Історія завжди має продовження. Цей афоризм доречний і в нашому випадку – коли мова йде про українсько-російські домовленості. Усталена практика влади все тримати під суцільною завісою, оприлюднювати угоди якомога пізніше і максимально порційно, заплутуючи все і вся, породжує чутки і домисли, серед яких знайти істину неможливо. Але головне, при цьому вони самі «збиваються з думки».
Не даємо приводу сумніватися
Ось і нинішні «братські» угоди, схоже, не стануть винятком з правил. Якщо відкрито говориться, чи, радше, старанно створюється видимість прозорості, про Чорноморський флот і демаркацію кордонів(причому щодо морського досі точаться суперечки), а також про об`єднання авіапромів, проекти мостів і пароплавів і т.д., то про підводні камені можна дізнатися виключно випадково. Наприклад, коли в Інтернеті з`являється інтерв`ю дуже правильного чоловічка, він побіжно торкається ще ніким не озвученої теми. Може, просто йде перевірка «на вошивість». Але, як мовиться, немає диму без вогню.
Наприклад, у день візиту Медведєва до Києва в інтерв`ю радіостанції «Эхо Москвы» керуючий справами Президента Росії Володимир Кожин порушив досить цікаве питання. Він заявив, що Україна погодиться найближчим часом на передачу Росії всієї власності колишнього СРСР за кордоном.
«Наша позиція була і залишається незмінною: Росія прийняла на себе всі борги союзних республік і виплатила їх повністю. При цьому вся закордонна власність теж мала перейти РФ. Україна, як неодноразово говорилося, погодилася з цим варіантом, потім передумала, потім там стала мінятися влада, і попередня влада дійсно не хотіла обговорювати це питання, точніше, обговорювала його так, що практично це дорівнювало нулю», - сказав Кожин.
Він не двозначно натякнув, що дане питання обговорюватиметься Віктором Януковичем і Дмитром Медведєвим у Києві. «Я дуже сподіваюся, що разом з величезною низкою питань, які накопичилися в наших відносинах, які почали серйозним чином вирішуватися, в найближчому майбутньому буде вирішене і це питання», - додав він.
Упевненості йому додає той факт, що «тут немає поля для компромісу, тому що Росія узяла на себе величезний борг і узяла в найважчі часи, і ми все виплатили. Тому потрібно просто виконати всі домовленості й угоди, які свого часу були прийняті, досягнуті, і всі з ними погодилися».
Навдивовижу чітка позиція – у день, коли ще не відомо, чим закінчаться переговори, які, до речі, пройшли не без зриву деяких амбітних планів Росії (в основному, це морські питання), «товариш» вже категорично в чомусь упевнений.
Знає кішка, чиє м`ясо...
Закордонний майновий «нульовий варіант» раптово виплив на поверхню під час кризового 2009 року, хоча "ялозять" його багатьох років. Тоді у ЗМІ з`явилася інформація, що однією з умов кредиту на 5 млрд дол. Росія висунула його підписання.
«Нульовий варіант» - так називається договір про розподіл майна колишнього СРСР, згідно з яким Росія бере на себе всі борги Союзу, а решта колишніх республік відмовляються від своїх претензій на будь-яке майно СРСР.
Тодішній прем`єр-міністр Юлія Тимошенко підтвердила інформацію про переговори щодо виділення Росією кредиту для України. Ось тут скандал і розгорівся. Зірвав процес обміну – кредитні гроші на власність – тодішній президент Віктор Ющенко. На Раді національної безпеки і оборони він різко виступив проти таких дій уряду. "Мене обурює той факт, що в рамках цих консультацій (про надання Росією кредиту Україні – ред.) без санкції глави держави, у парламенті розглядається питання щодо рішення про "нульовий варіант", - сказав він. Юлія Володимирівна перервала його виступ вигуком - «це не відповідає дійсності».
У відповідь на це зауваження Ющенко попросив у той час главу Секретаріату Президента Віктора Балогу принести директиви, які прем`єр-міністр видала двом заступникам керівників Міністерства закордонних справ і Міністерства фінансів України. Після цього Ющенко процитував технічне завдання на зарубіжне відрядження в Російську Федерацію. "Одинадцятий пункт – перспективи ратифікації угоди про "нульовий варіант", - підкреслив він.
Розборки президента і прем`єра зірвали плани Москви щодо власності за кордоном і наші з приводу кредиту.
Усе нове – добре незабуте старе
А ось вже результати діяльності нової влади. На початку квітня голова Фонду державного майна Олександр Рябченко в коментарі «Дзеркалу тижня» заявив, що Росія подала документи на право власності на 78 об`єктів на території України, тоді як Україна - на 18 об`єктів на території Росії, і з них було підтверджено право власності тільки на 8.
При цьому Рябченко повідомив, що загальний перелік об`єктів, на які претендує Росія, виходячи з угоди між Україною і Російською Федерацією про взаємне визнання, прав і регулювання відносин власності, яке було підписане 15 січня 1993 року, значно ширше.
«Українська і російська сторони обмінялися переліками об`єктів, на які вони претендують відповідно до Угоди. Українська сторона включила в свій перелік 71 об`єкт соціально-культурної сфери і 48 - виробничої, розташованих на території РФ; російська сторона - 189 об`єктів соціально-культурної сфери і 64 - виробничої, розташованих в Україні», - повідомив керівник ФДМУ.
УНП тут же закликала уряд підняти питання про визнання права України на долю активів СРСР. Як заявив народний депутат України, голова УНП Юрій Костенко: «Українська влада, яка впродовж багатьох років так і не змогла підняти це питання, здає Росії активи і власність на сотні мільярдів доларів. Закордонне майно колишнього Радянського Союзу, навіть за приблизними оцінками, коштує сотні мільярдів доларів – від 300 до 400 млрд. Згідно з Угодою від 4 грудня 1991 року про принципи розподілу спадку СРСР, Україна має право претендувати на 16,37% активів колишнього Союзу».
Політик відзначив, що, «крім того, всі зобов`язання колишнього Ощадного банку СРСР перед громадянами України складають 84,3 млрд. карбованців, що з урахуванням тодішнього валютного курсу складає близько 100 млрд. доларів».
«Якщо новий уряд погодиться на російський варіант врегулювання спірних майнових питань, який включає «нульовий варіант» розподілу боргів і активів колишнього СРСР, а також замість закордонної власності на сотні мільярдів доларів погодиться лише на 8 об`єктів на території Росії, то це буде повторенням політики попередніх урядів, яка привела Україну до банкрутства», - заявив Ю.Костенко.
До речі, Кремль, який не раз говорив, що претензії України безпідставні і Росія вже розплатилася за всіма боргами, зокрема 14 млрд. дол. було заплачено в рахунок боргів України в боргу Радянського Союзу (заяви глави МЗС РФ Сергія Лаврова), розраховував на вирішення суперечки щодо колишньої зарубіжної власності СРСР з Україною якраз з приходом до влади Януковича. У його команді суперечок видимих немає. Президент і прем`єр публічно не вирішують «приватні» питання – немає сенсу, старший брат підпирає своєю «допомогою».
Хочеться пригадати ще одну позицію. Степан Хмара заявляв, що "так званий "нульовий варіант" не тільки позбавляє Україну законного права на мільярдні активи колишнього СРСР, але і можливості одержати повну компенсацію за втрачені внески в колишньому "Ощадбанку" Радянського Союзу".
Він нагадав, що після проголошення незалежності України Верховна Рада прийняла постанову, згідно з якою Україна претендує на розподіл активів і пасивів Радянського Союзу, тобто на золотовалютний запас, алмазний фонд, майно за кордоном.
"Тоді в Москві було підписано відповідну угоду між колишніми республіками СРСР і Радянським Союзом. Згідно зі справжньою угодою, Україна має юридичне право на майже 17% того, що колись було радянським майном, радянськими золотовалютними запасами і іншими активами Радянського Союзу", - відзначив С.Хмара.
За його підрахунками, якщо Україна погодиться на умови так званого "нульового варіанту", то наша країна втратить 700 мільйонів доларів, 82 мільярди радянських рублів, 36 об`єктів за кордоном, а також можливість визнання 84,3 млрд крб., які станом на 1 січня 1991 року були закумульовані в Ощадному банку СРСР і є власністю громадян України, державним боргом Росії перед Україною.
Розібратися в цьому питанні дуже складно, оскільки ні російська влада, ні наша особливим правдолюбством не відрізняються. Так, дотепер ніхто нікому не пред`являв результати інвентаризації цих самих закордонних активів. Як можна називати цифри, якщо документів, по суті, немає?!. Та і за кордоном кажуть про те, що розвал Союзу теж ряду їх політиків зіграв на руку. Закордонну власність їм віддавали за якісь виграшні угоди, або приносили в дар за «особливі» заслуги. Та і не це головне. По суті, на долю рядового українця навряд чи щось перепаде. Як відомо, все піде в рахунок «бюджетних і кредитних» виплат, а їх наша влада за весь час Незалежності нахапалася по «самі не можу».
Один мій знайомий, коли до нього підійшла жебрачка з довідкою про серйозне захворювання, не подав їй, відзначивши: «Подав би, якби сказала чесно: «Дай на випивку, душу рве». От так і ми – обов`язково зрозуміли б і навіть допомогли виплутатися керівництву з пут «доброзичливців», увійшли би у становище і не дуже бідкалися через ухвалення абсолютно ідіотських рішень, якби нам відверто сказали: «Пробачте, прокралися».
Оксана Павловська
Комментариев нет:
Отправить комментарий