«Так, була загроза життю Президентові. Ми провели досить серйозний комплекс оперативних заходів. Загрозу поки що не усунули. Це був не простий дзвінок по телефону. Простий дзвінок або простий лист не сприймалися б настільки серйозно». (Голова Служби безпеки України Валерій Хорошковський).
Охорона піднімає Віктора Януковича після того, як у нього влучили яйцем. Івано-Франківськ, 24 вересня 2004 року
Перші особи держави, як відомо, згідно із законом охороняються всіма можливими і неможливими способами, найдосвідченішими і найпрофесійнішими офіцерами спецслужб, технічними та іншими спеціальними засобами.
У будь-якій країні існують загрози їх життю, здоров`ю. Це об`єктивно. Тому що рішення, які приймає, наприклад, президент країни, не всіх влаштовують, а комусь дуже шкодять, руйнують їх бізнес. Після якогось президентського указу зникають власність, «нажита непосильною працею», зникають політичні амбіції на владу, можна загриміти на нари і втратити все-все.
Політична традиція тероризму проти перших осіб держави існує в світі, у тому числі і в Україні.
На початку століття в Києві вбили прем`єр-міністра Столипіна, потім самого царя в далекому Сибіру більшовики зрешетили кулями, на Леніна робили замах багато разів, як і на Сталіна, Брежнєва, Горбачова. В наш український час убили банкіра Гетьмана, підривали Лазаренка, отруювали Ющенка, і ось тепер, за словами Валерія Хорошковського, існує серйозна загроза життю Вікторові Януковичу.
Дивуюся одному: чому український політичний клас так спокійно поставився до сенсаційної заяви голови СБУ? Раніше були чутки, домисли, плітки. А зараз офіційна заява головного контррозвідника країни.
Хіба не зрозуміло, що окрім, власне, загрози життю незвичайному, непересічному політикові, за якого проголосувало трохи менше половини виборців України, де-факто існують загрози національній безпеці, дестабілізації суспільства, правам його громадян.
Валерій Хорошковський
У будь-якій країні, після такої інформації спецслужби узяли б під жорсткий контроль Інтернет, транспорт і зв`язок, державні кордони. На особливий режим перевели б життя військових, на вулиці вивели особовий склад усіх силових структур, незважаючи на військові звання і посади.
Після заяви пана Хорошковського кожен громадянин України має право запитати у компетентних людей викритих владою:
Які об`єктивні причини (економічні, політичні, зовнішні) є для того, щоб на життя президента України хтось робив замах? Хто зацікавлений у цьому, за що можуть намагатися вбити президента? В який спосіб і хто може скоїти цей злочин? І взагалі, які сили і засоби, фінансові, інформаційні, можуть організувати і здійснити акцію такого величезного масштабу?
Взагалі, всі державні перевороти здійснюються в столицях. Більш того, в них бере участь або найближче оточення або радикальна опозиція, що проживає в мегаполісах. Втім, дуже рідко, бувають герої-одинаки, які горять бажанням «вляпатися» у велику історію.
У зв`язку з цим є проблема, яка не може не хвилювати громадян країни. Що, в українському суспільстві якесь особливе напруження класової політичної боротьби, робітники і селяни з вилами пішли на поміщиків і капіталістів?
Ніхто в Україні не бажає появи сценаріїв, які багато років дестабілізували нормальне, мирне життя сусідніх країн. Як, наприклад, громадянська війна в Росії (на Кавказі), етнічні зіткнення, що привели до загибелі сотень людей у Киргизії.
Бог Україну милував, і ми, українці, можемо пишатися, що саме в нашій країні вперше на просторі СНД демократично, легітимно один президент країни приходив на зміну іншому в результаті народного волевиявлення.
Може, в Україні за час суверенітету народилися і виросли спадкоємці Олександра Ульянова, Віри Засуліч, Азефа Савінкова, Камо? Проте їх немає, ну хіба, окрім декількох «міських божевільних» районного масштабу.
Народ після революцій і нескінченних, перманентних виборів політично деморалізований, апатичний, байдужий, йому плювати з великого дерева на те, хто сьогодні при владі. І навряд чи є причини, які змусили українських трудящих стати тією соціо-біомасою, в якій бродить і зароджується тероризм і бажання вбити президента.
Ще питання. Хто гіпотетично може бути зацікавлений у насильницькому усуненні президента України від влади? Якщо стисло, припущення, гіпотези ...
- Політична опозиція, яка не може змиритися з поразкою на президентських виборах. Звичайно, пальцем можна показати тільки на одну зацікавлену людину. Але пробачте – це нонсенс, мячня, дурниця. Втім, як учать латиняни, «ніколи не говори ніколи».
- Люди самої влади, якийсь «внутрішньовидовий» конфлікт, нерозв`язна тяганина, «бійка» якихось груп впливу в оточенні президента.
- Зовнішні актори. Якась країна «Х» і її політики, які зрозуміли, що президент залишиться вірний Конституції, інтересам своєї країни і не піддається на вмовляння стати маріонеткою.
- Якісь «змови», «світовий уряд», «масони», лідери закритих від публічності світових фінансово-промислових груп.
- Трішки екзотики. Це можуть бути «друзі бурхливої молодості», лідери злочинного світу, авторитети і злодії в законі.
- І, нарешті, це може бути релігійний фанатик, хворий, божевільна людина.
- Ну і зовсім романтично, це жінка, яка може погрожувати і навіть убити в нападі ревнощів. В історії багато прикладів політичних убивств, які скоїли зневажені пані серця. Кажуть, що есерка Каплан стріляла в Леніна, оскільки хотіла помститися йому за свою подругу Надію Крупську, якій вождь пролетаріату зраджував із революціонеркою Інесою Арманд.
За що можуть завдати непоправної шкоди здоров`ю президента? Це може бути особиста неприязнь, ненависть, невиконання політичних і економічних зобов`язань.
Як можуть убити президента? Для цього існують тисячі способів. Світова історія від Цезаря до Кенеді говорить про витонченість і винахідливість убивць. Людина дуже беззахисна перед небезпекою бути покаліченою, вбитою.
Є ще одна проблема, без розгляду якої неможливо зрозуміти заяву пана Хорошковського.
Чому так «пресують» українську громадську думку? Чому з такою величезною агресивністю втовкмачують громадянам України, що існує загроза життю президента? Аналогія з недавнім минулим очевидна.
За часів СРСР військові лякали імперіалізмом, який і був, виявляється, джерелом світових воєн. А насправді (поза країною і національністю) генерали й маршали, адмірали і представники військово-промислового комплексу кревно зацікавлені у війнах, у тому, щоб зброя і військова техніка були затребувані на ринку і забезпечували нечувані прибутки виробникам. Продаж зброї – це нові армії й дивізії, це нові генеральські кашкети і полковницькі папахи.
Чому саме представники українських спецслужб ведуть таку PR-атаку на свідомість обивателів? Є думка, що PR-компанія направлена не на громадську думку, а на самого президента Віктора Януковича. Охорона президента «пухне» кількісно і поводиться зухвало, порушуючи всі існуючі в державі правові норми.
Пригадаємо, недавній випадок, коли офіцер охорони Януковича, без причин повалив на землю журналіста телеканалу СТБ тільки за те, що він виконував свою роботу.
Публічна декларація загроз президентові Януковичу – це тиск на главу держави. Головне – тримати президента в страху, викликати болісні переживання, фобії і дії, пов`язані з відчуттям самозбереження. «Страх смерті» найкращий інструмент паралізувати волю президента в боротьбі з корупцією, організованою злочинністю, чиновницьким здирством.
Ніхто Америку в Україні не відкриває. Публічні декларації загрози життю президентові прямо пропорційні збільшенню бюджету на розширення спецслужб, на отримання високих військових звань, зарплат, пенсій, соціального забезпечення.
Іншими словами, в Україні бажають повторити досвід сусідньої країни, в якій створено корпоративне, чекістське братство управління державою.
На закінчення, спеціально для чесних патріотів, офіцерів силових структур України. У Москві, на прес-конференції російського академіка Дмитра Сергійовича Ліхачова запитали:
- А вам жити не страшно?
Він із винуватою усмішкою відповів:
- Жити не страшно, страшно входити в під`їзд власного будинку.
Віктор Тимошенко
Комментариев нет:
Отправить комментарий