На прес-конференції в середу віце-прем`єр-міністр України Сергій Тігіпко висловив думку, що кошти кредиту Міжнародного валютного фонду (МВФ) не використовуватимуться для погашення боргу НАК «Нафтогаз України» перед компанією «РосУкрЕнерго». «У бюджеті статті на повернення грошей «РосУкрЕнерго» я не бачив, тому що там її просто немає. Тому ці кошти не використовуватимуться на повернення (боргу перед РУЕ)», – заявив він. Проте цей аргумент економічного віце-прем`єра, який виголосив його як коментар до недавнього резонансного звернення Юлії Тимошенко на адресу керівництва МВФ, викликає «здивування». Бачте, оскільки немає такого рядка в бюджеті, то, значить, не буде і відповідної виплати – хіба ж це переконлива аргументація для досвідченого чиновника і фінансиста?
По-перше, статті на повернення грошей «РосУкрЕнерго» немає тільки в бюджеті-2010. Зате така норма цілком може з`явитися у фінансовому кошторисі країни на 2011 рік – пан Фірташ і його друзі можуть і почекати трохи, якщо йдеться про такий «жирний пиріг», як 5,4 млрд. дол. Програма ж допомоги МВФ розрахована не на один тільки нинішній рік, а на два з половиною роки.
По-друге, це поки що немає такої статті в бюджеті поточного року. Проте навряд чи у когось є сумніви з приводу того, що якщо на Банковій, скажімо, восени дадуть відповідну команду, то уряд швиденько підготує проект змін до закону про держбюджет-2010, парламентська коаліція без затримок за нього проголосує, а президент відразу ж підпише.
Ну і, по-третє, для того, щоб розплатитися з компанією «РосУкрЕнерго» за нібито борг перед нею НАК «Нафтогаз України» зовсім необов`язково мати статтю в бюджеті зі згадуванням назви цієї швейцарської посередницької структури. У рішенні Арбітражного інституту при Торговій палаті Стокгольма від 8 червня 2010 року йдеться, що «РосУкрЕнерго» може одержати борг і 10%-й штраф від української компанії не грошима, а газом – 11 млрд. кубометрів плюс 1,1 млрд. кубометрів, відповідно.
Далі, як то кажуть, справа техніки. НАК «Нафтогаз Україна» ніби то передає фірмі «РосУкрЕнерго» 12,1 млрд. Кубометрів, які належать їй за судовим рішенням. Потім українська нафтогазова компанія вирішує, що їй потрібно терміново придбати цю саму кількість газу, і купує його в «РосУкрЕнерго». А вже гроші на ці цілі «немічному» «Нафтогазу» виділяє з бюджету уряд. Насправді ніяких переміщень газу при цьому не буде – він як лежав у підземних сховищах України, так і залишиться там лежати.
Питання залишиться лише в ціні. З рішення Стокгольмського суду випливає, що «РосУкрЕнерго» претендує на 5,4 млрд. дол., проте пан Фірташ може «змилуватися» і погодитися на «якихось», скажімо, 4 млрд. дол. При цьому глава Мінпаленерго Бойко презентує як власне досягнення таку «велику поступку» з боку «РосУкрЕнерго».
Також надалі, напевно, можна буде почути заяви, що на повернення боргу перед «РосУкрЕнерго» гроші від МВФ не підуть, оскільки, мовляв, вони будуть направлені на якісь інші, причому, конкретні цілі. Наприклад, коментуючи останні домовленості з МВФ, Міністерство фінансів України повідомило днями, що «кошти МВФ можуть бути направлені в Національний банк України для підтримки на належному рівні золотовалютних резервів або на рахунки Держказначейства з обов`язковим виконанням умови про їх використання лише для врегулювання питань погашення зовнішньої заборгованості уряду».
Припустімо, що в кінці липня або в серпні МВФ таки вирішить відновити кредитну співпрацю з Україною і якісь суми почнуть надходити на рахунки Держказначейства - причому, нехай, з обов`язковою до виконання умовою, що ці гроші можуть призначатися лише для повернення узятих раніше державою зовнішніх позик. А український уряд, уявімо собі, чесно направлятиме ці кошти виключно на обумовлені цілі. Ну і що, в цьому випадку не можна буде порахувати, що кредити МВФ використовуються на які-небудь проекти (наприклад, на будівництво доріг, стадіонів і готелів під Євро-2012), що фінансуються урядом, або на підвищення зарплат і пенсій, або на латання дірки в Пенсійному фонді, або на виплати боргів перед якимись компаніями?
В тому то й річ, що вищенаведені умови з використання грошей від МВФ нічого, по суті, не означають, якщо частина з них потрапляє на рахунки Держказначейства України. Підемо від зворотнього і уявімо собі ситуацію, що МВФ не дасть Україні ніяких грошей (що, втім, дуже ймовірно). Але це ніяк не повинно привести до того, що держава перестане обслуговувати раніше узяті кредити - адже в бюджетах кожного року обов`язково передбачаються кошти на виплати відсотків за узятими раніше позиками і на повернення сум кредитів, за якими підійшли терміни до повернень.
Уряд зобов`язаний платити за зовнішніми боргами, якщо він не хоче оголошення дефолту, а ось на інші бюджетні потреби за такого розвитку подій (при відмові МВФ у кредитуванні) грошей залишиться, зрозуміло ж, менше. Отже, якщо МВФ дасть кошти нібито лише на обслуговування зовнішніх позик, то більше виявиться грошей на поточні бюджетні витрати.
Тобто, бюджет можна порівняти з гаманцем, у якому є декілька відділень. У всіх цих відділеннях можуть лежати ваші гроші, і якщо ви з якоюсь метою позичили ще скількись у сусіда, то немає особливого значення, у яке відділення гаманця їх покласти.
Хтось може сказати, що кредит від МВФ не піде на погашення боргу перед «РосУкрЕнерго» в тому випадку, якщо ці гроші в повному об`ємі будуть направлені в Нацбанк для підтримки гривні від девальвації і ні копійки не потрапить на рахунки Держказначейства. Так, наприклад, було з першим траншем кредиту МВФ восени 2008 року (значна частка вже другого траншу, одержаного навесні 2009 року, була використана для покриття дефіциту бюджету). Але і з таким висновком не можна погодитися.
І Азаров, і Тігіпко відкрито говорять, що кредит МВФ їм дуже потрібний з огляду на те, що його виділення відкриє українському уряду шлях до отримання позик від Світового банку, Європейського союзу, ЄБРР та інших організацій, які вже безпосередньо підуть на фінансування бюджету. Справа в тому, що до відновлення програми співпраці з МВФ ці зарубіжні структури не будуть давати Україні своїх кредитів.
Отже, рішення МВФ про виділення фінансової допомоги Україні, дозволить уряду напозичати грошей в інших місцях, а вже їх можна буде використати і для розрахунку з «РосУкрЕнерго».
Про те ж, що нинішня влада серйозно налаштована провести виплати нібито боргу НАК «Нафтогаз України» перед «РосУкрЕнерго», однозначно свідчать події у четвер, 8 липня у Верховній Раді. Зокрема, український парламент не підтримав проект постанови «Про деякі питання у зв`язку з рішеннями Арбітражного інституту Стокгольмської торгової палати у справі НАК «Нафтогаз України» проти ЗАТ «РосУкрЕнерго» - «за» проголосували лише 186 із 436 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі.
Чому коаліція провалила цей проект постанови? Та тому що в ньому передбачався цілий комплекс заходів, що перешкоджають можливості використання бюджетних коштів України на оплату так званого боргу перед «РосУкрЕнерго».
Зокрема, постановою передбачалося заборонити уряду використовувати бюджетні кошти і кошти, надані Україні міжнародними фінансовими організаціями, для погашення будь-яких боргових зобов`язань НАК «Нафтогаз України» перед ЗАТ «РосУкрЕнерго», відповідно до рішень міжнародних судових інстанцій. Крім того, уряду заборонялися будь-які дії з цього питання без згоди Верховної Ради. Пропонувалася ще низка інших заходів у даному напрямі.
Отже Тігіпко хитрує. Насправді кредити МВФ точно не будуть прямо або побічно використані для погашення боргу НАК «Нафтогаз України» перед «РосУкрЕнерго» тільки в двох випадках: перший – якщо МВФ відмовить українському уряду у виділенні грошей; другий – якщо влада України прийме рішення про невиплату компанії «РосУкрЕнерго» яких-небудь боргів узагалі. Інших варіантів немає.
Юрій Глухов
Комментариев нет:
Отправить комментарий