«Справа ЮКОСа» - одна з найгучніших у Росії за останні роки. І її головні фігуранти - Михайло Ходорковський і Платон Лебедєв - відсиділи по 8 років кожен. Ось-ось відбудеться оголошення вироку у другій справі проти ЮКОСа. І цього разу обвинуваченим загрожує вже новий термін – по 14 років.
У російського прем`єра Володимира Путіна щодо цього своя думка - «вор должен сидеть в тюрьме», про що він заявив під час недавнього телевізійного спілкування з росіянами. Як вплине цей чинник на остаточний вердикт суду і чим у разі виправдального вироку займеться Михайло Ходорковський, в інтерв`ю УНІАН розповів його адвокат Юрій Шмідт.
Минулого тижня Хамовнічеський суд Москви мав виголосити вирок Ходорковському, але чомусь було прийнято рішення перенести цю процедуру, майже під Новий рік, на 27 грудня. Як ви думаєте, чому так вийшло?
Ооо це таємниця велика. Я можу назвати принаймні десять причин, з яких це могло бути зроблено, але, на жаль жодну з них я не зможу переконливо довести. А висловлювати «голі» припущення мені б не хотілося. Хоча в оголошенні суду про перенесення виголошення вироку цього не було, але секретар Хамовнічеського суду заявила, що суддя просто не встиг написати вирок. Що теж в принципі можливо – писати йому дуже багато. У першій справі вирок складав 700 сторінок, причому перша справа була менша за об`ємом. Тоді оголошення вироку теж було перенесене на 2 чи 3 тижні. Я як юрист вважаю за краще говорити доказово, але оскільки прямих доказів немає, то не можу нічого протиставити заяві прес-служби суду.
Значить, виголошення вироку може затягнутися і до наступного року?
Я можу такий приклад навести. Минула справа розглядалася колегією суддів у складі трьох осіб. І ці три судді, по черзі міняючи один одного, читали вирок два тижні. Тут буде вирок читати одна людина. Наскільки йому вистачить міцності голосових зв`язок і скільки днів він читатиме вирок, сказати складно. Звичайно, все залежатиме, що це буде за вирок, тому що ми вже стикалися з ситуаціями, коли судді давали команди «не мучся з обгрунтуванням, а просто відмов і все». Якщо вирок буде лапідарний і замість мотивування буде вказано «відсутність законних підстав», можна буде впоратися і за п`ять днів. Але це буде, звичайно, пародією на юстицію. Не знаю як за українськими законами, але у нас є цілі статті карно-процесуального кодексу, які детально описують зміст як обвинувачувального, так і виправдального вироку. У мотивувальній частині повинно бути абсолютно все: яке звинувачення пред`явлено, які звинувачення знайшли підтвердження, які не знайшли підтвердження, чому суд приймає або відкидає докази захисту і звинувачення. Це дійсно дуже велика аналітична і синтетична робота. Обвинувачувальний висновок у другій справі складався з 14 томів, а прокурори, 4 людини, по черзі міняючись, виступали не менше 7 робочих днів.
Пане Юрію, чого все-таки, на вашу думку, в справі ЮКОСа більше – політики чи економічних злочинів?
Це абсолютно політична справа. Я можу сказати, коли є бажання порушити кримінальну справу проти політичного опонента або конкурента, це не складно. Тим більше, якщо цей конкурент займається бізнесом (навіть не обов`язково таким надвеликим, як бізнес із багатомільярдними оборотами і багатомільярдною виручкою, як було у ЮКОСа). Прискіпатися до якихось питань виробничо-господарської діяльності можна навіть до власників маленького кіоска або хімчистки. У діяльності великої компанії якісь недоліки знайти взагалі не складно. Тому ми завжди й казали, що в першій справі, коли йшлося про несплату податків, законність застосування податкових пільг цілком може засуджуватися. Але тільки чому це відбувається після пред`явлення кримінального звинувачення? Це цілком може обговорюватися в рамках арбітражного судочинства, як це і багато разів траплялося з найрізноманітнішими російськими компаніями, включаючи навіть такі, як Роснефть і Газпромнефть. Коли в ході податкових перевірок знаходили якісь недоліки, то відразу виставляли претензії. Якщо компанія погоджувалася, то вона погашала заборгованість, якщо не погоджувалася – справа йшла в арбітраж. У нашій справі спочатку була вказівка знайти кримінал, що зробити досить складно. Тому вони визнали всю виробничо- господарську діяльність ЮКОСа кримінальною. Всю! У першій справі, яка багато в чому дублює другу, стверджувалося, що ЮКОС отримав прибуток, але не повністю з цього прибутку заплатив податки. У другій справі стверджується, що ЮКОС взагалі ніякого прибутку не одержував, тому що всі гроші, вся видобута нафта і все, що за цю нафту було виручено, було просто вкрадене. Тобто вся виробнича діяльність ЮКОСа названа кримінальною. Тоді виникає питання, як могла шість років існувати компанія, яка забезпечувала роботою майже 150 тис. людей, яка освоювала нові родовища, оновлювала інфраструктуру, виплачувала зарплату робочим, бонуси і дивіденди акціонерам. І, крім того, була другим за розміром платником податків у Росії. Причому в нафтовій компанії грошей, окрім як від продажу нафти, просто бути не може. Сьогодні нам заявляють, що весь прибуток викрала організована злочинна група, до складу якої входив повністю весь менеджмент ЮКОСа. Мовляв, це була одна організована злочинна група під керівництвом Ходорковського. Це шизофренія!
У 2006 році, коли порушили цю другу справу, становище Путіна було як ніколи міцним – він подивився на реакцію в світі на перший вирок у справі ЮКОСа, вже пройшов перший відтік інвестицій і західні бізнесмени потягнулися знову до Росії. Тоді Путін вирішив, що з`їдять все, що не пред`явиш.
Ви сказали, що справу порушено проти політичного конкурента. Що ви маєте на увазі?
Все дуже просто. Ходорковський був єдиним із російських бізнесменів, який відкрито фінансував опозиційні партії - СПС, «Яблуко» і навіть комуністів. Все це робилося публічно. Він був єдиним із бізнесменів, який безпосередньо на адресу Путіна заявляв про неправильні економічні схеми, що створюються керівництвом країни. Зокрема, говорив про знаменитий нафтопровід Східний Сибір – Тихий океан, який у результаті побудували за суму, що у декілька разів перевершує ту, за яку пропонував це зробити ЮКОС. Ходорковський заявляв Путіну прямим текстом про корупцію в його найближчому оточенні. Хоча людей, які вербально опонували Путіну на політичному полі енергійніше, було чимало, Ходорковський був найнебезпечнішим, не тому що він багато говорив, а тому що володів великим фінансовим ресурсом.
Цей ресурс він використовував зовсім не так, як хотіла влада. Все це разом узяте й було причиною панського гніву. У нас пан Путін – некоронований цар. До того ж він людина дуже мстива за характером. Я його знаю особисто по Петербургу, коли він був заступником Собчака (Анатолій Собчак був мером Санкт-Петербурга. – Авт.), а Собчак був моїм близьким приятелем. Путін злопам`ятний, і це є мотором цієї справи.
Тобто слова Путіна про те, що «вор должен сидеть в тюрьме», стануть пророчими для вироку суду?
Я так не сказав. Я говорив про політичне опонування Ходорковського Путіну.
У пана Путіна регулярно відбувається змішування його особистих, неприязних почуттів до людини і діяльності, якою ця людина займається. В даному випадку вийшов такий мікс – і політичний конкурент, і, до того ж, викликає інші неприємні відчуття.
А що стосується останньої заяви Путіна під час його недавнього спілкування з народом, то тут і оглядачі ламають голову. Чи то це констатація того, що такий вирок вже ухвалено, чи то це вказівка судді, який в цей самий час знаходиться в дорадчій кімнаті і працює над вироком. Мовляв, щоб суддя не забував, що ставлення до фігуранта справи, як любить висловлюватися Путін, у його ініціаторів не змінилося.
Я не хочу сказати, що вважаю вирок уже вирішеним. Не хочу цього говорити, хоча розум природньо, аналізуючи все в сукупності, ніби схиляється до того, що Ходорковський приречений. Але я був би зовсім нікчемним адвокатом, якби не жив надією. Надія вмирає останньою. Тим більше я як адвокат добре розумію неспроможність звинувачення. Слова «абсурд» і «шизофренія» - це терміни, які характеризують звинувачення ще м`яко. Як юрист, по-перше, оцінюючи звинувачувальний вирок, можу припустити, що він буде саме абсурдним і шизофренічним, так само, як і виглядає прокурорське звинувачення. По-друге, ще не вечір... і є, слава Богу, поки інший суд, чию юрисдикцію вимушена визнавати Росія. Росія все більше переплітається зі світовою спільнотою – це завдяки і Олімпіаді в Сочі, і Чемпіонату світу з футболу, і говорити, що вона раптом не визнає юрисдикцію Страсбурзького суду, практично неможливо.
Є ще низка інших економічних і політичних чинників, які можуть вплинути на остаточне рішення. У нас, врешті-решт, є варіанти. Скажімо, оголосять вирок - 8 років, тоді він повністю поглинається вироком у першій справі. Якщо вирок буде 9 років, то термін продовжується по суті своїй на один рік, тому що термін йде з моменту арешту Ходорковського в 2003 році.
Хочете сказати, що випадку виголошення обвинувачувального вироку, ви звертатиметеся до європейських судових інстанцій?
Певна річ. Там уже лежать скарги на другу справу. У справі «ЮКОС проти Росії» вже відбулося слухання, і ми не пізніше першого кварталу наступного року чекаємо рішення.
Путін може приндитися як завгодно, але колись за все це доведеться відповісти. За кожне хамське слово, яке він вимовив. Він не просто сказав, що злодій повинен сидіти у в`язниці, він оцінив звинувачення у другій справі і сказав, що це доведено судом. Крім того, він же не вперше звинуватив Ходорковського у великій кількості вбивств, а це грубе порушення 17-ої статті Європейської конвенції, яка забороняє будь-яке втручання держави в здійснення правосуддя і здійснення тиску на суд. За російським законодавством – це навіть кримінальний злочин. Все це врешті-решт теж враховуватиметься. Думаю, що у Путіна є радники, які можуть ці речі роз`яснити. Хоча, як я розумію, він робить так, як сам вважає за потрібне.
Зараз у російських ЗМІ обговорюється питання про порушення третьої справи проти Ходорковського. У чому ще можуть його звинуватити?
Якщо вірити своїм очам і вухам, то йдеться про звинувачення у вбивствах. Причому ці вбивства скоювалися в 1996-1998 роках. Оскільки я вже 7 років займаюся цією справою, то дуже добре знаю, яка потужна команда працювала в спробах знайти хоч якісь маленькі зачіпки, щоб звинуватити в цьому Ходорковського. Наша юстиція легко зробить із мухи слона, але цю муху треба десь узяти. Мухи не знайшлося, тому я ні в яку третю справу особисто не вірю. Якщо вони ще якусь виробничо-господарську справу придумають, то зовсім не зрозуміло навіщо. Тому що цей термін у будь-якому випадку рахуватиметься з моменту їх арешту. Більшої справи по розкраданню, ніж та, яку їм уже пред`явлено, зараз не може існувати в природі. Припустити можна, що ще якісь господарські порушення придумають і додадуть їм кримінального характеру, оскільки у ЮКОСа, крім головного виробництва, були периферійні і афільовані з ними виробництва. А що стосується звинувачення у вбивствах, то якби така можливість була (висунути звинувачення), то це було б зроблено кілька років тому.
Ви сім років працюєте адвокатом керівництва ЮКОСа, за вашою інформацією, чим Ходорковський займатиметься, якщо його все-таки відпустять?
Як він сам сказав, «перші борги, які я віддам, це борги моїй родині». Нафтовим чи іншим сировинним бізнесом займатися він точно не буде. Ходорковський каже, що його дуже цікавить альтернативна енергетика. Це він сказав між іншим. Це не означає, що це його конкретний план. Цього я точно сказати не можу. Сам Ходорковський, відповідаючи на ці запитання, конкретних відповідей не давав. Напевно, без діла він сидіти не буде. Він дуже енергійна і незвичайно талановита людина. І, чесно кажучи, це велике нещастя Росії, коли така людина сидить у в`язниці. Втім, це традиційно для нашої країни.
Чи можна цю справу назвати найскладнішою за вашу багаторічну адвокатську діяльність?
Це справа унікальна. Мабуть, вона й найскладніша. Я планую цією справою завершити свою кар`єру. Це могло відбутися раніше, оскільки я перед початком суду тяжко захворів, довелося робити операцію і довго відновлюватися. Михайло Борисович все-таки наполіг, щоб я повернувся в цей процес. У мене за час спілкування з цією людиною з`явилася абсолютна впевненість, що злочини, в яких їх звинувачують, вони не скоювали. Чим більше я знаю Ходорковського, тим більше захоплююся розумом, талантом і навіть геніальністю цієї людини. За час роботи він став для мене не просто звичайним клієнтом. Він для мене став людиною, для якої я в свої 73 роки пожертвую абсолютно всім.
Як ви думаєте, чому Ходорковський не залишив країну до арешту, як це зробили, наприклад, Березовський або Чічваркін?
Ходорковський не раз відповідав на це запитання і говорив, що це був важкий вибір.
Тоді Путін посадити його відразу боявся, тому вони спочатку заарештували Пічугіна (Олексій Пічугін – колишній глава відділу внутрішньої економічної безпеки в нафтовій компанії «ЮКОС»), потім заарештували Лебедєва і зробили просочування інформації про те, в чому звинувачують Лебедєва. З цієї інформації стало зрозуміло, що без звинувачення Ходорковському не обійдуться. Сам Ходорковський продовжив працювати, кілька разів їздив за кордон і повертався. Він не сумнівався, що буде підсудним разом з Лебедєвим, і, як він мені казав, у нього була єдина надія, що до суду його не заарештовуватимуть А те, що буде суд, у нього не викликало жодного сумніву. Хоча про те, що можуть заарештувати, він був абсолютно реально орієнтований.
Коли перед людиною стоїть питання, бути політемігрантом або політв`язнем, одні (таких більшість) роблять вибір на користь еміграції. Інші роблять вибір на користь обов’язку, честі і репутації. Це звучить дуже урочисто і трохи пафосно, але, повірте мені, що стосується Ходорковського - так і є.
Розмовляв Роман Цимбалюк, власний кореспондент УНІАН у Росії
Комментариев нет:
Отправить комментарий