Юлія Володимирівна сиділа в сусідньому приміщенні. Час йшов, але вона не заходила, мабуть, чекала запрошення. Письменник Юрій Щербак звернувся до колег:
– Ми вчинимо дуже негарно і неінтелігентно, якщо ми не запросимо Юлію Володимирівну, яка вже тут є. Оргкомітет уже є, на нас ніхто не тисне.
Юлію Володимирівну запросили, дали їй стільчик, але не слово. Дмитро Павличко пояснив, чому:
– Ми вас вітаємо, але хочу відразу сказати, аби на нас не падала тінь, аби не казали, що ми зібралися для того, щоб саме ви, а не хто інший став лідером опозиційного руху. Ми цього зараз робити не можемо. Українці - дуже самозакохані люди… Але якщо ви… Я знаю вашу інтелігентну поведінку, коли ви недавно пішли до Ющенка і запропонували йому об’єднатися… Це благородно, ми вас за це шануємо. Проте ми говоритимемо, а ви слухайте...
Письменники взялися рятувати Україну. Вони виступили ініціаторами створення Народного комітету порятунку України…
Поштовхом до створення такого Комітету, за словами одного з ініціаторів, письменника й поета Дмитра Павличка, стали дії нинішньої влади.
– Вони продають Україну оптом і вроздріб, – цитує Павличко «відозву», яку від сьогодні розповсюдять по всій Україні. На вигоду московським покровителям антиукраїнський режим Януковича веде наступ на українську мову, свободу слова, перекреслює перспективи європейського розвитку, фальсифікує історію України. Ганьбою і блюзнірством є заперечення геноциду Українського народу 1932-33 років. Усього за 50 днів при владі Янукович з компанією встигли витерти ноги об усе, що є дорогим кожному українцеві. Такої зради наш народ не знав з часів сумної слави Брюховецького і Самойловича. «Раби, подножки, грязь Москви» – саме про таких писав Великий Тарас. Перетворюється українська держава на російську губернію.
Метою цього Комітету проголосили відстоювання територіальної цілісності й суверенітету України; захист свобод і гідності громадян, їхніх політичних соціально-економічних і національно-культурних прав; боротьбу за збереження євроатлантичного вибору України.
Ініціатори створення Комітету вимагають від усіх без винятку керівників патріотичних політичних сил припинити суперечку за лідерство. Усі політичні структури та громадяни України мають об’єднатися в міцний опозиційний рух. А кожен громадянин має стати на захист своєї свободи й Батьківщини.
Під цими словами вже підписалася маса українських письменників та громадських діячів. Щогодини, так констатує Павличко, цей список росте й росте…
Радянський дисидент Левко Лук’яненко закликав взяти всіх на себе відповідальність за сьогоднішнє становище України.
– У 1991 році нам вдалося вивести Україну з-під влади Москви, але нам не вдалося замінити окупаційну владу на українську. І двадцять років країною керує окупаційна влада. Прихід Януковича і його команди є для нас сигналом починати нову добу боротьби.
Для того, щоб посприяти процесу об’єднання опозиції, він запропонував пробачити Ющенку за все, що «той наробив» і прийняти його в ряди опозиції. А ще «обхитрити психологію опозиційних політиків»…
Лук’яненко запропонував своє бачення роботи Комітету:
– Спершу треба скласти список зрадників-депутатів ВР, які голосували за ратифікацію харківських угод. Потім – затвердити великий список діяльності, який маємо здійснити. Закінчитися все має тим, що Україна має оголосити загальнонаціональний страйк чи акт непокори. Це може бути зупинення автомобільного, залізничного, авіаційного транспорту, блокування держустанов… Бо ми знаємо, що таке Московія. Вона має п’ять століть розширення своєї імперії.
Надали слово ще одному колишньому політв`язню Богдану Гориню. Той наголосив, що сьогоднішня влада працює одразу в кількох напрямках зі здачі українських інтересів. Зокрема, політичну складову здійснює віце-прем’єр з регіональної політики Віктор Тихонов, який "під прикриттям даного Януковичем завдання про децентралізацію влади, вирішив реалізувати свою і своїх кремлівських покровителів ідею – перетворити Україну в федеративну державу. У своєму останньому інтерв’ю Тихонов каже: «Я переконаний прихильник децентралізації влади і федералізму. І я неодинокий…». Тому невипадково в Інтернеті з’явилася мерехтлива реклама про єдину державу: Росію, Україну і Білорусь".
Готовність працювати в Комітеті висловив Борис Тарасюк:
– Ми не висуваємо жодних умов, хто має працювати в цьому Комітеті. Керувати ним повинні патріоти. Україна сьогодні справді в небезпеці. Влада, як той бульдозер, іде проти української народу і нашої Незалежності. Зупинити може лише згуртована українська громада, об’єднана в Народний комітет порятунку України.
Дипломат, професор Володимир Василенко теж вважає, що треба діяти негайно, каже, що флот можна вигнати, економіку відродити, але відродити націю вкрай буде важко.
Слово надавали всім, хто хотів. Приїхав на зібрання навіть сторож маяка з Криму Юрій Ляшенко. Говорив про те, що йому болить. Нагадав, що жоден пункт угоди з перебування ЧФ не виконується:
– Угода має лише дві складові: поділ майна колишнього флоту СРСР і умови перебування ЧФ РФ на території України. Воно можливе тільки на умовах оренди, але поки жодного договору на жоден об’єкт про оренду немає. Будь ласка, приїдьте в Крим і ви побачите, що кожен український маяк обгороджений колючим дротом. Ми, громадяни України живемо на окупованій території. Гадаю, інші коментарі зайві. Приїжджайте в Крим, а я вам помахаю рукою з-за колючої проволоки.
Володимир Яворівський, який, вочевидь, вже помітив загрозу "говорильні", повернув всіх на грішну землю :
–Агітуючи одне одного, ми просто гаємо час. За двадцять років ми достатньо наговорилися. Дорогі мої колеги, вони за півтора місця здали більше, ніж три попередні президенти за двадцять років, тому в нас нема часу. Нам потрібно рішуче й радикально діяти. З цієї хвилини прошу вважати, що приміщення Спілки письменників служитиме вам штабом. Усі приміщення тут для вас відкриті, бо ми робимо святу справу. Я поважаю Левка Лук’яненка, але хотів би йому заперечити, що нема в нас часу на якісь хитрощі, нема часу обхитровувати Яценюка чи ще когось.
Голова Спілки теж наголосив, що потрібно всім об’єднатися, він запропонував скликати всіх на певне число, а хто не прийде, до внести їх до «чорного списку зрадників» і занести той список у кожну українську хату.
Днем наступної зустрічі ухвалили 10 травня.
На цьому ж зібранні з політиків мало хто був. Окрім згаданих вже Тимошенко і Тарасюка, були Володимир Стретович і перший міністр оборони України Костянтин Морозов. Юлія Тимошенко, яка чемно погодилася мовчати і слухати, все ж випросила репліку:
– Хочу подякувати за цю ініціативу, що ви вийшли над політиками, - це найголовніше. Ви зробили прекрасну команду, щоб політики могли прийти як рівні серед рівних, без жодного лідерства. Щоб ми силою вашого авторитету могли об’єднати силу в цей надзвичайно небезпечний для України час.
Бажаючих щось сказати було ще багато, але історик Володимир Сергійчук сказав, що нема вже що тут говорити, згадувати, що було колись, бо сьогодні ситуація цілком інша, тому треба братися до справи, «враховуючи історичні уроки».
Під кінець заспівали Гімн України і «Ой у лузі червона калина»...
Оксана Климончук
Комментариев нет:
Отправить комментарий