Підприємці, захищаючи лише власні інтереси і намагаючись домогтись певних поступок з боку уряду щодо тих чи інших норм Податкового кодексу, ймовірно програють своє майбутнє. Підприємців можна зрозуміти, але їх вимоги об`єктивно не можуть бути рушійною силою загальнонаціонального протесту.
Довгий час підприємці жили в своєму окремому світі. В ньому можна розраховувати лише на себе, не задумуючись серйозно про своє майбутнє, натомість не платити податки, хоча і сплачувати корупційний податок у вигляді хабарів митникам та великій кількості різних місцевих чиновників за право відкрити крамничку, здійснювати якусь підприємницьку діяльність, що виходить за межі примітивної торгівлі на ринку. При цьому вони залишались доволі пасивною частиною суспільства. Їм було все рівно, хто там при владі, і що вони там роблять. Бо, на їхню думку, всі вони там однакові. З чим, зрештою, важко не погодитись.
Таке відношення підприємців до політики та можновладців повністю влаштовувало останніх. Криза державних фінансів порушила цю негласну домовленість по взаємний ненапад.
Сьогоднішнє керівництво держави об’єктивно неготове до проведення реформ, які по суті своїй в першу чергу мають обмежити права чиновництва та політичної еліти на корупцію та розкрадання національних багатств. Не для того ж вони отримували владу, а зараз намагаються її повністю монополізувати. Тому в них виникло зрозуміле бажання спробувати знайти гроші, які закриватимуть дірки в бюджеті, в тому окремому світі малого бізнесу, який вони протягом багатьох років майже не чіпали.
Показово, що наважились на цей крок саме представники Партії регіонів, які репрезентують в основі своїй інтереси великого олігархічного капіталу. Сьогоднішніх урядовців майбутнє малого бізнесу взагалі не цікавить. Головне, чого вони намагались досягти, це перекрити дірки, через які середній та великий бізнес намагається ухилитись від сплати податків. І тому ми побачимо, як урядовці намагатимуться зараз кинути підприємцям кістку у вигляді тих чи інших поступок. І це з радістю більшість з них оголосить своєю перемогою, бо вони отримають те, що хотіли. Але проблема полягає в тому, що ця «перемога» неминуче обернеться поразкою в довгостроковому вимірі.
На жаль, поки що підприємці не усвідомлюють, що головною їх вимогою до влади може і повинна бути не удавана, а реальна боротьба з корупцією на всіх щаблях влади. Причому, ця боротьба має починатись та стосуватись в першу чергу вищих державних осіб, які в нашій державі і є головними корупціонерами та казнокрадами. Бо поки корупція на вищому рівні є нормою, яку навіть не намагаються особливо приховати, до того часу всі заяви з тих високих кабінетів про боротьбу з корупцією не сприйматимуться інакше як фарс.
Допоки підприємці будуть змушені платити корупційний податок, якого неможливо уникнути, всі розмови про розмір офіційного податкового навантаження є безглуздими. І вето Президента України на проект Податкового кодексу, насправді, жодним чином не покращить ситуацію.
На підтвердження цієї тези можу навести особисті спостереження та розмови з представниками того самого малого бізнесу. Зараз всі вони майже в один голос стверджують, що головною проблемою для них є навіть не цей Кодекс. В кінці кінців вони знайдуть спосіб, як продовжувати ухилятись від сплати податків. Наприклад, створюючи додаткових спрощенців чи просто тікаючи повністю в «тінь». Найбільше їх турбує суттєве падіння в останні місяці продажів та відповідно доходів. Ситуація, за їх свідченнями, гірша навіть ніж у минулому році. Причому, враховуючи, що більшість їх бізнесу і так знаходиться в «тіні», офіційна статистика цього падіння не бачить. Але воно є і, за оцінками підприємців, ситуація щонайменше наступні півроку буде продовжувати погіршуватись. І це відбувається на фоні значних кредитних зобов’язань, у більшості своїй валютних, що висять надзвичайним тягарем саме на представниках малого бізнесу, які були протягом 2004-2008 років головними позичальниками іпотечних, споживчих кредитів, та кредитів, які направлялись на розвиток бізнесу.
На жаль, малі підприємці, в більшості своїй не розуміють, у чому мають полягати їх фундаментальні інтереси і чого насправді вони повинні вимагати. Вони не розуміють, що їх зусилля повинні сконцентруватись зараз не стільки на тому, щоби Президент Янукович наклав вето на ці податкові правила або пройшли дострокові парламентські вибори, в яких зацікавлені в більшій мірі лише деякі сьогоднішні опозиціонери, які опинились без урядових крісел та депутатських "корочок". Вони повинні вимагати негайного впровадження публічного контролю за всіма доходами та витратами державних службовців, негайного прийняття нового закону про прокуратуру, яким її буде позбавлено слідчих функцій, негайного законодавчого затвердження процедури оприлюднення повної інформації щодо всіх витрат з державного та місцевих бюджетів вище певної суми.
Важко не звернути увагу, що зараз навколо мітингувальників найбільшу активність проявляють ті політики, які ще зовсім нещодавно знаходилися при владі, але ніч;ого не зробили, щоб на законодавчому рівні зламати основні механізми, що забезпечують функціонування корупції та розкрадання державного майна. Більш того, розмах корупції та нахабного публічного розкрадання державних коштів при них набув нечуваного розміру. Тому, лаючи Податковий кодекс і урядовців та вимагаючи парламентських виборів, вони не хочуть пояснювати, якими мали б бути вимоги підприємців.
І якщо з ними все зрозуміло, то питання до громадських діячів та нового покоління політиків залишаються. Чому вони не намагаються йти до підприємців та пояснювати їм, чого вони повинні вимагати, якщо хочуть жити в нормальній країні? Чому вони не поширюють цю думку всіма можливими способами? Хоча ж є Інтернет, ЗМІ, соціальні мережі. Невже вони не розуміють, що зараз протести підприємців намагаються у власних цілях використати політики, яких потрібно було б за все, що вони накоїли протягом останніх декількох років, якщо не посадити за грати, то принаймні відправити в політичне небуття? Пасивність громадських діячів та нового покоління політиків призводить до того, що підприємців у власних інтересах використають «нанайські політичні хлопчики», що зараз в опозиції та при владі. Підприємцям лише дадуть певні податкові послаблення, натомість відправивши їх продовжувати жити в тому своєму окремому світі, у той час як можновладці продовжуватимуть грабувати державу, що надалі деградуватиме.
Борис Кушнірук
Комментариев нет:
Отправить комментарий