Останнім часом у ЗМІ усталився штамп: «Партія регіонів пре бульдозером». І для цього твердження ніби існують всі підстави. «Бульдозерна» хода ПР почалася з вельми сумнівного формування «коаліції тушок» і створення нею уряду. Таким не надто конституційним чином ПР разом із політичними союзниками підім’яла під себе парламент. Далі – більше.
Вертикаль виконавчої влади суворо вишикувана під «Лідера» регіоналів - він же Президент України. Поміняли практично всіх голів обласних та районних державних адміністрацій. Тепер на цих посадах або члени ПР, або цілковито лояльні до неї керівники.
Створені (або за крок до того) законодавчим шляхом всі умови і для того, щоб Партія регіонів виразно домінувала у місцевих органах влади – обласних, міських, районних, сільських та селищних радах. Для цього встановлено зручну дату – 31 жовтня (ще не згаснуть очікування, пов’язані з новою владою), зручну виборчу систему – змішану пропорційно-мажоритарну (мажоритарники практично всі будуть лояльними до влади), зручні умови висунення кандидатів («відрізаються» іменні політичні блоки, самовисуванці та представники нових партій, що особливо б’є по А.Яценюку, В.Кириленку та частково по С.Тігіпку). Важко не погодитися з політологом Ігорем Поповим, який відзначив, що «влада взяла курс на консервацію самої себе». Більше того, обсяг «консервації» значно зросте.
Готується прийняття закону про всеукраїнський референдум, який дозволить ПР «не заморочуватися» з вербуванням до коаліції 300 депутатів для внесення змін до Конституції. Передбачається пряме внесення таких змін за результатами референдуму без затвердження цих результатів Верховною Радою. Експерти передбачають, що після прийняття цього закону цілком реальним стане проведення референдуму стосовно скасування так званої «політреформи». Тоді до Януковича повернуться кучмівські повноваження (ніби їх і тепер у Президента мало).
Підготовлений регіоналами проект закону про реформу системи судоустрою дарує повне всевладдя у цій системі контрольованій ПР Вищій раді юстиції, яка отримує право «карати і милувати» суддів на власний розсуд.
Можна ще довго перелічувати приклади взяття новою владою під контроль підприємств і цілих галузей української економіки. А урядовий проект Податкового кодексу поставить бізнес у повну залежність від податкової служби «імені Азарова».
Справді схоже на бульдозер, який, рухаючись, підминає під себе владу і весь політичний та соціально-економічний простір України. Але ця схожість закінчується, коли дивишся на цю картинку у більшому масштабі.
Тоді виникає зовсім інше враження: за іграшковим бульдозерчиком Януковича суне здоровенний і потужний російський бульдозер, (майже такий, як в «Аватарі»), готуючись підгребти під себе найважливіше – економічний базис. А саме він, якщо вірити класикам марксизму-ленінізму, визначає і ідеологічну надбудову.
Більшість подій у цій сфері відбувається у тиші владних кулуарів. Але доволі і того, що проривається назовні у заявах найвищого російського політичного та економічного істеблішменту. Бульдозер суне без зайвого поспіху, але безупинно і послідовно.
Газова сфера. На думку Валерія Язєва, віце-спікера Держдуми, президента НП "Російське газове товариство", створення спільного підприємства, куди з боку України увійде її ГТС, а "Газпром" внесе свої активи з видобутку, є найбільш реалістичним. При цьому при об`єднанні "Газпрому" і "Нафтогазу" паритет неможливий. А ще Язєв по-господарському напучує нерозумних українців: прийняття законодавства Євросоюзу щодо газу Україною закриє їй шлях до інтеграції з Росією. Справді, жахливо…
Банківська сфера. Самі ж російські видання пишуть про підготовку великих тамтешніх банків до широкомасштабної експансії в економіку, зокрема, банківську сферу України. За даними російських експертів, банківські структури, афілійовані з російським урядом, мають величезний бюджет – на рівні 15-20 мільярдів доларів, – який може бути використаний у процесі українсько-російської економічної інтеграції. «Простіше кажучи, росіяни зараз зацікавлені у купівлі усіх українських активів більш чи менш пристойної якості майже у будь-якій галузі, в тому числі у банківській сфері».
Аіапром. Царюючий прем’єр-міністр РФ Володимир Путін на переговорах з україно-калузьким колегою Миколою Азаровим заявляє, що об`єднанню авіаційних промисловостей України й Росії на ринковій основі альтернативи немає. Мовляв, в умовах глобалізації на світових ринках немає місця малим підприємствам. ВВП також відзначив просування у співпраці між Україною і РФ у сфері освоєння космосу. Азаров з готовністю підтримує ідею Путіна про проведення аудиту українських і російських авіапідприємств перед створенням спільного підприємства.
Схожі заяви від росіян маємо щодо ядерної енергетики, суднобудування, гідроенергетики та інших ключових (і рентабельних!) галузей нашої господарки. Так і відбуватиметься через спільні підприємства, де «неможливий паритет», рейдерське поглинання української економіки потужнішим і енергійнішим сусідом. І це є прямий шлях до перетворення незалежної України на «Малоросійське генерал-губернаторство».
А наш «бульдозерчик», намотуючись на гусеницю того здоровенного бульдозерища, до останнього дирчатиме веселу пісеньку про «братню дружбу» і «взаємовигідне економічне співробітництво».
Микола Писарчук
Комментариев нет:
Отправить комментарий