Рішення Конституційного суду від 1 жовтня, яким фактично було скасовано Конституцію 2004 року і відновлено дію Конституції 1996 року, викликало багато дискусій та запитань як в Україні, так і у світі. Хтось каже про державний заколот, хтось – про відновлення стабільності та керованості. Влада активно намагається применшити негативний ефект від рішення Конституційного суду, активно проводячи роботу з західними партнерами. Утім, один з найважливіших партнерів – Венеціанська комісія – поки що, здається, залишилася поза увагою МЗС. Принаймні до сьогодні цей орган Ради Європи, який і в цій організації, і в ЄС вважається найбільш авторитетним і відповідальним за конституційні реформи, не має пояснень з Києва щодо здійснених змін. Про те, які наслідки може мати рішення КС, наш кореспондент мав розмову з секретарем Венеціанської комісії Томасом Маркертом.
Пане Маркерт, як би ви оцінили рішення Конституційного суду України? Багато українських експертів кажуть, що суд, у принципі, міг визнати зміни 2004 року неконституційними, однак не міг своїм рішенням відновити дію Конституції 1996 року. Чи згодні ви з такими оцінками?
Я згоден, що це рішення є досить незвичним, тому що минуло практично шість років з моменту схвалення змін, і це дуже незвично, щоб зміни скасовувалися після такого тривалого періоду часу. Це створює багато проблем, які ми обговорюватимемо пізніше. Проблема не стільки у відновленні Конституції 1996 року, скільки в багатьох інших наслідках скасування поправок до оригінального тексту. І ви не можете цього уникнути. Тому ця критика, можливо, не найважливіша.
Що ж тоді найважливіше?
Маю сказати, ми поки що не аналізували це рішення, воно, наскільки мені відомо, не було офіційно перекладено англійською, але ця ситуація, звичайно, непокоїть, бо виходить, що влада в Україні працювала кілька років на підставі неконституційної Конституції. І це створює проблему легітимності її дій і взагалі легітимності.
Так, наприклад, на попередніх парламентських та президентських виборах виборці голосували за кандидатів на підставі нової Конституції…
Це стосується і місцевих виборів, які відбудуться невдовзі?
Можливо, тут немає прямого зв’язку з місцевими виборами, тому що конституційні зміни не стосуються напряму місцевих виборів.
Ви сказали, що плануєте обговорити зміни до Конституції...
Так, наприкінці наступного тижня у Венеції відбудеться чергова сесія, і наша комісія передусім буде поінформована про це рішення. Потім буде можливість обговорити його. Яким буде продовження цих дискусій, я поки що не готовий сказати, це може також залежати від інформації з боку української влади, від того, наскільки вона захоче співпрацювати з Венеціанською комісією в імплементації цього рішення.
Президент Парламентської Асамблеї Ради Європи Мевлут Чавушоглу заявив, що Асамблея очікує на роз’яснення від української влади. Чи ви, зі свого боку, проситимете українську сторону про певні роз’яснення?
Думаю, було б бажано мати таку додаткову офіційну інформацію, зокрема переклад рішення, а також, можливо, певну інформацію щодо намірів на майбутнє.
Які конкретні кроки українська влада мала б здійснити, щоб спробувати, скажемо так, забезпечити певну легітимність схваленого рішення на майбутнє?
Гадаю, поки що завчасно перед засіданням комісії давати всеосяжну відповідь на це запитання. Але, що точно має бути зроблено, і це випливає напряму зі схваленого рішення, - окремі закони мають бути гармонізовані тепер з текстом Конституції 1996, яка знову набула чинності.
Опозиційні лідери в Україні кажуть, що після рішення Конституційного суду президент і парламент мають бути переобрані. Це певною мірою співзвучно з тим, що ви сказали про питання їхньої легітимності. Чи згодні ви з тим, що нові вибори були б кращим варіантом?
Це вельми складне питання, оскільки ми маємо дуже незвичну ситуацію. Ми справді не маємо європейського досвіду щодо цього. І тому я б не хотів казати нічого до нашого наступного засідання.
Така ситуація вперше в європейській історії?
Принаймні, мені не відомо щось подібне.
Ви особисто добре знаєте обидва варіанти української Конституції. Який з них, на вашу думку, потребує менших змін?
Важко дати кількісну відповідь. Але гадаю, Конституція 1996 року була більш послідовна і узгоджена. Більше того, вона була зовсім не погана, однак вела до надмірної концентрації влади в руках президента. З іншого боку, Конституція 2004 року мала певні суперечливі моменти в тексті. Не кажучи вже про традиційно складний момент щодо повноважень прокуратури. Таким чином, я думаю, що ідеальним рішенням було б схвалення третього варіанту.
Президент України вже заявив про намір розпочати конституційну реформу. Чи будете ви співпрацювати з Києвом?
Якщо вони нас попросять, то ми, звичайно, готові до співпраці.
Розмовляв Сергій Воропаєв, УНІАН
Комментариев нет:
Отправить комментарий