Щойно прочитав повідомлення про те, що прем`єр-міністр Микола Азаров прогнозує недоотримання до Держбюджету 700 млн. гривень у зв`язку із зниженням податку на додану вартість (ПДВ) на 1%. Прочитав і здивувався, бо, схоже, у когось погано з математикою.
Відкриємо закон «Про Державний бюджет на 2010 рік» і побачимо, що податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів в цьому році має становити 78,7 млрд грн. Отже, враховуючи, що на цей час ставка ПДВ становить 20%, нескладно зробити невеличкі розрахунки на рівні десь п’ятого класу. Для того щоби мобілізувати по цій статті 78,7 млрд грн до держбюджету, потрібно ввезти в Україну товари на загальну суму 394 млрд грн. Якщо зменшити ставку ПДВ лише на 1%, то обклавши той самий обсяг імпорту ПДВ зі ставкою 19%, до держбюджету можна буде перерахувати 74,86 млрд грн. Тобто, насправді при зменшені ставки ПДВ на 1%, втрати держбюджету дорівнюватимуть 3,84 млрд грн. А враховуючи, що заплановано загальне зниження ставки ПДВ протягом трьох років до 17%, то втрати тільки із ввезених на територію України товарів у 2014 році складатимуть 11,52 млрд грн. А до цього слід додати втрати від більш низької ставки ПДВ з вироблених в Україні товарів та послуг. Зрозуміло, що зменшиться і відшкодування ПДВ, але воно точно буде менше, ніж втрати держбюджету від зниження ставки податку.
Хто ж виграє від такої "доброчинності" уряду? Виграють імпортери та великі підприємств, що постачають свою продукцію на внутрішній ринок. Саме ці дві категорії підприємств формують левову частку надходжень від ПДВ до держбюджету.
При цьому уряд своєю пропозицію здешевлює імпорт. При цьому він змушений буде компенсувати втрати від зменшення ставки ПДВ шляхом збільшення податкового тиску на національних товаровиробників та малі підприємства, роблячи їх продукцію менш конкурентоспроможною у прорівнянні з імпортними товарами.
На цьому фоні виглядає особливим блюзнірством теза уряду, що ніяк не можна збільшувати загальний розмір обороту, з якого підприємець має обов’язково ставати платником ПДВ. Річ у тім, що цей розмір не мінявся протягом десяти років - незважаючи на інфляцію та масштаб цін, які за ці роки зросли більш, ніж в чотири рази. Тобто потрібно було би піднімати цю цифру щонайменше до 1,2 млн грн. Але незважаючи на це, максимальний оборот, при якому не потрібно ставати платником ПДВ, планують залишити на рівні 300 тисяч гривень.
Аргумент Комітету з питань податкової та митної політики, який наводиться в порівняльній таблиці проекту Податкового кодексу, підготовленого до розгляду другого читання, полягає в тому, що, мовляв, при зміни порога з 300 тис. грн. лише до 500 тис. грн. (за інформацією ДПА) втрати бюджету складуть близько 1,0 млрд грн. У той же час, враховуючи доволі дивні розрахунки від пана Азарова щодо втрат бюджету від зниження ставки ПДВ на 1%, мені, чесно кажучи, хотілось би побачити обґрунтування цифри, яку надали податківці. Крім того, на фоні реальних втрат держбюджету від зниження ставки ПДВ, плач урядовців щодо бюджетних втрат від збільшення обороту, з якого підприємець має обов’язково ставати платником ПДВ, виглядають доволі нещиро.
Очевидно, що від збільшення розміру обороту, з якого підприємець має обов’язково ставати платником ПДВ, виграє малий бізнес. І в першу чергу позитив полягатиме не в зменшенні податкового навантаження, а в спрощенні ведення бізнесу, бо облік ПДВ - доволі складний і передбачає додаткові перевірки податківців.
Певні втрати бюджету від такої зміни можливі, але вони будуть незначні: у більшості товарів, придбаних цими підприємствами, ПДВ уже присутній. Крім того, спрощення системи оподаткування для малого бізнесу та скорочення кількості підприємств, які потребуватимуть контролю з боку податківців, перекриють ці втрати.
Отже висновок з інформації, яка з’явилась в ЗМІ, доволі очевидна. Уряд Азарова репрезентує інтереси великого олігархічного бізнесу та готовий захищати його інтереси, не гребуючи наданням відверто недостовірної інформації. При цьому втрати держбюджету від подібного покращення життя вже сьогодні для олігархів уряд намагається перекрити збільшенням тиску на малий бізнес.
Борис Кушнірук
Комментариев нет:
Отправить комментарий