Закарпаття інформаційне

вторник, 29 июня 2010 г.

Віхи тижня. Нагорода для Литвина, камера для Тимошенко, кодекс для Азарова

Спікер парламенту почав практично безнадійну боротьбу за свій рейтинг. Лідер БЮТ шукає можливості для переформатування своєї політичної сили на марші. Прем`єр відсвяткував 100 днів перебування на посаді під акомпанемент критики Податкового кодексу, запропонованого урядом.

Оцінюючи 100 днів роботи свого уряду, прем`єр-міністр Микола Азаров відзначив, що «жити стало краще, жити стало веселіше». Правда, з цією оцінкою не погодився Віктор Янукович, який побував на розширеному засіданні уряду. Віктор Федорович пильно відзначив відсутність у країні кадрового резерву і невідповідність норм проголосованого в першому читанні проекту Податкового кодексу потребам економіки. Подив Януковича, відверто кажучи, не зовсім зрозумілий, адже уряд керується програмою реформ, яку запропоновав глава держави, а кандидатура прем`єра не викликала у глави держави заперечень. Правда, Азаров і його соратники, певно, вирішили «зашити» до Податкового кодексу норми, про які Микола Янович мріяв під час своєї роботи на посту голови ДПАУ. Мінімальне ослаблення податкового тиску мало бути компенсоване розширенням повноважень фіскальної служби аж до права проводити обшуки і списувати кошти з рахунків неплатників. У відповідь економічний гуру Банкової, Ірина Акімова, запевнила, що під керівництвом Президента розроблені поправки до горезвісного кодексу, без урахування яких він підписаний не буде. Чекати демаршу від Азарова не доводиться – він невтомно демонструє, що не є самостійним політичним гравцем.

Позитивні зміни для коаліції «Стабільність і реформи» все ж таки відбулися – в її складі створено депутатську групу «Право вибору», координатором-натхненником якої став Давид Жванія. Свою ефективність і затребуваність кум Віктора Ющенка вирішив довести, зруйнувавши зсередини депутатську групу «Народна самооборона». Як виявилось, багато ще недавно принципових соратників Юрія Луценка замість прийомів самбо на користь опозиції готові танцювати самбу, румбу і ча-ча-ча на музику коаліції. Юрієві Віталійовичу тільки й залишається, що нарікати на всепереможну силу грошей в українській політиці і шукати тепле місце в свиті Тимошенко. Тим часом Жванія разом зі своїми «апостолами» збирається не тільки витіснити комуністів із коаліції, але й дістати для «Права вибору» офіційний статус депутатської групи.

Проти такого варіанту розвитку подій рішуче виступив Володимир Литвин, який несподівано відчув себе зайвим на святі коаліційного життя. Він навіть підкреслив в одному з інтерв`ю, що є не одним з лідерів коаліції, а головою Верховної Ради. Цей факт очевидний, як і легкість розлуки зі спікерським кріслом в українських реаліях. Про це Володимир Михайлович може розпитати Арсенія Яценюка і Олександра Ткаченка, які достроково залишали місця першого серед рівних парламентаріїв. Але поки Литвин активно приндиться і обіцяє сприяти поліпшенню результату Народної партії на місцевих виборах. Він уже готовий очолити процес реформування виборчого законодавства, щоб забезпечити всім політичним силам рівні права виборах у місцеві ради. Цікава наївність для професійного історика. Володимир Михайлович навіть упевнений, що події 27 квітня в парламенті, коли він героїчно ховався за парасольками від граду яєць, підвищили його рейтинг. Оскільки зірку Героя України спікер одержав ще в 2004-му, за посередництво під час «помаранчевої» революції, сьогодні він може розраховувати хіба що на російську медаль «За оборону Севастополя».

Лідерові БЮТ Юлії Тимошенко довелося конкурувати з Віктором Януковичем за право критикувати Податковий кодекс і з колишнім главою Державної митної служби Анатолієм Макаренком – за право нести відповідальність за розмитнення минулого року 11 мільярдів кубометрів газу. Ці об`єми палива Стокгольмський арбітраж визнав власністю немилої Юлії Володимирівні компанії RosUkrEnergo. Тимошенко публічно заявила, що митники виконували її розпорядження, вилучаючи газ, але в Служби безпеки свої резони. Валерій Хорошковський докладає максимум зусиль, щоб створити образ вітчизняного «антикорупційного Джеймса Бонда», чому сприяє перебування Валерія Івановича в двадцятці найбагатших українців. Тимошенко, якщо вірити її заявам, готова до зустрічі з репресивним апаратом режиму Януковича, який за вже обкатаною традицією має підвищити популярність лідера БЮТ. Перед телевізійними камерами леді Ю давно вже не говорить нічого нового, тому спекулюватиме на загрозі своєї зустрічі з камерою СІЗО.

Тим часом за газовими маневрами в Україні уважно спостерігають у Росії. Голова правління ВАТ «Газпром» Олексій Міллер під час щорічних зборів акціонерів енергетичної монополії заявив, що об`єднання «Газпрому» і НАК «Нафтогаз України» історично зумовлене інтегрованістю газотранспортних систем наших країн. Олексій Борисович з панського плеча навіть пообіцяв українським громадянам «блакитне паливо» за регульованими цінами, забувши, що для забезпечення комунальних потреб нашій країні традиційно вистачає газу власного видобутку. Мабуть, підкреслені спроби міністра палива й енергетики Юрія Бойка порозумітися з представниками ЄС із питань енергетики викликають у Москві серйозне занепокоєння.

Але навіть на тлі яскравих буднів є місце святу. Вітаючи співгромадян з Днем Конституції, Віктор Янукович відзначив доцільність коригування Основного Закону, і запевнив, що це буде не політична акція, а торжество суспільного консенсусу. Залишилося тільки сформувати пул громадськості, який сприяє закріпленню де-юре президентських повноважень, де-факто сформованих за 100 днів перебування Януковича у владі.

Євген Магда

Комментариев нет:

Отправить комментарий