Екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко відповів на запитання УНІАН.
ВОНИ ПЕРЕТВОРЮЮТЬ УКРАЇНУ НА БАНТУСТАН
Пане Володимире, як би ви оцінили заяви Януковича в Страсбурзі: Голодомор – не геноцид, ратифікація харківських угод пройшла нормально?..
Уся зовнішня політика України як незалежної держави кудись зникла. Є лише неоковирні кроки, які в підсумку призводять до того, що Україна програє повсюдно. Починаючи з Вашингтона, закінчуючи Харковом, Страсбургом. Далі буде ще щось подібне, це лише питання часу. Тому що немає української стратегії зовнішньої політики. Є стратегія холопська. Коли держава перетворюється в бантустан.
І те, що ми зараз спостерігаємо, є підтвердженням планомірного переведення України з позиції держави на позицію бантустану.
Тому не дивуйтеся жодним наступним крокам. Це просто логічне продовження того, що задумано для виконання.
А що таке «бантустан»?
У Південній Африці, у період апартеїду, були такі собі напівдержавні утворення, керовані центральною адміністрацією при певних елементах самоуправління. Зараз у своїй зовнішній політиці ми й опускатимемося до рівня бантустану.
ЛЮДИ ВЖЕ ГОТОВІ БРАТИ В РУКИ ВИЛА
Ви гадаєте, їм удасться довести Україну до такого напівдержавного утворення?
Якщо суспільство дозволить, то вдасться. Але знаєте, я був під Верховною Радою, коли там цей сором відбувався, до мене підходили люди й запитували, що треба робити, бо вони вже готові йти на все, навіть брати вила в руки.
Звісно, я їх застеріг від такого. Бо кожна людська доля, яка, не дай Боже, буде загублена, є непоправною втратою. Такого не можна допустити.
Але громадськість повинна сказати своє слово, як це було у 2004-му чи в 1991 році.
У 2004 році міліцію не налаштовували на силові методи щодо своїх громадян, на відміну від сьогоднішньої ситуації…
У своїй переважній більшості люди, які приходять висловлювати свою громадянську позицію, не хочуть крові, протистоянь. Тому не думаю, що українська міліція стрілятиме у своїх громадян чи битиме їх. Переконаний, що в сьогоднішньому українському суспільстві це просто вже неможливо.
ВЛАДА РОЗГЛЯДАЄ УКРАЇНУ ЯК ТЕРИТОРІЮ, ДЕ МОЖНА ЗАРОБЛЯТИ ГРОШІ, І ВСЕ УКРАЇНСЬКЕ ЇЙ НЕПОТРІБНЕ
Бажання Росії отримати все зрозумілі, а ось навіщо це все сьогоднішній українській владі?
Знаєте, для мене це теж питання. Кажу відверто.
Приклад нашого сусіда (Білорусі. – Авт.) показує, що ніхто не хоче бути отим «керівником області».
Відповідь може бути одна – сьогоднішній владі все національне просто не потрібне. Воно для них не є цінністю.
Наприклад, для мене цінність, що я громадянин своєї вільної держави. Для мене це якась особлива гордість, радість, як і для будь-якого нормального українця. Але, виявляється, в Україні є люди - на жаль, їх доволі багато, - для яких це не є цінністю. Вони розглядають Україну як певну територію, де можна заробляти гроші. Тому для таких людей, мабуть, не має значення, як їх назвуть - «генерал-губернатором» чи «першим секретарем». Їм головне швидко й ефективно „вирішити” свої питання.
В одному виданні прочитав дуже глибоку, водночас сумну статтю Євгена Сверстюка, де він пише про сором… Так от у сьогоднішньої влади нема сорому…
БЕРУ НА СЕБЕ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ТЕ, ЧОГО НЕ ВДАЛОСЯ ЗРОБИТИ
Ви раніше працювали з Володимиром Литвином у Адміністрації Кучми. Як би ви пояснили його мотивацію щодо ратифікації харківських угод? Досі ж він позиціонував себе як українець…
Останні вибори дуже добре показали, кому потрібен Литвин. Україні він точно не потрібен, бо отримав лише два відсотки з хвостиком. Це власне і є оцінка.
Хоча, нам усім треба дати самим собі оцінку. На мітингу я стільки наслухався від людей критики минулої влади, до якої я і себе відношу. Багато в чому з ними згоден. Як і інші беру на себе відповідальність за те, чого не вдалося зробити. Хоча не всі мали для цього однакові можливості.
27 КВІТНЯ – ДЕНЬ ПОЧАТКУ ВІДЛІКУ КІНЦЯ ЦІЄЇ ВЛАДИ
Ви зараз в опозиції. А яке ви місце там займаєте? З ким ви?
Я подав у відставку з посади в РНБО в передостанній день закінчення повноважень президента Ющенка.
Сьогодні я серед тих людей, які в опозиції до цієї влади. Тому що ця влада за 50 днів довела, що робить антиукраїнські речі. Ви бачили чи чули в передвиборній програмі кандидата в президенти Януковича про здачу ЧФ ще на 25 років? Тому до влади, яка заявляє одне, а робить інше, немає довіри. Вона приречена.
Одна з лідерів опозиції назвала 27 квітня «чорним днем». Вона помилилася, бо це день початку відліку кінця цієї влади. Бо люди за п’ять останніх років відкрили очі, навчилися аналізувати.
Сподіваюся, що дуже швидко вони скажуть: «Дорогі керманичі, червона картка вже над вашою головою».
Ви це прогнозуєте?
Не думаю, що люди готові знову стати рабами.
Днями бачив сюжет по телебаченню: йшлося про те, що люди вдалися до рішучих дій (може, й занадто) проти забруднювачів території їхнього села… Їх відразу почули, з ними одразу заговорили, почали щось пропонувати. Ось так треба діяти…
Ви хочете сказати, що боротися з владою треба шляхом революції?
Ні, легальним методом спротиву антидемократичним та протиправним діям влади, методом громадської непокори, гуртуванням людей, а також парламентської боротьби.
Якщо негативних оцінок буде багато, влада буде змушена реагувати. А своє останнє слово скажуть наші громадяни. Незабаром місцеві вибори, дасть Бог, і парламентські. Усе стане на своє місце
Гадаю, владі треба подякувати, що вона так активно, швидко, настирно зліплює опозицію. Чи стане опозиція єдиною і об’єднаною, у мене є глибокі сумніви, але з точки зору тактики, коли йтиметься про якісь конкретні речі, то такі дії влади є просто подарунком.
На мітингу люди підходили до представників «Нашої України» й казали: «Це ви нас зрадили, це через вас усе сьогодні так відбувається. Це Ющенко привів Януковича до влади»…
Це дуже спрощено. Так не можна говорити. Це прямі лінії, які насправді не є такими.
Ви чули висловлювання Путіна, що в декого (Тимошенко. – Авт.) теж були плани щодо ЧФ.
У ЄВРОПІ ТЕЖ Є ЛЮДИ ПРИМІТИВНОГО МИСЛЕННЯ
Ми це знаємо лише зі слів Путіна…
Звісно, він міг сказати неправду , а міг сказати й правду. Я не стверджую.
Але, знаєте, давайте не звалювати все до однієї купи. На жаль, ми досі живемо в полоні уявлень, що прийде якийсь добрий цар і все за нас вирішить, а ми почекаємо. Слід усім зрозуміти, що в нас уже нема царя-президента ще з 2006 року. У нас парламентська республіка. Тому звинувачувати лише Ющенка – нечесно. Винні всі! Усі, хто були при владі.
За час свого президентства Янукович уже побував і Брюсселі, і в Страсбурзі, і в Америці. Як, на вашу думку, сприймають нас у світі? Чи правда, що Захід махнув на нас рукою?
Там є дві тенденції – одна, про яку кажете. Але так поводяться очевидні егоїсти, люди примітивного мислення. Такі в Європі, на жаль, теж є.
Але є й інші, які мислять стратегічно. Які бачать на кілька кроків уперед, і для них останні події в Україні – це драма. Бо вони щиро підтримували європейський вибір України.
ЧОМУ Б НЕ ПОЄДНАТИ ЧФ З ПІДГОТОВКОЮ ПОЛЬОТІВ НА МАРС?
Але ж Янукович начебто не відмовляється від європейського вибору. Чи це просто риторика?
Давайте оцінювати заяви, а справи. Назвіть мені хоча б одну справу за 50 днів влади, яка б наблизила нас до ЄС.
Теперішня влада повторює лише те, що напрацьовувалося раніше. Те, що було зроблено попередньою владою, зокрема мною і моїм наступником – Петром Порошенком, у контексті просування України до ЄС. Це угода про Асоціацію, започаткування безвізового діалогу… Я особисто вручав ці документи в штаб-квартирі ЄС. Я особисто наполягав на тому, що до безвізового режиму маємо прийти до Євро-2012… А що з’явилося нове в риториці теперішніх керівників у європейському напрямку?
Ви проаналізуйте саму формулу : «Ми настільки глибоко підемо до Європейського Союзу, наскільки він нас може прийняти». Що це за формула? Тобто приймете – добре, не приймете – теж добре? Чи як?
Розумієте, ви зараз питаєте про Страсбург, а через якийсь час буде Київ, Москва чи ще щось.
Несподіванок буде багато, будьте певні. Вони поєднали ЧФ з газом, а чому не з польотами на Марс? І справді, чому б їм не поєднати ЧФ з підготовкою польотів на Марс? У нас же є космічна галузь. Могли б домовитися, що через 50 років спільно з росіянами полетимо на Марс і прихопимо з собою Чорноморський флот. Тоді було б зрозуміло. А то вигадують бозна-що – якісь фантастичні формули розрахунків. Я так і не зрозумів, про які додаткові зобов’язання України йдеться у статті 2 Угоди.
Я запитав про це Костянтина Грищенка. Але він мені не зміг дати відповідь.
ДИПЛОМАТИ КАЖУТЬ: «НАМ СОРОМНО ЩОСЬ ПОЯСНЮВАТИ, БО МИ В ЦЕ НЕ ВІРИМО»
Ви спілкуєтеся зі своїми колегами, і як дипкорпус сприймає сьогоднішні процеси?
Не можу сказати про весь наш дипкорпус. У мене є коло людей, з якими я спілкуюся, звісно, тепер інкогніто, вони просто приголомшені тим, що відбувається.
Не хочу якось себе вихваляти, але мій стиль міністрування вирізнявся колегіальністю, відкритістю.
Не знаю, чи наші дипломати отримували якісь письмові вказівки, але багато хто каже: «Мені соромно йти і щось пояснювати, бо я в це не вірю». І це факт, бо ці люди переконані в інших цінностях, а їх змушують говорити про якусь позаблоковість – з російським флотом.
Є в Європі країни, як Австрія, Швеція, Норвегія, що досі не приєдналися до НАТО. Скажіть, будь ласка, чи є на територіях цих країн іноземні військові бази? Нема і не може бути.
А що кажуть ваші знайомі європейці кулуарно?
У мене є інформація щодо експертних оцінок того, що відбувається. Вони приголомшують, відверто кажучи. Не називатиму людей, але це інформація зі щонайменше трьох європейських країн.
Сьогоднішні події в України для них – шок, шок для європейської громадськості.
Проте, як на мене, це з одного боку, навіть добре, бо, можливо, до деяких провладних егоїстів у Західній Європі нарешті дійдуть наші застереження, які ми висловлювали рік-два тому. Якщо вони хочуть відновлення СРСР, то дуже швидко його отримають. Але цей СРСР буде їм не другом, а ворогом.
Росія у своїй концепції безпеки написала, що НАТО – це їхній головний ворог. Що ще треба пояснювати членам НАТО?
У ДІЯХ РОСІЇ НЕМАЄ ЛОГІКИ, БО РОСІЙСЬКА СИСТЕМА БЕЗ ОБРАЗУ ВОРОГА НЕ МОЖЕ ІСНУВАТИ
Але ж вони співпрацюють з НАТО, причому дуже щільно?
Генсек НАТО Расмуссен якраз і запитує: «Я не можу збагнути. З одного боку, ви нас проголошуєте ворогом, з іншого – ви з нами співпрацюєте. Де ж логіка?»
А логіки немає. Її давно немає. Бо російська система без образу ворога не може існувати.
Член Європарламенту Павел Коваль каже, що Америка і Європа зараз грають роль із Росією, бо вона їм потрібна для деяких цілей в Афганістані, Ірані…
Не знаю, чи так вже у цих справах їм потрібна Росія. Є інше, глибше питання. Це питання цінностей. Й особливо для американців воно завжди було номером один. Якщо цими цінностями відверто нехтують, тоді слід говорити, що деякі західні лідери ведуть подвійну гру, і це дуже погано.
Днями бачив сюжет по телебаченню: йшлося про те, що люди вдалися до рішучих дій( може й занадто) проти забруднювачів території їхнього села… Їх відразу почули, з ними одразу заговорили, почали щось пропонувати Ось так треба діяти.
Ви хочете сказати, що боротися з владою треба шляхом революції?
Ні, легальним методом спротиву антидемократичним та протиправним діям влади, методом громадської непокори, гуртуванням людей, а також парламентської боротьби.
Якщо негативних оцінок буде багато, влада буде змушена реагувати. А своє останнє слово скажуть наші громадяни. Незабаром місцеві вибори, дасть Бог, і парламентські. Усе стане на своє місце
Гадаю, владі треба подякувати, що вона так активно, швидко, настирно зліплює опозицію. Чи стане опозиція єдиною і об’єднаною, у мене є глибокі сумніви, але з точки зору тактики, коли йтиметься про якісь конкретні речі, то такі дії влади є просто подарунком.
ФЛОТ – ЦЕ ТЯГАР, ЕКОНОМІЧНЕ ЗЛО ДЛЯ САМИХ ЖЕ СЕВАСТОПОЛЬЦІВ
Поясніть, будь ласка, для громадян, які ще до кінця не розуміють, які загрози несе для України подальше базування ЧФ на території України.
Уявімо собі, що ви живете в невеличкому містечку і по ньому раптом, без дозволу міської влади, представників МНС тощо, починають возити вибухонебезпечні предмети. От їде тягач і тягне за собою п’ятиметрову ракету - бомбу, яка в будь-який момент може вибухнути. Як мають нормальні люди на таке реагувати?
На жаль, це те, що сьогодні відбувається в Криму. Тобто ЧФ без будь-якого узгодження з місцевою владою, з міністерствами, які за це відповідають робить усе, що йому заманеться.
Кораблі виходять з України, заходять в Україну в абсолютно довільний спосіб. Вони не інформують українську владу, куди вони пішли, що вони робитимуть. Ми мали приклад подій 2008 року, коли ЧФ узяв участь у бойових діях. Анатолій Гриценко недавно правильно сказав: «Нема гарантій, що відповідь флоту не дадуть на місці події, вона не виключена й там, звідки цей флот прийшов, – у Севастополі». Тобто виникає загроза терористичних актів на території базування цього флоту – на нашій території. Нам це потрібно?
У Севастополі накопичена величезна кількість боєприпасів, термін придатності яких уже вийшов. Їх треба терміново знищувати, бо вони загрожують людям. Але це коштує шалених грошей. Можна й вивозити. Проте нічого не робиться.
ЧФ постійно забруднює севастопольську бухту, неефективно використовує ті об’єкти, які орендує. Ми щороку втрачаємо сотні мільйонів доларів через присутність там ЧФ.
Усі розмови про те, що ЧФ піде і Севастополь пропаде, є справді лише байками. Це абсолютна брехня. Балаклава була найбільшою закритою частиною бази, де ремонтувалися підводні човни. А зараз там є бари, готелі, бухти для яхт, причому недешевих. Там ожила вся територія. Дуже швидко ожив би й весь Севастополь, якби Чорноморський флот звідти пішов. Тим більше, що є програми його розвитку, заміщення робочих місць.
Тобто флот – це тягар, економічне зло для самих же севастопольців. Вони є першими, хто програє.
А візьміть військовий аспект. Там реально боєздатних кораблів можна порахувати на пальцях однієї руки. Усе інше іржаве, несправне або просто не може вийти в море.
Самі росіяни ситуацію з ЧФ чудово розуміють, тому є план перетворення флоту на флотилію. Військово-стратегічного значення він не має, бо з усіх боків затиснутий у Чорному морі. Він потрібне лише для того, щоб тримати під контролем Крим та південь України. Щоб казати, що Севастополь – «город рускіх моряков» і насаджувати цю брехню з покоління в покоління.
НАСТУПНА ЗДАЧА – КЕРЧЕНСЬКА ПРОТОКА
Зараз росіяни з українцями готують демаркацію кордону. І вже з’являються побоювання, що ми можемо втратити Керченську протоку. Як правильно має проходити там кордон?
Гадаю, це буде чергове, що здасть влада.
Лавров недарма заявив про те, що зараз почнеться демаркація… Гадаю, ми повністю віддамо їм Керченську протоку.
Правильно кордон має проходити таким чином, що Керч – Єнікальський хід, по якому йде основний рух кораблів, належить Україні. Як це визначено на всіх картах. Тобто за все, що там відбувається, відповідає українська сторона. Росіяни ж ображаються, як це ми, мовляв, запитуватимемо в українського лоцмана право на захід у Азовське море. Такого бути не може в принципі.
Для них міжнародне право цікаве лише тоді, коли відповідає їхнім інтересам. В іншому випадку вони на нього просто не звертають уваги.
ЯКЩО ВИЗНАЄМО АБХАЗІЮ І ПІВДЕННУ ОСЕТІЮ, ПРОТИСТАВИМО СЕБЕ ВСІЙ СВІТОВІЙ СПІЛЬНОТІ
Як на вашу думку, зміниться політика Польщі щодо України?
Якраз тут діє стратегічна лінія, яка не зміниться навіть з утратою польської еліти, що справді була адвокатом України в Європі. Я багатьох із них знав особисто. Також мав честь кілька разів спілкуватися з покійним президентом. У нас із багатьма були дуже дружні, щирі відносини. Ці люди були мотором, нашим промоутером у Європі.
Не думаю, що стратегічно щось зміниться, але, звісно, з сьогоднішньою владою ніхто з поляків за Україну сорочку на собі не рватиме.
Що б змінилося, якби Україна визнала незалежність Південної Осетії і Абхазії?
Це означало б протипоставити себе абсолютно всій світовій спільноті. Подивіться, хто в цій компашці, яка вже визнала ці неіснуючі країни: Нікарагуа, Венесуела, Хезболла, ще хтось. Якщо ще й ми станемо в цей ряд, тоді, як кажуть, вибачайте – приїхали.
Розмовляли Оксана Климончук, Володимир Ільченко, УНІАН
Комментариев нет:
Отправить комментарий