Однак після подій у парламенті 16 грудня стало очевидно, що найчисельніша та найпотужніша політична сила, яка привела до влади Віктора Януковича та стала базою для формування парламентської коаліції в уявленні багатьох людей матиме зовні іншу першу п’ятірку. Це люди спортивної статури, з обличчями, не спотвореними інтелектом: Олег Царьов, Дмитро Саламатін, Петро Цюрко, Владислав Лук’янов і Олександр Волков.
№1 Олег Царьов
У 2005 році пан Царьов пройшов до Верховної Ради та Дніпропетровської облради від Партії регіонів. Згодом він розповідав, що в список ПР його взяли тому, що він був керівником обласної парторганізації, а не тому, “що гарно вмів битися”. У 2006 брав участь у штурмі Дніпропетровської облради, але справжня популярність прийшла до нього після бійки у Верховній Раді під час ратифікації Харківських угод щодо продовження базування ЧФ РФ, коли він у світлому светрі направо й наліво розмахував руками, розправляючись із опозиціонерами.
Згодом у інтерв’ю він зізнався, що після тієї бійки йому було соромно. “Треба розуміти, що парламентарі не повинні вести себе так, ми не повинні перетворювати Раду в цирк. І з цим щось треба робити: порушувати кримінальні справи, позбавити депутатської недоторканності, якісь кроки ми повинні робити, не можна ж кидати шашки в парламенті. Я коли виносив шашки, опалив руки й ноги, з одягу цілою лишилася тільки спідня білизна”.
Але сором за попередню бійку не завадив Царьову знову активно демонструвати свої бійцівські здібності.
– Нам треба було розблокувати парламент для нормальної роботи, бо країна не може жити без бюджету, – уже без почуття сорому сказав після бійки Царьов.
№2 Дмитро Саламатін
Депутат-сумісник Дмитро Саламатін, один з найбільш злісних прогульників пленарних засідань ВР, керівник спеціалізованої держ компанії з торгівлі зброєю та воєнною технікою «Укрспецекспорт», під час бійні «вирішив» з’явитися у сесійній залі.
Уродженець Караганди, Саламатін розпочав свою трудову діяльність на шахті. На початку 90-х перебрався до Москви, працював у різних паливних компаніях. У 1999 році чомусь переїхав в Україну й уже у 2006 році став нардепом від ПР. Очевидно, устиг за цей час отримати українське громадянство (а може, ні?). Цікаво, що ця особа з таким потужним російським корінням робить у сфері торгівлі українською зброєю… Але це інше питання.
Під час ратифікації Харківських угод він відзначився тим, що зламав носа депутату Карпуку. А цього разу цей бойовик від ПР спочатку замахувався кріслом на опозиціонерів, а потім кинув його в бік трибуни, де перебував депутат Волинець, якому крісло розбило голову. Тим самим кріслом Саламатін також вдарив бютівця Володимира Бондаренка, який отримав гематому на руці.
№3 Петро Цюрко
Регіональщик Петро Цюрко в складі парламенту (вдруге) з’явився не так давно. Технолог з переробки та зберігання плодів і овочів, він став депутатом 27 квітня 2010 року, після того, як частина народепів-регіональщиків перейшла у виконавчу владу. Доти Цюрко вже встиг побувати (півтора року) нардепом від ПР – з квітня 2006-го по листопад 2007 року. 2007-го, перед достроковими виборами до парламенту, цей пан у рейтингу журналу «Фокус» посів 93-е місце в сотні найбагатших кандидатів у депутати.
Спочатку Цюрко заявив, що бійки в парламенті не було.
«До бійки я не готувався. На мені був піджак, але з мене його зняли, і я залишився у светрі. Участь у інциденті брали, хто більше – хто менше», - сказав політик.
А потім вирішив в звинуватити в бійці опозицію, мовляв, «ситуацію завжди провокують вони».
Відповідаючи на запитання, чому він ударив стільцем депутата від БЮТ Михайла Волинця, Цюрко зазначив, що не збирався робити цього, а просто вирвав стілець з рук іншого депутата, котрий хотів його вдарити, і викинув його.
«Я вибачаюся перед Волинцем, я поважаю цю людину, і я не спеціально його бив», – зазначив парламентар.
№4 Владислав Лук`янов
Цей нардеп став “героєм” телесюжетів і фоторепортажів після засідання ВР 11 грудня 2007 року. Під час голосування щодо кандидатури Юлії Тимошенко на пост прем’єр-міністра Лук’янов піднявся в президію парламенту й вихопив персональну електронну картку для голосування в тодішнього спікера ВР Арсенія Яценюка. Унаслідок цього коаліції не вистачило одного голосу для повернення до процедури затвердження Тимошенко на посаді прем’єр-міністра.
Регіональщик Лук`янов свого часу бився біля президії ВР із бютівцем Ляшком.
Що ж до останньої бійки Лук’янов заявив, що депутати від Партії регіонів також є постраждалими.
«Тимошенківці влаштували в залі барикади зі стільців, і нам довелося їх розкидати. Коли ми проривалися, вони нас теж штовхали, хтось падав на ці стільці – у нас теж є і удари, і садна, але ми ж соплі не розвозимо і не скиглимо. А якщо хто отримав стільцем, то не треба було барикади з них влаштовувати. У підсумку ми зайняли президію й залишилися там ночувати», – розповідав він журналістам.
№5 Олександр Волков
Баскетболіст-депутат Волков теж частий учасник колотнеч у Верховній Раді. Окрім сутичок у парламенті, він також бере участь у бійках депутатів Київради. Наприклад, під час відомого чублення між депутатами від Блоку Кличка та Блоку Черновецького в жовтні 2009 року, у сесійну залу на підтримку команди Черновецького прийшли регіонали Волков і Тедеєв, які також взяли участь у штовханині.
Водночас Волков заперечує, що він бив бютівців під час останньої парламентської бійки.
«Я бив? Я особисто нікого не чіпав. Я навпаки акуратно допомагав їм вийти, щоб вони не спіткнулися», – повідомив журналістам екс-спортсмен. – Ну, була бійка, штовхалися. Але вони перебільшують. Той, хто казав, що в нього поламана щелепа, потім браво давав інтерв`ю журналістам. А я дуже добре знаю, що таке поламана щелепа – це харчування через трубочку».
…Протягом 2010 року Царьов зареєстрував один законопроект, а Саламатін і Цюрко – жодного! Саламатін узагалі за всю каденцію зареєстрував єдиний законопроект, датований ще 2008 роком, переймаючись увезенням на митну територію України культурних цінностей. У парламенті цей нардеп рідкий гість. З 95 поіменних реєстрацій пленарних засідань у період з 2 лютого по 21 жовтня 2010 року він пропустив 90! Царьов – 44, Волков – 39. Тож для деяких депутатів махання кулаками у парламенті і є основною професійною діяльністю.
Яна Солнцева, УНІАН
Комментариев нет:
Отправить комментарий