Кабмін розколовся на дві частини. Перша – багата й сита: Колесников, Клюєв, Бойко... На місця тих, кого скоротять, прийдуть макіївські… Донецькі насміялися над луганськими…
Президент Віктор Янукович розпочав адміністративну реформу.
Про суттєві зміни в структурі виконавчої влади, скорочення та реорганізацію органів повідомив офіційний сайт президента. В результаті першого етапу реформи майже удвічі скорочується кількість органів центральної виконавчої влади та ліквідується сім міністерств.
Наскільки оптимізує ця реформа державне управління? Чим керувався президент, проводячи кадрові перестановки: бажанням не образити «своїх» чи управлінською доцільністю? Ми попросили прокоментувати це експертів та колишніх урядовців.
Віктор Небоженко, політолог:
КАБМІН ПОДІЛИЛИ НА БАГАТИХ І ДРУГОСОРТНИХ
Про ефективність проведеної Януковичем адмінреформи говорити поки що рано, точнісінько так само, як про саму реформу. Бо реорганізація виконавчої влади за президентської форми правління – це звичайне явище для багатьох країн третього світу. Що відбулося в результаті цієї реорганізації? Кабімн розколовся на дві частини. Перша - багата й сита своїми грошима та впливом. Це суперміністерство Бориса Колесникова, суперміністерство Клюєва і суперміністерство Бойка. І друга частина – другосортна.
У результаті Янукович стає реальним главою уряду України, незалежно від того, хто зараз буде прем’єр-міністром. Формується реально могутня купка, блискуча п’ятірка, генеральний секретар якої – прем’єр-міністр, який забезпечуватиме комунікації між президентом і Кабміном та трьома провідними суперміністрами.
Ось ці п’ятеро й вирішуватимуть долю української економіки й формуватимуть українську економічну політику.
Решта посад побудовані за абсолютно несподіваним принципом. Наприклад, політик може мати високе звання віце-прем’єра, як ось Тігіпко, і зовсім маленькі повноваження з одним міністерством.
І навпаки – з великою кількістю непідйомних кризових міністерств, як віце-прем’єр Тихонов. Тобто це такий своєрідний гумор донецьких щодо луганських. Як кажуть, на тобі, небоже, що мені негоже.
Табачник узагалі розбагатів. У нього тепер у підпорядкуванні п’ять міністерств. Став вищим від віце-прем’єра Тігіпка й Тихонова. У нас давно не було такої концентрації.
А щодо скорочень, ви не хвилюйтеся. Частина зі звільнених міністрів підуть заступниками міністрів, керуватимуть агентствами чи різного роду службами. Тобто вони не пропадуть. Реально установи не скорочуватимуть, скоротять на двадцять відсотків. Але на місця тих, кого скоротять, прийдуть макіївські чи донецькі.
Після цієї адмінреформи Кабмін набув ієрархічного характеру, тобто на вершині три вищі міністерства разом з прем’єром і, а далі йдуть уже дрібні міністерства, що відірвані від впливу й потужних грошей.
Що ж до персоналій, то неважливо, хто там залишився, а хто не залишився… Видно, що Янукович заскучав за роботою прем’єр-міністра. І поєднуватиме роботу президента з прем’єрською.
Володимир Фесенко, політолог:
ТАКІ РЕФОРМИ ПРОВОДИЛИ В РОСІЇ – ВОНИ ВИЯВИЛИСЯ НЕЕФЕКТИВНИМИ
Ідеться про адміністративну реформу у вузькому значенні цього слова. Це не повномасштабна класична адмінреформа, яка торкається всього інституту держслужби чи адміністративно-територіального устрою. Оголошено просто реорганізацію Кабміну й центральних органів виконавчої влади.
Також планується здійснити розмежування функцій різних органів. Оце справді реформаторський захід. Ідеться про створення відомств із різними функціями: міністерства мають відповідати за формування наддержавної політики, стратегію; будуть служби, котрі виконуватимуть власне розпорядчі функції; передбачаються контрольні органи, а ще агенції, котрі керуватимуть державною власністю. Це вже певна реформа, а не тільки механічне скорочення кількості відомств на центральному рівні.
Таку реформу в першій половині двотисячних років провели в Росії, але результати неоднозначні. Ефект виявився не таким, який очікували, тобто ніяким.
Це не стільки поліпшення якості державного управління, швидше йдеться про оптимізацію функцій різних органів виконавчої влади. Головна мета – скорочення бюджетних коштів, що йдуть на утримання державного апарату.
Про якість управління ми зможемо судити пізніше.
Щодо масштабності реорганізації… За кількістю міністерств – суттєво. За центральними органами виконавчої влади – ситуація неоднозначна, бо щось доведеться скорочувати, а щось – створювати. Тому поки що невідомо, яка буде економія.
Міністерства в руках віце-прем’єрів – європейський досвід, проте залишається питання, чи вдасться поліпшити характер держуправління, оскільки для цього треба запроваджувати і нові інформаційні технології, і нові управлінські практики. А головне – потрібні нові кадри, які працювали б інакше.
Крім того, потрібна антикорупційна політика. Бо якщо йдеться про банальне скорочення, то ефект, швидше за все, буде мінімальний. Тому я тут трохи скептик.
Олексій Кучеренко, міністр ЖКГ 2008-2010 рр. (Міністерство ЖКГ ліквідовано, його об’єднали з Міністерством регіональної політики):
КОНЦЕНТРАЦІЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ПЕРЕДБАЧАЄ ПОВНУ КОНЦЕНТРАЦІЮ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
Адмінреформа центральних органів назріла, у цьому немає сумнівів. Що стосується скорочення кількості відомств, то це так само не можна не підтримати. А що стоятиме за реформою? Це слід розглядати в контексті конституційних змін. Вибудувано вертикаль, вимальовується вузьке коло людей, які прийматимуть рішення, - президент, віце-прем’єри, прем’єр, але як воно буде насправді, – життя покаже. Ця команда виборола на виборах у тому числі право й на такі реформи.
Обговорювати кожен конкретний крок я навіть не бачу навіщо, тому що тут головне – результат. Слід ретельно моніторити кожен економічний крок, кожну обіцянку.
Як на мене, то я більше прибічник ліберально-демократичної, відповідно, децентралізаційної моделі.
Ця ж команда йде шляхом жорсткої централізації та концентрації повноважень. Не можу сказати, що це однозначно погано, але гадаю, влада має розуміти: повна концентрація повноважень передбачає повну концентрацію відповідальності.
Як я ще було став міністром, декілька разів казав, що, поза сумнівом, з часом це міністерство буде змінено. Але я не бачив його як арифметичну суму двох міністерств, як це зроблено сьогодні. Я його бачив як міністерство житлової політики, містобудування та комунальної інфраструктури. Головне – житлова політика, яка б об’єднувала і будівельників і комунальників.
Що буде з нинішнім міністерством? Тут слід подивитися на його майбутню структуру й посади. Поки що з двох галузевих міністерств зробили одне – двогалузеве.
Особисто я вважаю, що нам не потрібні ані міністерство будівництва, ані міністерство ЖКГ, нам потрібне функціональне міністерство, яке займатиметься реалізацією житлової політики. Ми вивчали американський та європейський досвід. Ще у 2005 році я намагався переконати Ющенка зробити міністерство житлової політики, і я сьогодні переконаний, що рано чи пізно воно буде. Нам не потрібні два галузевих міністерства, злиті в одне. Я побоююся, що там знову почнуться постійні розбірки, які вже тривають двадцять років між будівельниками та комунальниками.
Віктор Тополов, міністр вугільної промисловості 2005-2006 рр. (міністерство ліквідовано, його функції передано Міністерству енергетики та вугільної промисловості):
ЄДИНЕ МІНІСТЕРСТВО З ЕНЕРГЕТИКИ ЦІЛКОМ УПОРАЄТЬСЯ З ЗАВДАННЯМИ
На старті адмінреформи рішення прийнято розумні. Не говоритиму про всі міністерства, але сам шлях, коли виокремлено три державні органи управління, – правильний. Є орган, який відає політичними питаннями (це міністерство), є агенція, що займається управлінням майном, і є інспекції, які контролюють за ефективність управління державною власністю.
Тепер щодо ліквідації міністерства вугільної промисловості... Знаю, що завдання, яке стояло перед міністерством у період його створення, не виконано. Ми попрацювали зовсім недовго. Бо заблокували закон про особливості приватизації вугільної промисловості. А ті, хто прийшли потім, нічого не хотіли робити, лишень вимагали все більше грошей. Вважаю розумним кроком – виділити компанію, яка буде займатися енергетичними підприємствами. Одне міністерство палива та енергетики цілком впорається зі своїми завданнями.
Михайло Бродський, голова ліквідованого комітету регуляторної політики та підприємництва:
ЯК МІНІМУМ, ПРАЦЮВАТИМУ БРОДСЬКИМ
Я завжди казав, що комітет не потрібний, що це надумана структура.
Єдина проблема – потрібно закінчити дерегуляцію. А в цілому, комітет спокійно перейде до складу Міністерства економічного
розвитку. Йому передано функції Держкомпідприємництва, а це означає, що будуть потрібні і наші фахівці. Хтось, звичайно, потрапить під скорочення, але ми й так уже наполовину зменшили штат комітету. Функція реєстрації піде в Єдину службу реєстрації. Ми, власне, і добивалися того, що має бути єдина служба, де буде зібрано всю інформацію щодо реєстрації. Для підприємців це тільки плюс.
У мене особисто все гаразд. Це не той випадок, що реформа погана, якщо вона стосується особисто тебе. Вважаю, усе зроблено правильно. Це потрібна реформа, і її необхідно було проводити. А без роботи я не залишуся. Як мінімум, працюватиму Михайлом Юрійовичем Бродським.
Олександра Кужель, голова Держкомітету регуляторної політики та підприємництва 2000-2003 рр.:
ЧЕРЕЗ ОСОБУ БРОДСЬКОГО ЛІКВІДАЦІЮ КОМІТЕТУ НІХТО Й НЕ ПОМІТИТЬ
Ліквідація комітету регуляторної політики є незаконною. Це порушення регуляторного законодавства. Законом передбачено, що проводити регуляторну політику може лише незалежний орган, котрий сам не ухвалює регуляторні документи. Тому неможливо перенести комітет у структуру департаменту та вимагати від нього ефективної роботи. Порушено засади регуляторної політики.
Цією ліквідацією держава показала, що на жодні паритети, жодні компроміси з бізнесом іти не збирається.
Я не припускаю думки, що комітет ліквідували, аби якось позбутися Бродського. Але завдяки його керівництву тепер ліквідація комітету пройде непомітно для бізнес-спільноти. Важко радіти тому, що ваше дитя вбили. Для довідки, у США Агентство розвитку бізнесу функціонує з 1953 року.
Оксана Климончук, Олена Мігачова
Комментариев нет:
Отправить комментарий