Після оголошеного скорочення на третину чисельності міністрів і вполовину – апарату уряду, руки у команди Януковича дійшли до чистки органів влади, які забезпечують роботу глави держави. Голова президентської адміністрації Сергій Льовочкін дав зрозуміти, що «принцип двох заступників» буде реалізований на Банковій і в РНБО. І тут починається найцікавіше.
Наприклад, із двох нинішніх перших заступників Сергія Володимировича – Ірини Акімової і Олени Лукаш – на офіційному президентському сайті можна знайти тільки пані Акімову. Інформація про Лукаш, яка паралельно представляє главу держави в Конституційному Суді, відсутня, але в базі нормативних актів є березневий президентський указ про її призначення. Швидше за все, Олена Леонідівна після адміністративної реформи так і залишиться куратором конституційних суддів, будучи формально зниженою в статусі. Зате позиції Ірини Михайлівни здаються практично непорушними – вона не тільки протеже Ріната Ахметова, але й економічний гуру Адміністрації Президента, що пов`язує ланку з експертами, розробляючими улюблені з недавніх пір Януковичем реформи.
Виконати розпорядження адміністративної реформи АП буде нескладно: багато нинішніх заступників Льовочкіна очолюють управління, тому можна припустити їх формальне пониження зі збереженням функціональних обов`язків. Станіслав Скубашевський переїхав з Віктором Януковичем з Донецька під час першого прем`єрства нинішнього глави держави, і виглядає недоторканним. Лояльні і старанні Олег Рафальський і Юрій Ладний. Андрій Портнов як досвідчений юрист знає, що вже надана послуга нічого не коштує, тому й розташовує поряд з цікавими президентові ініціативами у сфері правосуддя. Менш впливові топ-менеджери Банкової підлягають скороченню. Андрій Гончарук, який працював ще при Ющенкові, ймовірно, буде переведений в МЗС. Геннадій Васильєв, ще один не помічений офіційним сайтом президент заступник голови його адміністрації, який відзначився контрольною закупівлею наркотичних засобів перед нарадою за участю Януковича, може повернутися у Верховну Раду – у нього зберігся депутатський мандат.
Цікавою уявляється доля Ганни Герман, яка відповідає за комунікацію з навколишнім світом президентської команди. Щоб звільнити Ганну Миколаївну після 6,5 років непорочної служби «Залізному Господареві», бюрократичного таланту недостатньо, необхідно провести практично спецоперацію. Чи вистачить у Льовочкіна сміливості для цього? Ганну Герман вже намагалися посватати на пост гуманітарного віце-прем`єра, але після оптимізації уряду такий варіант малоймовірний. Не виключено, що виходом стане формальне розширення повноважень пані Герман.
Певно, символом рішучості президентської команди починати реформи з себе судилося стати РНБО. До речі, його батько-засновник Володимир Горбулін, який зумів добитися оформлення конституційного статусу Радбезу в 1996-му, недавно звільнений з посади директора Інституту проблем національної безпеки (сам дослідницький центр був ліквідований і частково увійшов до складу Національного інституту стратегічних досліджень). Секретар РНБО Раїса Богатирьова, яка зайняла цей пост майже три роки тому, на своєму робочому місці так і не зуміла ефективно протистояти Юлії Тимошенко. Раїса Василівна за три роки нічим видатним себе не зарекомендувала. Після обрання Віктора Януковича главою держави РНБО стало місцем посилання не дуже зручних соратників. Тепер цю сінекуру належить ліквідувати, і Сергій Льовочкін постарається зробити це чітко і швидко.
Самій Раїсі Василівні внаслідок конституційного статусу РНБО і її перебування в політичній орбіті Ріната Ахметова побоюватися нічого. Хіба що підпорядкування главі АП ударить по самолюбству. Навряд чи звільнення загрожує Олександрові Медведьку, який тільки недавно пересів у крісло першого заступника секретаря РНБО з поста Генерального прокурора. Цікаво, чи вціліє Степан Гавриш, який зумів послідовно проявити ревну лояльність послідовно до трьох президентів – Кучми, Ющенка і Януковича. Леонід Данилович на плівках Мельниченка своєрідно оцінив риторичні таланти Степана Богдановича, але той бачить себе «непотоплюваним авіаносцем національної безпеки».
«Звичайним» заступникам можна пакувати речі. Сергія Парашина, ймовірно, відправлять на пенсію, Павло Ігнатенко повернеться в бізнес, звідки прийшов ще в 2002 році разом із першим закликом соратників Ющенка в законодавчу владу. Ігор Яцук, який до призначення заступником секретаря РНБО очолював Держкомзем, навіть територією Радбезу, що охоронялася, пересувався з персональними бодігардами, і з цієї причини навряд чи затримається на державній службі. Дмитро Видрін повернеться до ремесла політолога, який оригінально коментує події на політичному Олімпі.
Цікава доля двох заступників Богатирьової – Володимира Сівковича і Нестора Шуфрича. Обидва входять до так званої «групи Клюєва», а Нестор Іванович ще й перевірений численними політичними сутичками боєць. Володимира Леонідовича можуть спробувати інтегрувати «за профілем» в СБУ або структуру, що займається військово-технічною співпрацею. А ось Шуфрича цілком може чекати призначення за принципом «геть з-перед очей» - наприклад, губернатором Закарпаття, щоб міністр МНС Віктор Балога не розслаблявся.
Ефективність переформатування президентської адміністрації і РНБО стане лакмусовим папірцем серйозності намірів команди Януковича змінити структуру влади, якій належить проскочити між необхідністю підвищення ефективності держуправління і негативною реакцією груп впливу в Партії регіонів. І хоча «перед хлопцями незручно», зачистку по-домашньому проводити доведеться.
Євген Магда
Комментариев нет:
Отправить комментарий