Росія завантажує трубу, тільки щоб не допустити аверсу. Україна може постачати озброєння в Баку, тоді як Єреван підтримує і озброює Москва. Білорусь приєднається до ГУАМ?..
17 листопада може відбутися важлива подія в житті України. Як заявив перший віце-прем`єр Білорусі Володимир Семашко, цього дня відбудеться перше прокачування нафти трубопроводом Одесса-Броди в аверсному режимі (тобто «в прямому» напрямку, а не в зворотному). В історії енергетичної політики незалежної України починається новий етап.
До останнього часу трубопровід Одеса – Броди був чимось на зразок відгалуження російської трубопровідної системи: ним російська компанія ТНК-ВР качала «чорне золото» в чорноморські порти. Варто нагадати, що спочатку труба, на прокладання якої було витрачено 100 мільйонів доларів, створювалася для прокачування легкої каспійської нафти на нафтопереробні заводи Західної Європи, але з 2004 року використовується в реверсному режимі. Для доведення трубопроводу до польського Плоцька не вистачило політичної волі і реального наповнення енергоресурсами, хоча Віктор Ющенко, коли був главою держави, навіть видавав укази про переведення використання трубопроводу Одеса – Броди в аверсний режим.
Аналогічне розпорядження видав і Віктор Янукович у жовтні поточного року. Йому передував візит до України президента Венесуели Уго Чавеса, під час якого сторони домовилися про транзит територією нашої країни енергетичних ресурсів для потреб Білорусі. Остання перестала одержувати дешеву російську нафту внаслідок введення на неї Москвою експортного мита (про перспективи створення Союзної держави Росії і Білорусі тепер згадують хіба що нецензурними словами), і Олександр Лукашенко знайшов джерело рідкого палива в далекій центральноамериканській країні. Віктор Янукович навіть запевнив, що ця домовленість не завдасть шкоди російській стороні, хоча навряд чи такий варіант розвитку подій сподобався Кремлю. На першому етапі планується використовувати залізничний транспорт, але в 2011 – 2012 роках Україна готова задіювати і нафтопровід Одеса – Броди.
Володимир Путін
Взагалі друга половина жовтня 2010-го стала дуже цікавою в енергетичному розрізі. Російський прем`єр Володимир Путін не став підписувати угоду про постачання нафти українською територією під час свого візиту до Києва. Не секрет, що ТНК-ВР (читай – російська влада) завантажує нафтопровід Одеса – Броди скоріше не для вирішення економічних проблем, а щоб не допустити його аверсного використання Україною. Нагадаємо, що ця труба стала одним з наріжних каменів організації ГУАМ, яка за часів Кучми претендувала на формування альтернативної російської позиції на пострадянському просторі.
Тим цікавіше виглядає заява президента Азербайджану Ільхама Алієва про готовність забезпечити збільшення поставок нафти трубопроводом Одеса – Броди в аверсному напрямку. Алієв прибув до Києва наступного дня після Путіна. Трубою можна прокачувати близько 9 мільйонів тонн нафти в рік, але Білорусь не збирається жорстко прив`язуватися до українського нафтопроводу. До логістики тут домішується і політика: Мінськ налагоджує відносини з Європейським Союзом, тому частина венесуельських поставок проходитиме через морські порти балтійських країн. Тому каспійська нафта може виявитися додатковим наповнювачем для української труби.
Віктор Янукович та Ільхам Алієв
Не менш цікавою є недавня заява Ільхама Алієва щодо перспектив урегулювання карабахського конфлікту з Вірменією. Вона прозвучала напередодні дня голосування на виборах до парламенту закавказької республіки і невдовзі після зустрічі азербайджанського і вірменського президентів у Москві. Алієв не виключив відновлення територіальної цілісності Азербайджану збройним шляхом, якщо дипломатичні зусилля зайдуть у безвихідь. Стає зрозумілою зацікавленість Баку в співпраці з Києвом – Україна залишається серйозним гравцем на ринку озброєнь, тоді як Єреван підтримує і озброює Москва. Зміцнення українсько-азербайджанських відносин може привести до пожвавлення практично замороженого ГУАМ. Хай без Молдови, яка охолола до цього проекту, зате за участю Грузії, також пов`язаної з Азербайджаном нафтопроводом Баку, – Тбілісі – Джейхан. Чого на світі не буває: до ГУАМ може підключитися і Білорусь, що перестала рівнятися на Москву.
Олександр Лукашенко
Росія, що сприймає пострадянський простір як власний задній двір, де всі мешканці рівні, але деякі рівніші, якщо на те є санкція Кремля, до подібного розвитку ситуації байдуже поставитися не зможе. І вирізаний із телепрограми «Большая разница», яка транслювалася в Україні, сюжет про «Віктора Всемогутнього» може виявитися квіточками в порівнянні з тим інформаційним накатом, який може організувати російське ТБ на Януковича. Не секрет, що в українського президента вистачає больових точок, а російська влада вважає за краще не обмежуватися напівнатяками. Олександр Лукашенко вже відчув це, як то кажуть, повною мірою. Чи вистоїть Віктор Янукович перед можливим інформаційним ударом? Чи достатньо в офіційного Києва сил і можливостей для діалогу з Москвою і захисту власних економічних інтересів? Питання залишаються риторичними.
У будь-якому випадку 17 листопада фактично відбудеться перше комерційне прокачування нафти нафтопроводом Одеса – Броди в аверсному режимі. Вперше за 8 років після здачі трубопроводу в експлуатацію він працюватиме в плановому напрямку, що виглядає політично і економічно вірним кроком. В іншій країні це означало б і посилення позицій країни в боротьбі за контроль над власною ГТС, але українське керівництво поки не давало підстав підозрювати себе в здатності розігрувати стратегічні многоходівки. Хоча охолодження відносин між Києвом і Москвою наявне, остання безумовно спробує нав`язати свою волю, адже в Кремлі давно сприймають енергетичні питання такими, що вимагають підвищеної уваги.
Євген Магда
Комментариев нет:
Отправить комментарий