказав М.БЄЛКА.