Михайле Марковичу, в країні розпочато адміністративну реформу, і Президент, звертаючись до керівників місцевих органів влади, «по-хорошому» попросив скоротити бюрократичний апарат. Ви готові до цього?
Виконуватимемо всі укази Президента, всі рішення Кабінету міністрів у цьому плані. Впродовж 19 років не спостерігалося системного підходу і у формуванні самого Кабінету міністрів. Іноді посади створювалися під конкретну людину або групу осіб, іноді міністерства формувалися під вирішення актуальних на даний момент проблем.
Реформа, яка стартувала сьогодні, задумана як системна. Я маю на увазі те, що зроблено лише перший крок, за яким послідує величезна кількість заходів щодо реформування управлінської системи. Вони почалися з самого верху – і це неминучий процес. Він означає виконання тих передвиборних обіцянок, які давав Президент, йдучи до своєї посади. І ніхто не матиме індульгенції.
У нині чинного Президента вистачило політичної волі, бажання і можливості створити команду, яка вже розрахувала весь шлях реформування від перших кроків до фінального етапу. Ми сьогодні розуміємо, що залишати в колишньому вигляді апарат державної влади на місцях безглуздо. Притоку в органи державної влади перспективних і обдарованих молодих людей насправді не було. Вони якщо й приходили, то тільки по запис у трудовій книжці, щоб реалізуватися в бізнесі, в приватних структурах. Тому змінювати стан справ потрібно. Зрештою ми всі зможемо переконатися в ефективності змін, які зобов`яжуть людину, яка працює на державу за високу зарплату, віддавати значно більше, ніж вона це робив раніше. Я упевнений, що запорука успіху не в кількості людей, а якості їх праці. Потрібні відповідні стимули.
Ви як губернатор готові розлучитися з деякими своїми заступниками, виконуючи укази Президента?
Мені здається, відповідь на це запитання вже дано. Я підтверджую, що готовий виконати указ Президента, який торкнеться оптимізації кількості співробітників, які працюють у підконтрольній мені структурі. Своє завдання я бачу не у формальних діях з виконання цього указу і постанови Кабінету міністрів, а в тому, щоб залишити на службі кращих із кращих.
Моя мета – організувати вже реформований апарат і всю штатну чисельність наших робочих органів так, щоб підвищити їх ефективність. Сьогодні державний апарат заіржавів, обледащів, обріс усілякими непотрібними відгалуженнями, включаючи корупційні. Його необхідно почистити і запустити вже новою траєкторією заради користі для загальної справи.
На місці ми почали реформу по суті з моменту формування нової команди в області. Хочу звернути увагу, що ми за власною ініціативою затвердили типову структуру для райдержадміністрацій, кількість заступників голови РДА привели у відповідність із кількістю населення. Вислухавши зауваження і критику на їх адресу, вжили заходів до усунення багатьох їх недопрацювань. І сьогодні у нас є абсолютно чітке розуміння того, що ця пропорція продуктивна.
Окрема тема – необхідність скорочення територіальних представництв у нас у регіоні. Харківська область менше за інших стикалася з призначенням у ці структури присланих чиновників. Ключові посади на 99% посіли люди, на яких згідно із законом я зобов`язаний був давати подання. І я це робив. Тому небезпечне перекладання відповідальності з одного департаменту на інший у нас мінімалізовано, хоча проблеми існують. Головне, зайві структури заважають узяти губернаторові на себе всю відповідальність за регіон. Мені вистачає важелів впливу тільки тому, що я доцільно вибудував свої взаємини з людьми. А необхідне таке законодавство, яке взагалі виключить чинник особистих стосунків. Ревізія і скорочення усіх структур, які вирішують, перевіряють, і карають, поза сумнівом, корисні і потрібні.
Як би Ви підсумували свій перший, хоч і не повний, рік на посту губернатора? Над чим плануєте працювати наступного року?
Я вже не раз говорив, що наш пріоритет – економічний розвиток регіону. Наші цілі - це стимулювання сільського господарства, активізація переробки його продукції, виведення з кризового стану наших промислових гігантів, відродження будівельної, в буквальному розумінні градотворчої сфери, створення сприятливих умов для інвестицій, а значить – для розвитку вітчизняного і іноземного бізнесу в Харківському регіоні. Від їх досягнення залежатимуть всі наші можливості в гуманітарній і соціальній сферах, хоча я їх теж виділяю як пріоритетні. Нам необхідно навчитися заробляти гроші для розвитку економіки нашого регіону. Це завдання ми ставимо на перше місце. Є ще чимало дуже хороших задумок, і я впевнений, що ми їх реалізуємо, тому що в році, що минає, вдалося напрацювати дуже сильну платформу для сильного ривка вперед усього регіону. У 2009 році Харківська область у рейтингу, який проводить Мінекономіки, опинилася 24-ою серед 27 регіонів України. Упевнений, що в 2010 році ми цей показник поліпшили, але все одно ще не вийдемо на те місце, яке зобов`язана займати Харківська область. З 2011 року ми, впевнений, приступимо до буквальної реалізації гасла, яке нам у спадщину дісталося від Євгена Петровича Кушнарьова: «Відродимо колишню потужність Харківського регіону».
Михайле Марковичу, а які події року, що минає, Ви б виділили як найбільш важливі і значущі для життя області?
Я не ділив би події цього року, на важливі і неважливі. За виключенням, можливо, двох. Це вибори Президента, що завершилися в лютому, які дали можливість харківському регіону позбавитися 5-річної дискримінації нашого регіону з боку центральних органів влади. І друге – вибори до місцевих рад, на яких, вже перебуваючи при владі, Партія регіонів здобула повну і беззастережну перемогу.
Я особливо виділив ці дві події, тому що без них не було б можливо збудувати жорстку, дієздатну вертикаль влади, що забезпечує безперешкодне проходження ухвалюваних рішень і контроль за їх виконанням.
Як би Ви підсумували вибори Президента України і виборчу кампанію до місцевих органів влади? Чи підтвердили харків`яни свою готовність підтримати програму Президента?
Вибори Президента показали всім – і оптимістам, і скептикам, що Харківщина підтримує Януковича практично двома третинами своїх виборців. Такий кредит довіри у нинішнього Президента спостерігається протягом останніх ось уже шести років. Випадок унікальний, тому що політики, як правило, після пікових моментів підтримки виборців переживають її спад. А рейтинг нині чинного Президента в Харківській області постійно зростає.
З приводу виборів місцевих органів влади повторю, що ми отримали приголомшуючу і цілковиту перемогу на своїй території. І я б поставив акцент на тому, що ця перемога є наслідком нашої системної роботи впродовж кількох років. У 2006 році ми йшли на місцеві вибори, намагаючись узяти реванш за вкрадену перемогу в 2004 році. Наступні чотири роки діяльність обласного і багатьох районних рад асоціювалася у людей виключно з владою Партії регіонів. І навіть колишній блідо-помаранчевий губернатор не зміг бути хоч скільки-небудь помітним. Так от, ми йшли у владу, виконавши велику роботу, і люди нас обирали, вже оцінюючи її результати – підтверджуючи правильність постановки справи. А зараз, з такою потужною підтримкою харків`ян, ми постараємося зробити ще більше, тому що розуміємо масштаб покладеної на нас відповідальності і дуже дорожимо довірою своїх виборців.
Підтвердилися Ваші прогнози, що опозиція буде представлена в радах мінімально. Як ця ситуація позначиться на роботі владних структур?
Ніхто не ставив завдання забрати 100% депутатських мандатів. По-перше, у нас у жодному регіоні немає стовідсоткової підтримки якоїсь із політичних сил. По-друге, я думаю, партії влади було б дуже шкідливо працювати без опозиції, нехай навіть у такому мінімальному представництві. Якщо проаналізувати, скільки депутатів потрапили в ради за партійними списками і скільки – за мажоритарними, картина повністю прояснюється. Комуністична партія пройшла виключно як бренд. Її прихильники голосували за старі заслуги ще радянської Комуністичної партії України. Жоден представник Компартії в мажоритарних округах не переміг. І це дуже важливий показник. За «Батьківщину» теж голосували як за бренд. Стійкі прихильники БЮТ є в кожному регіоні. У нас їх з кожним роком стає все менше і менше, але, однак, вони є – ще збереглася пам`ять про Юлію Володимирівну. В обласну раду від «Батьківщини» вибирали не яскравих особистостей, а людей, які асоціюються з Тимошенко. Це стосується й діючого керівника партії, колишнього губернатора Арсена Авакова. А ось багато керівників районів від БЮТ, йдучи по мажоритарних округах, не зайняли навіть другого місця. У Партії ж регіонів багато діючих голів адміністрацій йшли по мажоритарних округах і перемогли. Хочу підкреслити особливо той факт, що четверо з присутніх сьогодні в обласній раді колишніх голів адміністрацій від «Батьківщини», які паралельно балотувалися і по мажоритарних округах, виявилися тільки третіми і четвертими. І це ганьба для них як для управлінців. Сьогодні зріз обласної ради відображає політичні симпатії харків`ян – абсолютні до Партії регіонів і нікчемні по відношенню до колишніх правителів.
Ви все-таки маєте намір співпрацювати з невеликими силами опозиції, що пройшли в ради? Готові подати їм руку?
Ми всім пропонуємо конструктивну співпрацю. Ми готові використовувати навіть той мінімальний досвід, який є у сьогоднішніх опозиціонерів, щоб більше корисного зробити для регіону. А якщо опозиція не захоче співпрацювати з нами, ми використовуємо дане нам виборцем право самостійно ухвалювати рішення з усіх питань, що стосуються життєзабезпечення нашого регіону. Не сумніваюся, люди дадуть свою оцінку всім за справами. Я згоден, що ідеологічні підходи у влади і опозиції різні. Ми свою ідеологію нікому не нав`язуємо, нам вистачає тієї підтримки, яка сьогодні у нас є, і ми боротимемося за більшу. А в плані вирішення економічних питань альтернативи взагалі не існує. Якщо потрібно ремонтувати водопровідні мережі, то їх потрібно ремонтувати незалежно від того, який партійний квиток у кишені депутата. Якщо опозиційні депутати голосуватимуть проти вирішення питань, пов`язаних з комунальною сферою, з сільським господарством, з розвитком промислового комплексу, з питаннями підтримки бізнесу, ми дамо їм належну оцінку. А питання НАТО, мови, історичної правди, згоден, що ми можемо дискутувати.
Як Ви характеризуєте розстановку сил у міській раді? Чи не розходитимуться стратегії депутатських корпусів області й міста?
Виключено. У нас повне взаєморозуміння, дуже серйозна партійна дисципліна, жорсткий контроль за виконанням партійних рішень. І ще у нас дуже тісні товариські, дружні зв`язки з тими людьми, які узяли на себе сьогодні відповідальність за місто Харків. Так, якісь речі ми можемо бачити по-різному, але приходимо до спільного знаменника і виносимо завжди зважені, продумані рішення. Дискусії можуть бути – це нормальна ситуація, можливі різні думки. Але вони допустимі до моменту винесення питання в публічну площину. На цьому етапі можливе тільки єдине загальне рішення, прийняте на основі компромісів.
Мер міста Харкова від Партії регіонів сьогодні обраний більшістю харків`ян. Він має колосальний досвід роботи і дуже багато хороших, перспективних для територіальної громади задумок, які, я упевнений, успішно реалізує. Думаю, ми вже в процесі використання унікального шансу, який вперше вся наша регіональна громада одержала 31 жовтня 2010 року.
Нова влада, почавши реформи, натрапила на потужний опір – мається на увазі протести підприємців проти Податкового кодексу. Як Ви прокоментуєте цю ситуацію?
Сьогодні ситуація в нашій країні склалася прогресивна і по-справжньому європейська. Багато глобальних рішень влада приймає на основі реальної висловленої вимоги суспільства. Іноді через дискусію і круглі столи. А іноді так, як це відбувається з Податковим кодексом. Люди висловили свою думку вже після ухвалення рішення. Ми можемо по-різному говорити про ці події: хтось називає їх протистоянням, хтось організованим протестом. У будь-якому разі важливе те, що Президент у своїх діях показав прихильність інтересам народу, тій його частині, яка висловлює свої особливі побажання. І ніщо не превалює над саме таким підходом: якщо скоєно помилку, вона має бути виправлена.
Що б Ви хотіли побажати харків`янам у новому році?
Новорічне свято асоціюється з казкою, тому не хочу затьмарювати його повсякденними побажаннями. З радістю поклав би під ялинку в кожному будинку шматочок щастя... У році, що минає, я почувався щасливим, хоча повного щастя не буває. Отже нам усім є чого прагнути в майбутньому.
Володимир Кравченко
Комментариев нет:
Отправить комментарий