Днями Валентин Наливайченко презентував в УНІАНі свою громадську ініціативу “Оновлення країни”, не приховуючи амбіційних планів на найближчі місцеві вибори. В Україні вже були голови СБУ, які намагалися підкорити владний Олімп. Поки що невдало. Але Наливайченко - молодший за них, він не торгував зброєю, не зраджував колишніх партнерів. Тому, хто знає...
У надії на більшу відвертість, ніж він міг її дозволити собі ще кілька місяців тому, УНІАН задав кілька запитань екс-голові СБУ Валентину Наливайченку.
ФСБ ВИЗНАЛО СВОЇХ ШПИГУНІВ, БО МИ ПІЙМАЛИ ЇХ НА ГАРЯЧОМУ
Наприкінці лютого ще за вашого головування СБУ співробітниками органів на півдні України були гучно затримані російські шпигуни, у тому числі співробітник ФСБ Володимир Олександров. Якщо я не помиляюсь, за другу половину 2009-ого і 2010-ий рік СБУ затримало близько десяти шпигунів. Враховуючи нашу міцну кооперацію із Росією, як Ви гадаєте, будуть поводитися із російськими розвідниками: судитимуть чи відпустять?
Справа не в правилах поводження із російськими розвідниками. Потрібно чітко зрозуміти наявність загроз і деструктивну роботу закордонних спецслужб проти громадян України, секретоносіїв та навіть проти території України. Найбільша загроза – вона нікуди не ділася – це загроза територіальній цілісності держави. Сепаратизм. Ця загроза залишається, і будь-яка іноземна спецслужба, яка стоїть за цим, не лише головний ворог для спецслужб України, а й для всієї правоохоронної системи України.
ФСБ не заперечувала проти затримання згаданих вами офіцерів, бо їх взяли на гарячому, задокументували і з санкції прокуратури головний організатор був заарештований і повинен бути притягнутий до відповідальності, згідно законодавства України. І в подальшому, якщо представники іноземних спецслужб будуть займатися дестуктивною діяльністю, в українських спецслужбах достатньо професіоналів, щоб і надалі їх зупиняти.
Головний фігурант останнього шпигунського скандалу, полковник ФСБ, був затриманий в Одесі. Матеріали тоді були передані до суду з висуненням обвинувачення. Тепер треба запитати в СБУ та Прокуратурі, який зараз статус цієї справи. Щодо практики передачі або непередачі заарештованих осіб, це загальносвітова практика. Але є принципові питання. Спочатку повинна бути визнана ступінь провини та збитки, які ця група під керівництвом цього конкретного шпигуна нанесла.
Це цілком конкретна військово-розвідувальна діяльність на нашій території проти наших громадян. Якщо людину вербують шприцем, погрожуючи, що введуть або вірус СНІДу, або якусь іншу небезпечну хворобу, якщо погрожують здоров’ю її дітей, - це той самий бандитизм, але під прикриттям спецслужб.
Це робила група старшого співробітника ФСБ Олександрова?
Я наводжу приклади, скажімо так, з відкритих джерел. Але якщо вони є, то це має бути визнано в судовому порядку, затребувано роз’яснення, чому так діяли проти наших громадян...
А є політична воля нового керівництва так поводитися із російськими шпигунами?
Це слід запитувати у нового керівництва. Я переконаний - повинна бути, назалежно від того, які це шпигуни, румунські чи російські, чи якоїсь іншої держави. Потрібно діяти на упередження і не давати на нашій території розгортати іноземні розвідувальні мережі.
Нещодавно окремі ЗМІ повідомили, що діоксин, яким було отруєно Ющенка, ймовірно вироблявся у тій самій лабораторії, що і полоній для Литвиненка. Дані слідства, яке проводилося ще при вас, це підтверджують?
У мене немає таких даних. У СБУ за моїм підписом всі матеріали, які ставали відомі під час оперативно-розшукової діяльності СБУ або під час виконання доручень ГПУ, направлялись офіційно до слідчої групи. Всі громадяни, які заявляють, що мають якійсь сенсаційні відомості, повинні повідомити про це слідство. Можливо, ви помиляєтеся, можливо – ні, але якщо ви хочете зупинити отруєння наших політиків та простих людей, найкращий шлях – повідомити слідство. Там достатньо професіоналів, повірте.
Днями на свободу випустили Дмитра Полюховича, людину, яка обвинувачувалася у педофілії, у тому числі за участі народних депутатів України та керівництва Артеку. Олену Полюхович та її дітей охороняє СБУ. У вас склалося якесь бачення цієї справи?
Я сам батько, я дуже відчуваю ці загрози. Я вважаю, що слід створити високого рівня, дуже гостру, закриту прокурорську групу, яка б досліджувала участь посадовців в таких злочинах як корупція, педофілія, торгівля людьми і визначити суд, де такі справи розглядалися б швидко та неупереджено на основі матеріалів спецслужб та правохоронних органів. Ми повинні вимагати зняття недоторканості із тих педофілів, корупціонерів, у кого вона є. Поки це все буде розпорошено серед тисяч справ по всіх првоохоронній системі, я не думаю, що злочинці отримують покарання.
У вас немає відчуття незручності за те, що ваш колишній заступник пан Кислинський не мав освіти, але мав диплом?
Я звик поважати людину. Людина працювала в Секретаріаті Президента, його у 2005 році перевіряла Держслужба. Ясно, що післяроботи у Секретаріаті Президента перевіряти його повторно ми не вважали за потрібне. Те, що він це приховав, – питання до нього.
НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ З 1919 РОКУ ІСНУВАЛИ ДЕСЯТКИ КОНЦТАБОРІВ
Коли ви робили аналіз своєї роботи на посаді голови СБУ, які ви могли б відзначити здобутки? Що вдалося змінити? Що змогли запровадити?
СБУ поступово почали сприймати як структуру, яка може захищати громадянина. Не працювати проти журналістів, не працювати проти студентів, а працювати для людей, відкрити архіви, щоб показати, де були будь-які злочини проти людини. СБУ стали більше довіряти, і навіть деякі справи вдавалося розкрити тому, що нас багато про що інформували громадяни, наприклад, про мінування, вибухівку. У 2007 році у Верховну Раду намагалися занести вибухівку та димові шашки, але наше зовнішнє спостереження в Києві це зупинило. Так що нормальна європейська спецслужба без допомоги громадян не працюватиме. Це було б великим здобутком, якби СБУ й надалі ставала такою структурою, яка потрібна громадянам і якій громадяни довіряють.
Нещодавно з колегами побувала в Кембриджі. Там американські дослідники Голодомору дуже нам дякували за те, що був відкритий архів СБУ, і вони плідно працювали. Переадресовую вам та колишньому директору архіву В’ятровичу цю подяку.
А ви знаєте, як ми з В’ятровичем познайомилися? Я, ще коли не був на посаді голови СБУ, прочитав кілька його статей про ОУН–УПА та звернув увагу на те, що цей автор знає, про що я читав, коли працював по лінії дипломатії у Америці, з джерел, які не були відкритими. Коли Ющенко запропонував мені перейти до СБУ, у мене було внутрішнє бажання розібратися: чи є матеріали про український визвольний рух, і зокрема про Українську Повстанську Армію, та чи збереглися вони.
Коли я став головою СБУ, я зателефонував В’ятровичу: “Володимире, є багато сегментованої, розрізненої інформації, є чітке розуміння, що є оперативним архівом (а це завжди закрито), а є все те, що, на жаль, на початку 90-х років було частково вивезено, дванадцять томів матеріалів про Шухевича просто зникли. Допоможи це систематизувати та зрозуміти, чи можемо ми відкрити ці архіви”.
В’ятрович через два дні прийшов та сказав, що, виявляється, в законі давно прописано, що архів слід відкрити, а його систематизацію можна зробити за німецьким чи польським досвідом. Тому я просто запропонував Віктору Андрійовичу (Ющенку) призначили його керівником архіву.
Я переконаний: люди повинні знати історичну правду. Відкриті електронні зали, створені нами, повинні залишитися відкритими. На території України з 1919 року існували десятки концтаборів. І вигадав їх зовсім не Гітлер. Вони створювалися при ЧК, наприклад, концтабір в Сталіно (Донецьк), де тисячі людей будували шахти, і, врешті, гинули. Я думаю, що в Донецькій області варто поставити пам’ятник в’язням совісті. Де ця історія? Запитайте у жителів Донецької, Дніпропетровської області, дідів, тих, хто там живе, скільки вони знають концтаборів. Запитайте, скільки матерів, дітей загинуло...
Історик Віктор Суворов сказав, що історія СРСР - це зірваний по п’янці атомний реактор...
Україна ще не має свого погляду на історію.
НЕ ТРЕБА ЛЯКАТИ ТИМ, ЩО МОЖЕМО ВТРАТИТИ ГАЗОПРОВІД З ДІРКАМИ, ЯКИЙ МОЖЕ ВИБУХНУТИ!
Ситуація розгортається так, що РосУкрЕнерго зможе відібрати у Нафтогазу (фактично, у держави) 11 мільярдів кубометрів газу, які після 2009 року стали предметом оскарження у Стокгольмському суді. Враховуючи, що власник РУЕ Дмитро Фірташ - давній діловий партнер нинішнього голови СБУ, чи можемо ми вважати таке відбирання грошей в українських платників податків першим “здобутком та серйозним підсумком” роботи нового голови СБУ Валерія Хорошковського?
Оскільки я був обізнаний із справою, перебуваючи на посаді голови СБУ, мушу сказати наступне. Забирати у приватного підприємця майно навіть від імені держави у неправовий спосіб – неприпустимо. Друге: втручання спецслужб або правоохоронних структур у господарські відносини - це також неприпустимо. Третє: слід зняти політизацію цієї справи і дати можливість суду вирішити її. Будь-який уряд будь-якої країни поважає Стокгольмський арбітраж.
Від цієї справи сьогодні смердить корупцією, у тому числі від СБУ.
Фірташа, який колись хотів залишити на ринку тіньову схему, “обібрала” Україна, і це ми сьогодні повинні виплатити...
Я не коментую дії СБУ, бо вже кілька місяців там не працюю. Я озвучив три принципових моменти. Давайте заберемо прізвища... Якщо у будь-якого бізнесмена забрати бізнес -це удар по репутації держави.
Що, по-Вашому, тоді краще: нехай наша ГТС втратить обсяги газу та згниє чи віддати магістральну трубу та сховища Росії з усіма наслідками?
Скільки Україна вкладала в оновлення інфраструктури та збереження безпеки нафто- та газопроводів? Мізер, до десяти відсотків від потреби. Я знаю реальний стан речей. Він дуже поганий. У Криму, у Полтавській області газпроводи у поганому стані. Не треба підмінювати поняття. Не треба лякати тим, що можемо втратити газопровід з дірками, який може вибухнути! Його треба терміново ремонтувати, треба знайти ресурс, який на паритетних умовах може дозволити оновлення газопроводів, використати європейські ресурси, зробити це навіть за участі Російської Федерації.
Російська Федерація не хоче робити на паритетних умовах. Вони це неодноразово давали зрозуміти.
Земля все рівно українська. Газопроводи, нафтопроводи стоять на нашій землі. Там працюють наші люди. Значить, слід знаходити кошти на оновлення та можливості збільшити обсяги зберігання, прокачки. Треба ставити питання, щоб мати доступ до родовищ на території РФ. Слід вивести розмову з таких екстремальних припущень. Припустимо іншу версію. Наприклад, концесія російських родовищ, - чому ні? Територія нашої держави безцінна. Земля нашої країни безцінна. Доступ до родовищ, одного, другого, третього, на території РФ дуже важливий. Доступ до середньоазійських джерел газу також важливий.
Можете перерахувати найсерйозніші загрози для українського суверенітету?
Збереження територіальної цілісності держави. Визнання раз і назавжди українського статусу Криму Російською Федерацією, яка має на тридцять два роки відтепер продовження перебування у Криму військової бази.
Визнання раз і назавжди з боку Румунії недоторканості всіх наших територій.
З Білоруссю нарешті ратифікують позначення кордону на місцевості, з Росією добре, що добилися позначення кордону на місцевості по суходолу. Це дуже важливо.
Наступна загроза – це корупція. Це те, що доїдає державний апарат. Корупція вже роз’їдає й український бізнес. Відкати, непрозорі тендери, розкрадання державних коштів вираховуються мільярдами. Про це не тільки слід говорити, тут слід різати по-живому ті державні установи, чиновники яких своїми ліцензіями та дозволами обклали простих громадян. Будь-яку довідку маєш брати шляхом “домовляння” з начальством. Це нонсенс, це відбудова Радянського Союзу. Послуги мають надаватися автоматично.
Чи вистачає нашій Службі безпеки кадрового інтелекту, системних знань та патріотизму, щоб відповідати на ці виклики?
Так. Я дуже люблю людей, які там працюють. Але їм потрібно давати добрі зарплати, чітко формулювати завдання, визначати функції, забезпечити житлом та контролювати їх з боку суспільства. Я як керівник громадської ініціативи “Оновлення Країни” обіцяю не забувати правоохоронні органи і закласти їхні потреби у народній програмі оновлення.
ДО ЛЮДЕЙ МИ ПОЇДЕМО НЕ НА МЕРСЕДЕСАХ
Ви вийшли із презентацію свого громадського руху “Оновлення країни”. Рухи зазвичай перетворюються на політичні партії. Яка ідеологія вашої партії? Хто ваші ймовірні союзники?
Я умисно не кажу про ідеологію. Обговорення ідеології будь-якої політичної партії на сьогоднішньому етапі не має жодного сенсу. Сьогодні вся ідеологія зводиться до розподілу портфелів та ресурсу. Можливо, це загальні слова, але це так. Ми створимо народну програму оновлення країни. Наша праця починається з того, що ми підемо до людей, це робота знизу догори. В кожному селі, місті, області ми визначимо головні соціальні проблеми, які повинні бути профінансовані.
Ключове слово – оновлення, а не ідеологія. Програма оновлення стане основою програми майбутньої політичної партії на місцеві вибори. Якщо місцеві вибори будуть призначені на кінець жовтня – добре, якщо пізніше – нічого, теж добре.
То хто ваші союзники: Тимошенко, Тягнибок, Гриценко?
Ми відкриті для співпраці із громадськими організаціями та громадами. Що стосується політичних проектів, то поки що ні...
Ні перший, ні другий, ні третій вам не підійдуть? Ви ризикуєте...
Хто не ризикує, той не здатен навести лад у країні.
Ми з вами сидимо в офісі на Жилянській, хто платить за оренду?
Ми платимо за оренду з власних внесків.
Тобто ви зі своєї зарплати, а ще лікар-реаніматолог, громадський діяч та адвокат, яких ви представили на прес-конференції в УНІАН, можуть собі дозволити знімати офіс в центрі?
Нас не четверо, нас набагато більше. Нас вже двадцять людей у оргкомітеті, це люди, які працюють, ми називаємо одне одного партнерами. У нашої громадської ініціативи є партнери, близько двадцяти громадських організацій у всіх областях України.
Всі із СБУ?
Жодної людини з СБУ, навіть я звільнився (сміється). Більше того, я державний службовець, а не військовий.
Як ви бачите фінансування своєї політсили? Гроші все одно потрібні.
Ми створимо публічний фонд “Оновлення країни”, де на веб-сайті буде заявлено, які гроші надходять і на що вони витрачаються. Нас не цікавлять ані біг-борди, ані піарівські форуми. Це – дорого.
І до людей ми поїдемо не на мерседесах. Поїдемо потягами або автобусами.
Запрошуємо і вас!
Публічна політика - це зовсім інше життя, ніж дипломатія та головування у СБУ. Чи ви готові показати свою податкову декларацію, відчинити двері свого помешкання, знати, що ми, журналісти, перетрусимо всю вашу власність до останньої копійки?
Звичайно. Тим більше, у мене не так багато всього. Квартиру я отримав ще в МЗСі, в СБУ вже нічого не отримав. Мені це просто, бо це є принципом мого життя. У мене в хаті не стоять валізи компроматів, тому, якщо буде цікавість, то запрошую подивитися.
Уявімо, що ви перемагаєте на місцевих, а потім раптом і на парламентських виборах. А за цей час ця влада затягує країну в ОДКБ, Митний Союз, створює міждержавні холдинги в енергетиці, віддає контроль над трубою та внутрішніми мережами РФ. У вас в такому разі буде поле для маневру, для того, щоб розбудовувати країну по тій моделі, яку бачив для неї Ющенко і яка, як я розумію, близька вам?
Ми чітко знаємо, що робити зараз. Ми маємо зробити програму, йти з нею до людей. Уникнути ключової помилки всіх – відірваності від людей. Світ глобальний, зараз багато хто об’єднується. Але якщо таке об`єднання збільшує вигоди лише для Росії, для її громадян – це не є паритетом, не є вигідним, а відтак не є нашим національним інтересом.
Розмовляла Лана Самохвалова
Комментариев нет:
Отправить комментарий