У липні віце-прем`єр України з Євро-2012 Борис Колесніков відсунув дату, але пообіцяв, що безвізовий режим буде підписаний до 2012 року. Цю саму обіцянку вже восени повторив ще один віце-прем`єр Сергій Тігіпко. У ці обіцянки вірилося мало, але ми в редакції вирішили не озвучувати сумніву, мотивувавши для себе це тим, що, глава МЗС Костянтин Грищенко знає, що робить. І за всіх неуспіхів влади, розраховували, що він зуміє слідувати євробюрократичній процедурі, правильно проводити переговори і наблизити країну до документів, що окреслюють нашу європерспективу. Найбільші оптимісти з моїх колег вірили, що ми може навіть «проскочимо в Шенген» в числі щасливчиків зі Східного партнерства. Правда, трохи пізніше різні європарламентарії в тих або інших інтерв`ю просили країни Східного партнерства даремно «не хвилюватися», стверджуючи, що жодних дорожніх карт з точним розкладом отримання безвізового режиму не буде. Потім зменшився й оптимізм української влади. У МЗС почали говорити про те, що на осінньому саміті буде прийнято якийсь план дій з отримання безвізового режиму. За цей час безвізовий режим одержала Албанія і Боснія. А Україна не зуміла провести переговорів щодо зони вільної торгівлі, міцно поглибилася на схід, уклавши Харківські угоди, прийняла позаблоковий статус, стала об`єктом міжнародної критики за порушення на місцевих виборах, скотилася в рейтингу свободи слова й інвестиційної привабливості, і проголосувала за податковий кодекс, який трактують як однозначне згортання економічних свобод. Можна не бути знавцем у процедурних моментах, але будь-який єврочиновник і європарламентарій вам скаже: країні, де згортаються політичні і економічні свободи, не дадуть безвізового режиму. Це залізна закономірність. Звідти, де небезпечно жити, люди прагнуть виїхати. А Європі не потрібні мігранти. Проте, План дій з отримання безвізового режиму на вчорашньому саміті Україна – ЄС таки прийнятий. Як розуміти цей документ? Він – реальний прорив українського МЗС чи убоге дитя дипломатичної необхідності?
Олександр Сушко, директор Інституту євроатлантичної співпраці:
НА ВІДНОСИНАХ УКРАЇНИ З ЄС МОЖЕ ВІДБИТИСЯ РІЗКА ЗМІНА БАЗОВИХ ЦІННОСТЕЙ В УКРАЇНІ
Ейфорія влади від підписання сьогодні на саміті Україна-ЄС у Брюсселі Плану дій щодо відміни візового режиму дуже скоро закінчиться. Через декілька тижнів, можливо, місяців, коли почнеться моніторинг, ейфорія спаде. Вважаю безпрецедентним той факт, що за один робочий день до саміту Україна-ЄС не було остаточних даних щодо одного з ключових документів, який мав бути представлений. Влада закономірно зробить усе можливе, щоб видати підписання цього документа за “великий дипломатичний успіх”. Виконати План дій з відміни візового режиму можна тільки за наявності “істотної політичної волі” до виконання критеріїв, частина з яких стосується ціннісних речей, а не суто технічних.
У самому Європейському Союзі проходить жорстка дискусія відносно України. Напруга усередині самого ЄС очевидна, і індикатором цих жорстких дискусій стала полеміка між двома найбільшими фракціями у Європарламенті. У Євросоюзі є визнання того, що з погляду ефективності і працездатності нинішній уряд України є кращим партнером, ніж попередній, він має більше інституційної можливості. На відміну від попереднього, цей уряд може провести через парламент необхідні закони, добитися їх виконання і виконувати ту частину зобов`язань перед ЄС, яка не суперечить його інтересам. Але на відносинах України з Євросоюзом може відбитися різка зміна базових цінностей в Україні. Україна переживає безпрецедентно різкі зміни, якщо говорити про світовий і європейський простір. Це не може не позначитися на порядку денному відносин Україна-ЄС. Про істотне поліпшення відносин України з Євросоюзом говорити сьогодні не можна. Йдеться лише про те, що ЄС сьогодні не має наміру гальмувати процеси, які були запущені раніше.
Іван Попеску, народний депутат України (ПР):
Результати саміту оцінюю абсолютно позитивно. Нам у ЄС надали план дій, позначивши, що ми повинні ввести технічні умови, паспорти з біометричними даними, вирішити питання щодо захисту персональних даних, питання по міграційній політиці і безпеці на кордоні. Узявши ці пункти і виконавши на рівні парламенту - якщо це стосується законодавчої влади, на рівні уряду - якщо це питання виконавчої влади. Президент України заявив, що впродовж першої половини 2011 року можливо виконати ці моменти. І якщо ми це зробимо, то в кінці в 2011, або в 2012 році до початку Євро–2012 абсолютно реальними стане відміна віз у країни ЄС для короткострокових поїздок. Це перший великий крок для того, щоб було вільне пересування людей. Після цього буде підготовлено угоду про зону вільної торгівлі. І все це дасть можливість підписати Договір про Асоціацію. Роботи багато, але те, що зроблено, це великий позитив діючої влади з президентом Януковичем.
Григорій Перепелиця, директор Інституту міжнародних відносин:
Подібний план – це крок уперед. Я оцінюю це як позитив, але і як початок довгого шляху Нам дали формально зелене світло для підготовки безвізового режиму.
Петро Порошенко, міністр закордонних справ в 2009-2010 рр
ПЛАН ДІЙ, ЯКИЙ ПІДГОТУВАЛА НОВА ВЛАДА, НЕ МІСТИТЬ КОНКРЕТИКИ, НІЯКИХ ЗОБОВ`ЯЗАНЬ ЄС
– Я, будучи міністром закордонних справ, 23 лютого 2010 року забезпечив прийняття двох дуже важливих документів. Перший – резолюція Ради міністрів закордонних справ Євросоюзу, яка давала європейську перспективу Україні і резолюцію Європарламенту. Цей документ давав можливість Україні вийти до 2010 року на підписання «Дорожньої карти безвізового режиму для України». На відміну від документів, що підписуються в Брюсселі, вони містили чіткий і винятковий перелік реформ і законів, підзаконних, нормативно-правових актів, прийняти які брала на себе зобов`язання Україна для того, щоб ЄС брав на себе гарантоване зобов`язання надати право безвізового в`їзду громадян України до країн Шенгенської зони. І вони б містили чіткий графік отримання Україною такого режиму.
До чого ми прийшли за останній рік? План дій, який підготувала нова влада, не містить конкретики, там немає зобов`язань ЄС, коли громадяни зможуть їздити до Європи. До тих пір, поки ми так вихолощуємо раніше підготовлені документи, ми ставитимемо питання про ефективність влади (з виступу в ефірі на телеканалі "Україна").
Володимир Огризко, міністр закордонних справ України в 2007-2009 роках:
ЯКЩО ВЛАДА ВИЯВИТЬСЯ ЗДАТНОЮ ВИКОНАТИ ЗОБОВ`ЯЗАННЯ, ТО ДО 2012 РОКУ МИ ОДЕРЖИМО БЕЗВІЗОВИЙ РЕЖИМ
Нагадаю, що ще в жовтні 2008 року Україна почала так званий «безвізовий діалог», я тоді керував міністерством і ми почали цей процес з головою Єврокомісії. Ми проводили зустрічі, консультації експертів і, нарешті, тільки через два роки і, прямо скажемо, з вини наших європейських колег ми підійшли до того, що План дій прийнятий. Цим Планом (наскільки я поінформований, поки його не бачив) нам запропоновано виконання якихось дуже конкретних речей, щоб безвізовий режим було надано. Вони стосуються приведення нашого законодавства у відповідність з європейським, забезпечення високого ступеня захисту наших документів, удосконалення контролю на кордоні. У цьому списку немає нічого надзвичайного. Це те, що виконують усі країни, які претендують на такий режим. І лише від влади залежатиме, чи здатна вона реально їх виконати. Багато з цих вимог технічні, деякі спричинять фінансові витрати, але вони не будуть критичними. І якщо влада виявиться здатною все це виконати, то в 2012 році ми одержимо цей статус. «Договір про асоціацію» ще не підписано. Але «договір про асоціацію» - це те, що прийде на зміну договору «Про партнерство і співпрацю», протокол до якого був підписаний. Документ «Про партнерство і співпрацю» вже завершує свою каденцію. «Договір про асоціацію» ділиться на дві частини. Політична його частина була підготовлена ще за мого перебування міністром. Над економічною частиною робота продовжується. Деякі дипломати говорять, що до кінця літа наступного року її можуть підписати. Але якщо продовжуватиметься відхід від європейських цінностей, від свободи слова, права на збори, у мене великі сумніви, що такі документи будуть підписані.
Мене журналісти питають сьогодні, чи можлива швидка асоціація для країни, керівництво якої за день до європейського саміту відмовилося від участі в саміті НАТО? Багато хто вважає, що євроатлантична перспектива - перший крок до євроінтеграції. Тут немає традиції, що склалася, і не можна говорити про закономірність, але практика наших найближчих західних сусідів (поляків, словаків, чехів, естонців, усіх, хто був у совково-соціалістичному таборі) свідчить, що такий шлях був оптимальним. Таким шляхом пішли наші сусіди і вирішили і питання безпеки, і питання економіки. Але ми замість того, щоб йти торованим шляхом, ми, як завжди віддаємо перевагу обхідним. Але я не думаю, що неприїзд до Лісабона українського керівництва є істотним для України. Рішення Лісабонського саміту визначене: всі опції відкриті. НАТО тримає двері відкритим для нас, і я думаю, що ми, змінивши цю політичну команду, в майбутньому скористаємося цим шансом. Шкода, що нинішнє керівництво не відвідало саміту і не довело свою позицію навіть в односторонньому плані. Це завжди зручний майданчик для зустрічей керівників держав, де обговорюється, окрім питань саміту, багато інших, і нехтувати можливістю не варто.
Борис Тарасюк, міністр закордонних справ у 1998-2000, 2005-2006 рр., народний депутат
ЩЕ В 2005 РОЦІ, СКАСУВАВШИ ВІЗИ ДЛЯ ГРОМАДЯН ЄС, МИ ЗРОБИЛИ КРОК НАЗУСТРІЧ ЄВРОСОЮЗУ
План дій щодо впровадження безвізового режиму з країнами ЄС, на мою думку, є позитивним, проте очікуваним результатом цього саміту. Але навряд чи його можна назвати проривом, адже цьому передувало кілька років ретельної дипломатичної і законодавчої роботи. Ще в 2005 році, скасувавши візи для громадян ЄС, ми зробили крок назустріч ЄС. Таким чином, ми дали сигнал, що хочемо вільного руху громадян між Україною і державами ЄС. Пізніше, уклавши Угоду щодо спрощеного візового режиму з ЄС в 2007 році, стало очевидним, що наступним кроком має стати повна відміна віз. Для отримання Плану дій щодо набуття безвізового режиму з ЄС для короткострокових поїздок Україна виконала низку завдань у сфері управління кордонами, захисту персональних даних і ратифікувала декілька необхідних Конвенцій Ради Європи. Звичайно, надалі для виконання самого Плану дій роботу в цих сферах, особливо щодо антикорупційної політики, необхідно продовжити і реалізувати.
Питання назви документа, на мій погляд, не дуже важливе. Дорожньою картою, зокрема, називалася програма щодо отримання безвізового режиму, яка була впроваджена для Балканських країн, зокрема, Сербії в минулі роки. Ті дорожні карти розроблялися відповідно до конкретної ситуації і згідно з вимогами до цих країн. На мою думку, назвавши програму для України Планом дій, ЄС вирішив не ототожнювати ці процеси.
Очевидно, що дата впровадження безвізового режиму не може бути чітко встановлена, оскільки Євросоюзу важко передбачити терміни виконання Україною всіх пунктів Плану дій. Зокрема, це стосується впровадження єдиного міграційного органу, ухвалення низки конвенцій Ради Європи, серед іншого, дієвої антикорупційної політики. Наприклад, набуття чинності пакету антикорупційних законів, прийнятих Парламентом 11 червня 2009 року, вже двічі переносилося. Сьогодні цей термін 1 січня 2011 року. Це означає також, що так само переноситься термін набуття чинності Законом України «Про ратифікацію Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції», прийнятого ще в 2006 році.
Також Європейський Союз дав чітко зрозуміти, що не закриватиме очі на порушення принципів демократії, верховенства права і поваги до прав людини в Україні. Згідно із заявою Президента Ради ЄС Хермана Ван Ромпея, саме на питаннях демократії, поваги до свободи слова, свободи зборів, також поваги до правозахисників був зроблений особливий акцент під час зустрічі з Віктором Януковичем.
Тому термін впровадження Плану дій залежатиме від дотримання демократичних принципів, належної принциповості і послідовності з боку української влади. Саме від її дій залежатиме дата введення безвізового режиму з ЄС для громадян України.
Опитувала Олена Мігачова
Комментариев нет:
Отправить комментарий