Які танталові муки пережив наш Дон у Шустера! Таке враження, що попід ним сиділа Ганця і, стискаючи товово, легонько покручувала. А відтак запускалися в рух, поскрипуючи, шестерінки і коліщатка, які востаннє крутилися п’ять років тому, а леміш язика перегортав важкі скиби слів. Однак страдницький вираз обличчя свідчив, що йому від цього не легше.
Бідненький! А ще хоче дві мови ввести, коли така морока з рідною! Аж мені шкода хлопа, бо як не годен був на щось відповісти, то втрачав рівновагу. Коли Мустафа дістав Дона, аби показав своє обійстя, той сказав: «Я понял, шо ви не мой друг… вы мой недруг…» Або: «Я тебе потом отвечу… после выборов… если захочешь…»
На пропозицію віддати після перемоги своє помешкання бомжу Юлі, Дон, хвильку забуксувавши, врешті видушив: «У меня там уже есть женщина… это моя жена… боюсь, што они не уживутся». Хоча питання не стояло так, щоб Юлю підселити.
Звичайно, найцікавіше у Дона – це не слова, а паузи. Тільки з виразу його обличчя можна здогадуватися, що він промовляє подумки у цю мить.
Виявилося, що Дон має фобію не тільки стосовно яєць, але й коли з’являється загрозлива перспектива появи баби з яйцями в студії, теж воліє ухилитися. А що до кінця так і не було ясно, чи вона не припреться, то напровсяк в засідці причаїлися усі штатні регіональні моськи. Але й без Юлі Донові довелося тяжко. Бідачка зіпрів так, що мусив сорочку поміняти.
Шустер почав передачу з трансляції відеоролика, який засвідчив, що ще в середу Дона офіційно запросили на п’ятничний ефір. Так жи Ганця знову забрехалася, лементуючи, нібито Дона запросили на програму лише за кілька годин до ефіру.
Пояснення Дона ще ліпше: «Во-первых, у нас демократия. Во-вторых, у меня была запланирована на пятницу поездка в регион, и моя служба мне просто даже об этом не сказала (!?), потому что знала, что я поеду к избирателям, которым я обещал. В-третьих, у нас с вами есть прямые контакты, думаю, у вас есть мой телефон, и вы могли бы мне позвонить по телефону».
Ну все, як в анекдоті: «По-перше, я вашої доньки не знаю. По-друге, вона вже була не цілочка. По-третє, вона сама прийшла».
Про те, яким чином територія «Межигір’я» опинилася у власності приватних компаній, які пов’язані з його сином, а квартира – у однопартійця Сергія Клюєва, ми так і не почули. Дон вдав ображеного, а коли вже Мустафа допік, видав: «Я не собираюсь перед вами оправдываться ни в чем. Перед вами лично позволю себе не оправдываться, а вот перед народом – в обязательном порядке».
Однак не скористався з такої чудової нагоди, маючи перед собою представників того ж таки народу.
А коли Дон заявив: «Я восстановлю несправедливость», – я глибоко задумався: що він має на увазі?
Жінці з Білої Церкви обіцяв: «Завтра к вам приедут ребята и свяжут вас телефоном». Добре, хоч стримався і не згадав про праску.
Економічні прожекти Дона вражали своєю глибиною:,,при выработке чугуна получаем рентабельность в 10%. А вот, вырабатывая сталь, при той же рентабельности будем иметь уже 30%». Тобто при рентабельності в 10% будемо мати 30! Ловкость рук і нікакова мошенства!
Та що там сталь-чавун! «Мы из зерна сделаем мясо!» Ще б з лайна що-небудь придумати і ціни б Дону не було. Особливо з того, яке невпинно метає Ганька-кулеметниця. Але що ж: вона – «женщина и её можно простить», бо «если мы не будем позволять женщинам слабости иногда…» Одне слово, Ганька ся тішила і наперед мріяла, яку б іще слабість вимантити.
Але найбільше народові сподобалося про освітлювання вулиць. Народ правильно зрозумів: Дон конкретно пориває з минулим. Бо який же дурень попре зривати шапки на освітленій вулиці?
Непонятні дебіли
А цеї неділі наш Дон побував у Василькові під Києвом. Народ зібрався на головній площі. Дон штовхнув промову і відійшов набік, а нарід лишився, бо думав, може, який концерт буде «З Україною в кишені». А Дон подумав, що мікрофон вимкнули, та й каже: «Чьо еті дебіли нє расходятся?»
Ну, тут нарід почав свистати і вживати ненормативну лексику, а хтось ще й за яйцями побіг. І Дон мусив хутенько чкуряти.
Маленька родинна дискусія
А бачилисьте спецпроект «Демократія по-українськи» у неділю на УТ-1? І нічого не втратили. Бо демократії там було, як кіт наплакав. Хоча гостем передачі був Ющенко.
Як тут не подивуватися, що цей спецпроект з’явився щойно тепер? До виборів від сили ще два випуски. Можна не сумніватися, що гостями не будуть ані Яник, ані Юля.
Не здивував і склад гостей, які начебто мали розіграти полеміку. Самі свої – радник Жулинський, кума Сяня, кишеньковий політолог Карасьов і т. д. Ясно, що запитання були винятково правильні. Щось подібне я вже бачив на львівській телєвізії.
Нічого нового ми не почули, але турбує, чому останнім часом Ющенко так часто себе порівнює з Петлюрою та Мазепою? Невже і він збирається на еміграцію?
А коли він починає перераховувати всіх порядних людей зі своєї команди і доходить до «Нашої Ряби» – мільярдера Ігоря Тарасюка, то мені дуже хочеться запитати, а як там його Порше з фальшивими номерами?
Прем’єри з породи гризунів
Ющенко сповістив, жи у нього прем’єром буде Арсеній Боєздатне Село, а Янукович – що прем’єром зробить Богю Калєснікава.
Так жи смаки у них однакові: як не Крілик, то Шакаладний Заєць-2.
Можна уявити, як Дон з Богєй зачали би в телєвізії щоднини глаголити. Їден половини слів не вимовляє, а другий половини букв.
Тепер я турок, не козак
Бути євреєм нині престижно. Це навіть Яценюк визнав. «Не повезло мені, – каже, – я – українець». Цікаво, як би реагували в Польщі або в Чехії, почувши від кандидата: «На жаль, я поляк (чех)… Вибачайте…»
Авжеж, бути євреєм вигідніше, бо, коли ти єврей, то ніяка хулєра ті не скаже, що ти єврей. У нашій телевізії можна не тільки серед власників каналів, але й серед ведучих побачити чимало євреїв. Але спробуй спитати такого папєрніка, хто він за національністю, то зараз тебе звинуватять в антисемітизмі.
Але насправді Арсеній і не єврей, і не українець, а – непалець! Так сам днями і признався: «Я ж непальцем зроблений».
Уявляю, яка ейфорія панує зараз у Непалі. Перший національний кіндер-сюрприз!
Вигідні внески
Знаєте, мене раніше дивувало, якого дідька пхаються в кандидати ружні там пабати, костенки, рябоконі, ратушняки, супрунихи, противсіхи та інші шелихвісти… Самі унікуми! Тота Супруниха ледве в телевізорі ся вміщає. Якби такво президентом стала, то мусів би другий доставляти, жиби цілу зувидіти. А як-єм зачув, що табличку з Освєнціма знайшли, то подумав, жи на обійсті в Ратушняка. А той Притивсіх – це ж якась потвора. Відрікся свого роду і перетворився на манкурта.
Ну, добре. Захтілося їм в кандидати. Але ж то дорога забава, нє? А виявляється, ті гроші вертаються сторицею, коли ти продаєш місце у виборчій комісії комусь із лідерів перегонів. Тому й не дивно, що представниками тієї зграї у виборчих комісіях є самі регіонали. Ба навіть 100 % членів комісій на Донеччині від Мороза і Литвина закриті регіоналами. Во де бабло крутиться!
Ударники виробництва
А чи я не казав, що всіх чиновників, які відповідали за дороги треба без зайвого розслідування садити до цюпи? За 2009 рік «Укравтодор» проклав аж… 7,8 км доріг замість запланованих 340! А кожен кілометр воістину золотий – по сто з лишком мільйонів гривень!
Якщо так тяжко працювати й далі, то аби до 2012 прокласти й відремонтувати 3 200 км доріг піде 400 років.
Хіт сезону
Чудовий гімн вибрала для себе закарпатська область. Правда, він у 1920-30 роках уже був гімном «подкарпатскіх русинов». Але авторство його вкрите туманом – доказів того, що цю незграбну конструкцію склав Олександр Духнович, жодних. А от музику у 1919 р. написав мадярський фашистик Фенцик. Ані співати, ані слухати цього гімна неможливо, бо там усе купи не тримається, а наголоси зашкалюють.
А за кулісами цієї русинської затії стоїть не хто, як Балога. Видно, тривалі спічі нашого президента про українську націю та її славетну минувшину верховний русин не догнав.
Найдивніше у цьому гімні те, що «русини» у тексті згадуються лише раз у першому рядку, а далі:
Да посетит справедливость
Уж и РУССКОЕ племя!
Желание РУССКИХ вождь:
РУССКИЙ да живет народ!
Просим Бога Вышняго
Да поддержит РУССКАГО
И даст века лучшаго!
Російська преса не може не натішитися! Ось воно – збулося! Можна знову рушати на порятунок саатєчєствєннікав!
Трафунок з життя
Напередодні Святого Миколая БЮТ вирішив потішити Сихівську дітвору і завіз до тамтешньої церкви двісті подарунків. А отець і каже:
– Дуже дякую, але церква не може агітувати. А крім того подарунків 200, а потребуючих 1000. Але дякую.
Наступного дня наші щедрі бютівці подарунки забрали. Як кажуть на Сихові: ноу коммент.
Передвиборна молитва
Мій кумпель Андрусь Бондар написав отаке:
«За Ющенка голосувати тупо.
За Януковича – гидко.
За Тимошенко – страшно.
За Тягнибока – дико.
За Яценюка – бридко.
За Гриценка – марно.
За Богословську – соромно.
За Литвина – підло.
За Бродського голосувати безнадійно.
За Тігіпка – безглуздо.
За Костенка – нерозумно.
За Мороза – ганебно.
За Ратушняка – моторошно.
За Симоненка – безсовісно.
За Противсіха – кумедно.
За Супрун – смішно.
За Рябоконя – мутно.
За Пабата – сумно».
А мораль? Протупи за Юща!
Комментариев нет:
Отправить комментарий