Отже, європейський парламент не став у четвер, 21 жовтня, голосувати по резолюції відносно України і ухвалив рішення про перенесення цього голосування на пленарне засідання в Брюсселі 10-11 листопада.
Такий поворот подій став вельми несподіваним для експертів, оскільки проект резолюції, за який передбачалося голосувати 21 жовтня, був розроблений фракціями Європарламенту, що представляють його більшість. Зокрема, документ готували представники Європейської народної партії (265 депутатів), Альянсу лібералів і демократів (85 депутатів), зелених (55 депутатів) і європейських консерваторів і реформістів (54 депутати). Таким чином, при голосуванні за даний проект резолюції змогло б набратися 459 голоси, що складає більшість від 736 загального складу Європарламенту.
Для того ж, щоб зрозуміти причини такого, на перший погляд, дивного кроку європейських депутатів, потрібно знайти відповіді на два запитання. Перше: кого і чим не влаштовував підготовлений Європарламентом проект резолюції по Україні? Другий: хто конкретно і в який спосіб зумів у четвер добитися перенесення на листопад голосування за цей документ?
Відповідь на перше запитання очевидна для кожного, хто прочитав текст підготовленого на голосування 21 жовтня проекту резолюції Європарламенту відносно України. А зміст цього документа не був ні для кого таємницею, оскільки його оприлюднили за декілька днів до вказаної дати і його широко висвітлювали як українські, так і світові ЗМІ.
Якщо говорити коротко, то цей проект резолюції, незважаючи на всю дипломатичність формулювань, що містяться в ньому, є дуже критичним по відношенню до нинішньої влади в Україні.
Так, хоча у вступній частині документа наголошується, що Україна є європейською країною стратегічної важливості для ЄС, проте потім у ньому пропонувалося взяти до уваги, що були зроблені заяви про те, що демократичні свободи, такі як свобода зборів, свобода висловлення і свобода засобів масової інформації опинилися в недавні місяці під загрозою.
«Після президентських виборів є зростання занепокоєння сигналами ерозії демократії і плюралізму, зокрема, погроз деяким неурядовим організаціям, окремі скарги журналістів відносно тиску, який чинять на них редактори або власники ЗМІ висвітлювати або не висвітлювати певні події, так само як і зростання політично мотивованої діяльності Служби безпеки України», - вказано в проекті резолюції.
Також у документі наголошується, що враховуючи той факт, що Конституційний суд України відновив президентську систему правління, встановлення демократії, ефективної і надійної системи балансу й контролю повинно залишатися пріоритетом, і процес досягнення цього має бути відкритим, всеохоплюючим і має включати всі політичні партії і гравців України.
А ще в проекті резолюції висловлюється жаль з приводу того, що правила проведення виборів залишаються предметом для дискусії і наголошується, що існуюче виборче законодавство, як і поправки від серпня 2009 року, є кроком назад у порівнянні з попереднім законом. Крім того, Європарламент закликає українську владу переглянути і закінчити виборче законодавство.
Певна річ, що такі оцінки Європейського парламенту не припали б до смаку українській владі. Особливо ж не бажаним для адміністрації українського президента і Партії регіонів було ухвалення даного тексту напередодні місцевих виборів, оскільки це стало б досить сильним козирем для опозиційних сил.
Не сподобався згаданий текст проекту резолюції також партнерам Партії регіонів у Європарламенті - в особі європейських соціал-демократів. Їх фракція (184 парламентарії), до речі, була найбільшою з тих, хто не брав участь у розробці проекту резолюції по Україні, запропонованого до голосування 21 жовтня.
З урахуванням вищенаведеної інформації неважко знайти відповідь і на друге запитання. Звичайно, агітували за перенесення голосування резолюції по Україні союзники Партії регіонів в Європарламенті – соціал-демократи. Українська ж влада, як виявилось, висадила могутній дипломатичний десант з метою «обробки» європейських парламентаріїв до ухвалення «потрібного» їй рішення.
Зокрема, в українську делегацію, що проводила бесіди з європейськими депутатами, увійшли Павло Клімкин (заступник глави МЗС), Костянтин Єлісєєв (представник України при ЄС) і Микола Точицький (представник України при Раді Європи). При цьому виконували вони покладену на них місію дуже старанно. «До нас приїхала команда українських дипломатів, які наполегливо лобіювали ідею, що перед місцевими виборами затвердження даної резолюції є неприпустимим», - розповів один з учасників цих подій у Страсбурзі.
Проти перенесення голосування проекту резолюції відносно України виступили, певна річ, представники Європейської народної партії, які є союзниками опозиційної партії «Батьківщина». «Давайте об`єднаємо зусилля в ім`я демократії! Ми повинні висловитися саме зараз, перед виборами. Адже у нас достатньо доказів масових випадків недопущення партій до участі!», - закликав колег представник ЄНП Міхаель Галер.
Проте з невідомих поки причин, ці та інші його напучення не були почуті деякими європейськими парламентаріями. Пропозиція відкласти розгляд документа на 10-11 листопада була підтримана в Європарламенті з мінімальною перевагою – «за» проголосували 317 із 606 присутніх на засіданні.
Таким чином, на Банковій і в Партії регіонів святкують сьогодні перемогу. Проте сам факт використання державних чиновників, якими є працівники МЗС, для лобіювання, зокрема, інтересів правлячої партії напередодні виборів не прикрашають українську владу. «Я думаю, що масивне лобіювання українських посольств відносно нас (євродепутатів - автор), щоб запобігти цій резолюції – це доказ, як ми праві, щоб говорити про це зараз», - висловився із цього приводу Міхаель Галер.
Втім, немає сумнівів, що українська опозиція зараз виступить з різкою критикою у зв`язку з фактом втручання вітчизняних дипломатів за вказівкою з Банкової в роботу Європарламенту. А це може, у свою чергу, стати потужним чинником для зниження рейтингів як президента Януковича, так і Партії регіонів напередодні місцевих виборів.
Олег Литовченко
Комментариев нет:
Отправить комментарий