Російський президент Мєдвєдєв, характеризуючи ратифікацію в Києві, сказав, що українські депутати зробили це “весело та невимушено”.
У дні травневих свят УНІАН вирішив поцікавитися здоров’ям та настроєм тих народних депутатів України, яких 27 квітня не влаштувала роль спостерігачів і вони ринули в бій - кожен за своє.
Володимир В’язівський, (група “За Україну!):
Я ОЩАСЛИВИВ ЛИТВИНА ЯЙЦЯМИ
Коли у сесійній залі з’явився Литвин, який потрібний Кремлю, я ощасливив оце “сонечко”, закрите парасолями, яйцями. І тут мене оточили регіонали, їх було багато, били ззаду, кричали: “Сука... нацик, бандерівець”. З отих трьох слів лайливим я вважаю тільки перше. Я - боксер, але ви розумієте, що проти десяти противників, які б’ють ззаду, мої навички не допомогли.
Зараз я у Львові. На перше травня керівників обласних націонал-демократичних політсил викликав губернатор, оголосив, що на 9 травня планується хода ветеранів Другої світової війни із бронетехнікою. А я йому кажу: дуже перепрошуємо, але 9 травня по Львову ветерани із бронетехнікою ходити не будуть. Вони святкуватимуть, як зажди, на Пагорбі Слави, там буде військовий оркестр, солдатська каша, бойові сто грамів. А в центрі Львова будуть великі урочистості. Розумієте, у нас друга неділя травня - День матері, і ми тут цей день дуже широко святкуємо. Крім того, 6 травня - день святого Юра, а це святий небесний покровитель Львова, тому ми святкуємо цей день аж до 9 травня включно. Тому, вибачайте, поява бронетехніки на вулицях Львова буде розцінюватися, як провокація влади, а якщо, не дай Бог, якийсь ветеран постраждає, кому це потрібно? Двадцять керівників обласних націонал-патріотичних організацій Львова мене підтримали, тож я думаю, що ми достукалися до серця нового керівництва. А що стосується мого здоров’я, то хочу відповісти старою єврейською приказкою: “Не дождутся”.
Володимир Карпук, (група “За Україну!):
КОЛИ БІЙКА СКІНЧИЛАСЯ, Я ДОБРЕ РОЗУМІВ, ЩО МАЮ ПЕРЕЛОМ НОСА ТА СТРУС МОЗКУ
Коли я згадую цей день і що саме шукали під національним прапором мої опоненти з Партії Регіонів, я розумію так. Перебіжчики, оті тушки з нинішньої коаліції самі голосувати не хотіли, вони віддали картки для голосування своїм новим господарям. А місця для голосування тушок, які раніше були у наших фракціях, були накриті прапором. Тож регіонали хотіли зірвати прапор, щоб вставити картки тушок та проголосувати. Ми намагалися їм протистояти.
Володимир Карпук і Олег Царьов
Владислав Лук’янов, Володимир Карпук з розбитим носом, крайній праворуч - Володимир В`язівський
Коли бійка скінчилася, я добре розумів, що маю перелом носа та струс мозку. Я сам лікар, взяв велику дозу ліків, зміг доїхати до Луцька. Перелом виявився сколковим. Вже до Луцька мені дзвонили друзі із США, Польщі, Росії. Звичайно, струс краще переживати в ліжку. Але зараз не той момент, коли можна лікуватися. Ми створили Волинський комітет порятунку нації та держави, куди увійшло сорок організацій, співголовами якої є і група “За Україну”, і “Свобода”, і БЮТ, і Рух. Ми не говоримо про лідера, ми мусимо зробити все, щоб вберегти державу. Бо за двадцять років ніколи загроза їй не була такою страшною.
Андрій Парубій, (група “За Україну!):
Я ТІЛЬКИ ЧУВ: “УБЄЙ НАЦИКА”
Зараз я у Львові. Хотіли із родиною поїхати на травневі свята у Хуст, у долину нарцисів. Але через струс мозку не можу вести машину, тож відпочиваємо вдома. Якщо згадувати цей день... Перше питання, на яке я хотів би відповісти, чому їм вдалося так мене побити ... Я професійно займався двобоєм, тому якби я вийшов один на один з кимсь з тих депутатів, то, повірте, я не програв би цей бій. Але у перші ж хвилини після початку десяток депутатів з Партії регіонів оточили мене, били ліктями зверху, та колінами знизу, це не був бій, щоб налякати чи провчити. Я – спортсмен, і я знаю, що вони мали намір, як мінімум, поневічити. Їх було в кілька разів більше, наші стояли в інших кутках, там теж були бійки. Під час цього молотіння я тільки чув: “Убєй нацика”. Найрозумніше, що я міг зробити один проти кількох, це згрупуватися та захищати себе. Гадаю, що все обійшлося поламаним носом та струсом мозку тільки тому, що мої колеги Аржевітін та Ткач витягнули мене звідти. Приїхав до Львова, телефон був червоний від дзвінків, всі хотіли знати подробиці, цікавилися здоров’ям.
Нам не вдалося додзвонитися до ще одного депутата, постраждалого у бійці проти Харківських угод, Володимира Мойсика. Знаємо, що вже тиждень під крапельницею у Феофанії перебуває член Народної Самоборони Олесь Доній, який теж мав струс мозку. Йому заборонено вставати, навіть говорити по телефону. Сподіваємося на його швидке одужання.
Ми також намагалися додзвонитися до народних депутатів від коаліції, які брали участь у бійці, - Олега Царьова, Ельбруса Тедеєва, але марно - вони не брали трубок.
У центрі - Олег Царьов
Відповів нам Владислав Лук`янов. Він зараз у Шанхаї на виставці ЕКСПО-2010. Відтак обумовив, що довго говорити не може. Голос був бадьорий, сказав, що повертається в Україну 10 травня, обіцяв привезти і показати фото з експозиції.
З активних учасників бійки поспілкувався з нами і регіонал Василь Стельмашенко, який сказав, що ще не вирішив, як і де проведе найближчі дні. На запитання, чи йому не шкода тих колег, які завдяки його "зусиллям" проводять святкові дні у ліжку, поклав трубку...
Опитувала Маша Міщенко
Фото УНІАН і Главред
Комментариев нет:
Отправить комментарий