Який історичний об`єкт можна вважати точкою відліку нашої держави? У Єгипті – це Долина Царів, піраміди. У Росії – московський Кремль тощо. В Україні – княжий Дитинець?..

Стародавній Київ таким, яким він був за княжих часів - у всій красі та величі, повним ходом сьогодні відтворюється біля села Копачів Обухівського району Київської області – за 30 км від Києва.

Про те, які події і які архітектурні споруди заповнять територію відтворюваної столиці Київської держави, журналістові УНІАН розповів президент добродійної організації ”Слов`янський фонд”, автор проекту ”Парк Київська Русь” Володимир Янченко.

Володимире Володимировичу, неподалік від Києва ви будуєте Дитинець стародавнього Києва, розкажіть докладніше про це.

Дитинець Стародавнього Києва – те, з чого почалася наша держава. Його створив Володимир Хреститель у X столітті. Я згадую слова астронавта Ніла Армстронга: «Маленький крок однієї людини – величезний стрибок для всього людства». Подивіться: невелике на той період часу місто - 10 гектарів, об`єднало під своїм прапором величезну територію. Для цього у міста вистачило і мудрості, і вміння, і сили.

Мета нашого проекту – відтворити образ Дитинця в масштабі один до одного, виходячи з наукових даних, які є на сьогодні.

Якими історичними даними ви користуєтеся?

Спираємося на дослідження науковців України, Росії, Білорусі, Прибалтики, Скандинавських країн. Була зібрана бібліотека, яка максимально висвітлює історію стародавнього Києва. Ми вивчали, як дивляться на роль стародавнього Києва академіки Асєєв, Рибаков, Толочко – в чому відмінності, а в чому вони згодні. В основу проекту «Парк Київська Русь» покладені базові наукові знання. Але залишилося місце і для творчості. Наприклад, які дерева росли на території Дитинця? Ніхто не знає. Флора стародавнього Киева не вивчена.

До Міжнародної історичної ради фонду входять історики, археологи і просто любителі, які займаються вивченням стародавнього Києва: звідки пішов, як будувався, хто був його проектантом, хто ідеологом.

На жаль, сьогодні більшість таких науковців - люди літнього віку. Нещодавно пішов з життя наш науковий керівник Костянтин Гупало.

Це був один з кращих фахівців з вивчення стародавнього Києва.


Чи цікавиться молодь історією Стародавнього Києва?

Є і молоді фахівці, але їх небагато. Нам треба буде привчати молодь до того, що знання історії дуже важливе. «Без минулого немає майбутнього» – це не банальна фраза, а девіз держави, яка нормально розвивається. Хочемо, щоб Дитинець став культурно-історичним туристичним центром України. Якщо виховувати молоде покоління на історії, є шанс, що вони стануть патріотами. Небайдужим ми пропонуємо вступити до клубу реконструкторів, намалювати картину, написати вірші. Також передбачено створювати тематичні клуби по інтересах. Наприклад, стрільба з лука з коня – такого ніхто не вміє. А ми – навчимо. Ми хочемо зробити дух того часу цікавим сучасному поколінню, для цього відкриваємо можливість самореалізації. Щоб люди відчули, що грати в казки на природі набагато цікавіше, ніж пити пиво на Хрещатику.

Люди, які цікавляться історією Стародавнього Києва, зазвичай – відкриті, добрі, позитивні люди. У таке середовище не страшно віддавати дитину. Головне - не розірвати ланцюжок передачі традицій, спадкоємність. Тоді Дитинець ростиме разом з нашими дітьми.

Що саме буде в стародавньому Києві, який ви будуєте?

Можна сказати, що ми злітали на машині часу в Х століття, забрали звідти Стародавній Київ і перенесли його на територію за тридцять кілометрів від сучасного Києва, в село Копачів Обухівського району.

Сьогодні Дитинець Києва – це десять гектарів землі, обнесені оборонним фортечним муром, - заввишки 10-12 метрів, завдовжки 1,5 тисячі метрів. Є і оборонні рови. Усередині цієї фортечної споруди буде споруджене повноцінне місто – з п`ятьма церквами, з південним і західним палацами князя Володимира, гридницею, де жили дружинники князя.

А також - великий Ярославів двір з палацом Ярослава Мудрого, Хрестовоздвиженська церква, Янчин монастир з Андріївською церквою, Федорівській монастир, Ротонда ХІІ століття, садиби бояр, купців, воєвод. Також будуть Софійські та Михайлівські, Подільські ворота.

Усе буде побудовано з дерева і без єдиного цвяха?..

Згідно з генеральним планом Дитинця - шістдесят відсотків споруд буде з дерева, сорок – з каменя. З каменя будуть збудовані садиби дружинників, воєвод, послів і церкви.

Не передбачається, що дерево буде без цвяхів, інша справа, які це цвяхи. Це особливі ковані цвяхи. За давнини там, де не було коваля, будували без цвяхів. У нашому проекті передбачені споруди і з застосуванням цвяхів, і без - щоб показати багатогранність архітектури.

Як виникла ідея відтворити Стародавній Київ?

Переді мною завжди стояло питання – який саме архітектурний історичний об`єкт можна вважати своєрідною точкою відліку нашої держави.

У Єгипті – це Долина Царів, піраміди. У Росії – московський Кремль тощо.

У кожній країні, на запитання туристів: «З чого починається ваша Батьківщина?» - знають відповідь. Гостей везуть до якоїсь знакової точки, звідки ця країна брала свій початок.

Що стосується нашої ідеї... доля, провидіння, називайте, як хочте. Якось їду машиною в бік Обухова: осінь, туман. Раптом виник образ нашого стародавнього міста. Згадалося дитинство, яке пройшло в Києві. Це місто живе в кожній моїй клітинці, я відчуваю цей зв`язок. У дитинстві мені читали багато народних казок. Дітьми ми влаштовували змагання із стрільби з лука. Традиції стародавнього Києва дуже рідні і органічні для мене. Ідея створення Дитинця, можна сказати, родом з дитинства.

На ту ж піраміду Хеопса і Кремль люди, як правило, дивляться один раз. Бажання подивитися вдруге зазвичай не виникає.

Якщо люди не повертаються – це означає, немає духовного наповнення цих архітектурних об`єктів. Щоб люди захотіли приїхати ще раз, вони повинні знайти там для себе щось нове.

Саме тому ми відтворюємо атмосферу стародавнього Києва у виставках, фестивалях, в активному відпочинку, який пропонує «Парк Київська Русь».

Хто фінансуватиме будівництво церков, і кому вони належатимуть?

Поки що це питання на початковому етапі реалізації, на території Київського Дитинця буде п`ять храмів.

Поки це будуть музеї. Наприклад, Десятинну церкву ми бачимо як музей релігії. Відомо близько 5 проектів Десятинної церкви. Поки думаємо над тим, як вона виглядатиме, потім – що буде всередині.

Янчин монастир може стати музеєм жіночого монастирського життя.

В першу чергу, розглядаємо можливість максимально показати архітектурну спадщину Київського Дитинця.



Що можна буде побачити в музеях «Парку Київська Русь»?

Експонати матеріальної і нематеріальної культурної спадщини. Європа давно прийняла закон про нематеріальну спадщину. Наприклад, образ стародавнього Києва, як він виглядав - це нематеріальна спадщина. Як виглядав князь Володимир, Ярослав Мудрий? Якими були вірші, гімни, вишивки, кольори одягу? Ми вивчили цілий комплекс питань, і наше завдання зберегти нашу українську автентичність. У цьому і є незалежність України – в збереженні спадщини, так, як це роблять європейці.

У музеях будуть представлені макети, приватні колекції, зразки, виготовлені у ковалів, автентична зброя. Ми хочемо показати різні реконструкції Десятинної церкви – і щоб люди взяли участь в обговоренні.

А що відчуваєш, коли одягаєш на себе стародавні українські обладунки?

Стаєш гордим за своїх предків, прокидається гордість за ту землю, де живеш. Розвіюється байдужість, прокидається патріотизм. У рицарській зброї вже не викинеш сміття на тротуар.

А яким, вважаєте, був дружинник, скажімо, початку ХІІІ століття?

Вся амуніція, яку носив дружинник, важила більше двадцяти кілограмів. Щоб носити такий одяг, треба бути міцним. Я б назвав дружинника добрим атлетом, з тілом гімнаста, з сильними руками, ногами, швидким на ухвалення рішень.

Де ви замовляєте спорядження для своїх дружинників?

У клубах реконструкції. Цим займаються молоді хлопці від 25 до 35 років – вони фанати в питаннях вивчення культури стародавнього Києва.

Їх не багато, може, людей триста на всю Україну. Хтось робить списи, хтось кольчуги, у когось замовляємо мечі.

Скільки коштує відтворення образу дружинника?

Спорядження зброєносця коштує близько 6-10 тисяч гривень. Залежно від виду меча, шолома, кольчуги. Все відтворюється за технологією тих століть, але на сучасному устаткуванні. Справжнім, звичайно, може бути тільки той меч, який зроблений 1000 років тому, саме майстром тих років, з того заліза, на тому горні. Сучасні майстри, прагнуть відтворити виріб максимально схожим на зразки тих років.

У ваших фестивалях беруть участь багато акторів...

Не тільки актори... А й каскадери з усього світу. Цього року чекаємо навіть австралійців і канадців... Ми навіть проведемо окремий фестиваль каскадерів.

Стародавню атмосферу створять артисти різних жанрів. Також фестиваль відвідають клуби реконструкцій з усього світу.

До речі, цього року фестиваль, який ми проводимо на території парку, триватиме з квітня і до глибокої осені.

Ваш проект ще на початкових стадіях реалізації, чи не розчаруються гості фестивалю, побачивши лише будмайданчик?

У цьому-то і краса – побачити, як все будується. Картина динамічно мінятиметься. Це саме той випадок, коли людям трапиться унікальна нагода споглядати процес відтворення Києва, фотографуватися на тлі майбутніх церков, княжих палат. Потім можна буде з гордістю говорити: «Я бачив, як будувався стародавній Київ».

Нудно не буде нікому. Якщо ж хтось захоче спати – за традицією у нас завжди є стіг сіна. Пропозиція знайдеться на будь-який попит.

Ви все робите своїм коштом? У різних ЗМІ згадується, що проект оцінюється в 300-350 млн. доларів...

Поки що будуємо коштом нашої добродійної організації.

У нас є багато пропозицій для держави, ми їх висловлюємо і сподіваємося, що нас почують.

Фестиваль «Парк Київська Русь» – це не тільки Дитинець Києва, а й створення атмосфери Київської Русі. А це означає, що повинні бути відповідна інфраструктура, обслуговування, тому вартість «Парка Київська Русь» - більше 350 мільйонів доларів.

Зрозуміло, у мене таких грошей немає, але й сам Київ будувався не одне сторіччя. Думаю, у нас вийде швидше. Будуємо етапами. Плануємо, що кожен етап принесе реінвестиції для будівництва наступного. Сподіваємося, що до Євро-2012 року встигнемо багато.

Для інвесторів ми пропонуємо причетність до відтворення церков Дитинця – Десятинної церкви, Федорівського монастиря, Янчиного монастиря, Василівської церкви.

Також пропонуємо взяти участь у фестивальних програмах.

Або побудувати музей середньовічної артилерії.

Чи багато в Україні бізнесменів, готових до меценатства?

Ні, не багато. Доводилося навіть чути фразу: «Чи потрібна культура взагалі?» Можу лише сказати, що морально бідні втрачають і матеріальні блага. А ми хочемо, щоб наша країна була багатою. Тому і будуємо нашу стародавню столицю.

Яна Баляснова