Схоже, Харків підтвердив прогнози у тому, що стане «місцем боротьби за українську демократію». Після того, як вибори до місцевих рад пройшли з порушеннями, які сьогодні визнають навіть самі «регіонали», на головному майдані міста, даруйте за тавтологію, виник “майдан”.
Акція протесту проти визнання результатів виборів харківського міського голови розпочалася 9 листопада з мітингу в центрі Харкова на площі Свободи. Близько 3 тисяч учасників висловили незгоду з результатами голосування та оголосили безстроковий «майдан». Наступного дня, 10 листопада, на площі були встановлені перші намети, сьогодні їх вже близько тридцяти.
Звертає увагу на себе відмінність нинішньої акції від осінніх виступів в Харкові під час виборів Президента 2004 року. Тоді після спонтанних виступів студентів та молоді харківський «майдан» дуже швидко набув масштабних розмірів, збираючи на безнастанні мітинги до 40 тисяч людей. Сьогодні готовність до активних дій виявляють значно менше харків’ян. Крім того, якщо в 2004-му влада «в піку» опозиції відреагувала своїм, нехай і напівпорожнім, синьо-білим «майданом» ( тоді посеред площі веселі студенти навіть влаштовували миротворчі флеш-моби), нині все обходиться без подібного дійства.
Сьогодні над наметами майорять переважно державні, а не партійні прапори, і домінує гасло «За свободу вибору».
До нинішньої акції вже приєдналися козаки, афганці, а також «Зелений фронт», який бився проти спорудження дороги у парку Горького. За твердженням організаторів, про підтримку «майдану» загалом вже заявили понад 50 громадських організацій Харківщини, близько 10 патріотичних демократичних партій, кілька благодійних організацій, а також частина інтелігенції, якій імпонує теза «якщо відбирають право вибору, забирають і свободу!». Трапляється, до наметів підходять і не “аваковці” чи “кернесовці”, а прихильники інших кандидатів у мери (загалом, як відомо, їх було 13), висловлюючи свою солідарність, та ще рідше - сміливі представники Партії регіонів.
Паралельно з «майданом» протягом двох тижнів Аваков позов за позовом подає до судів, вимагаючи перерахунку голосів та невизнання переможцем Кернеса, а ті методично відфутболюють їх. Екс-губернатор навідується в наметове містечко, виступає перед протестувальниками. Його однодумці і прихильники заявляють, що сьогодні Харків має «не обраного, а призначеного мера». Вони вже зібрали понад 10 тисяч підписів і відіслали Президенту Віктору Януковичу з проханням втрутитися у суперечку.
Загалом жителі наметового містечка переконували автора цих рядків, що активність харків’ян зростає. Зовні це не особливо помітно, але принаймні, “стабільність”, яку загалом так шанує нинішня влада, зберігається: кожного дня в містечку чергують 50-60 осіб, ночують – 20-30, а загалом активну участь у майдані беруть півтори-дві тисячі людей.
Тим часом 15 листопада міськвиборчком офіційно зареєстрував Кернеса мером Харкова і оголосив, що він прийме присягу на сесії міськради 24 листопада.
Того ж дня настрої в містечку стали радикальнішими, двоє людей оголосили голодування.
У відповідь влада зробила свій крок і порекомендувала прибрати намети, мотивуючи це необхідністю підготовки площі Свободи до святкування Нового року.
Активісти містечка заявили, що нікуди не підуть, і в разі чого відстоюватимуть у суді своє конституційне право на спротив.
Пожвавлюють політичне протистояння у Харкові виступи таксистів та підприємців, які 16 листопада на площі Свободи проводять масову акцію протесту проти прийняття Податкового кодексу. Логічно, що організатори та учасники «майдану» солідаризувались та підтримали їх.
Чи є відчуття, що й цього разу над найбільшою площею Європи може пролунати «Ще не вмерла Україна» у виконанні 40-тисячного хору харків’ян на чолі з Олександром Пономарьовим, як це було в 2004-му?
Якщо і є, то, напевне, у дуже не багатьох. У всякому разі, сьогодні Харків та його «майдан» у своєму спротиві залишаються без підтримки Києва, виглядають як самотній острів в “країні стабільності”.
Аналітики ж та експерти, намагаються спрогнозувати розвиток подій в одній з політично активних і контрольованих партією влади областей, також не дуже розходяться в думках. .
Наближені до Партії регіонів політологи заявляють, що програш Авакова однозначний, у нього немає інструментів для продовження боротьби і «нічого тут гудіти».
Багато представників опозиції вважають, що суди програні, а, відтак, також не бачать можливості продовжувати боротьбу, роблячи ставку на “майдан». Відповідно, переконані вони, слід шукати шляхи утворення системної опозиції в іншому форматі. Тобто, кажуть, “майдан» знайде логічний спосіб перейти в іншу форму спротиву нечесним виборам».
Крім того, вважають місцеві політики з опозиції, настав час «подати голос» Президенту Віктору Януковичу, якщо він хоче «зберегти імідж» Партії регіонів.
Загалом же багато хто, зважаючи на “переконливу” перемогу Геннадія Кернеса “аж” на 0,63%, сходиться в тому, що питання про мера Харкова не знято, а, відтак, шукатиметься привід до перевиборів міського голови. Тобто, вони цілком імовірні і можуть відбутися вже за кілька місяців.
Володимир Кравченко
Комментариев нет:
Отправить комментарий