«Гідра» намивів

Автор: Надія ГОЦУЄНКО (Київська область)

Гідронамив — це намивання грунту з допомогою земснарядів та іншої техніки. Старожили пам’ятають, як раніше, коли річки або озера замулювалися, з допомогою спеціальної гідротехніки їх сумлінно розчищали. Тепер же в поняття «гідронамив» вкладається зовсім інший підтекст. За умовчанням, за невинним раніше процесом очищення водойм тепер насправді криється штучне збільшення земельних площ за рахунок водних ресурсів. Оскільки ж небідних людей, котрі хочуть мати особистий причал біля води й милуватися хлюпотінням хвиль із вікна опочивальні, стає дедалі більше, то й «гідра» намивів теж пропорційно збільшується.

Масова забудова прибережних заплавних земель уздовж Дніпра — особливо на ділянці від гирла Десни до гирла Стугни (м.Українка) — «класика жанру». Екологи невпинно б’ють на сполох: забудовуються прибережні ділянки, які мають виняткову природну цінність, а також придамбові території. «Навколоводних» землевласників та землекористувачів налічуються десятки тисяч, а споруджують «хатинки» для них — близько сотні товариств. Експерти констатують: таке неурегульоване будівництво може призвести до остаточної деградації екологічної системи головної водної артерії країни та унікальних природних територій уздовж Дніпра, його приток — малих річок Віти, Козинки, берегів озера Заспа, у тому числі і в самому масиві Конча-Заспа.

Неодноразові публікації у ЗМІ про те, що через масову забудову прибережних територій зменшується пропускна здатність річок, у тому числі й Дніпра, теж не зупиняють новоявлених рантьє. Тим часом є дані, що при проходженні паводків із регулярністю один раз на століття рівень води в межах столиці підвищується на 0,6—0,9 м. Відповідно до наявних розрахунків, якщо неконтрольоване будівництво вздовж прибережної зони триватиме такими ж темпами, то рівень води у водоймах у межах Києва під час весняного водопілля може зрости до 1,1—1,8 м.

Контрольні органи в міру своїх сил намагаються протистояти намивові територій на вподобаних престижних масивах під нові й нові будинки, посилаючись при цьому на очевидні порушення технічних умов для будівельних робіт. Але найчастіше їхні розпорядження з вимогами призупинити намив грунтів не досягають бажаної мети. Позаяк забудовники й не думають виконувати розпорядження про призупинення робіт із намиву територій. Як сказав один із робітників на спорудженні чергового гідронамиву: «Подумаєш, розпорядження... Завтра в мене буде від хазяїна своє розпорядження! Він платить мені по 100 доларів на день, отже, може собі купити будь-який дозвіл». Секрет у тому, що всі розпорядження дуже легко опротестовуються забудовниками через суди. Результат: кипуча діяльність зі спорудження гідронамивів, підняття рівня грунту з метою використання земельних ділянок під будівництво до незатоплюваних позначок триває, наче нічого й не сталося.

Схоже, «господарі» землі добре знають, як нею розпорядитися. Рецепт нескладний. Передусім — незаконне відчуження земельних ділянок. Наприклад, як розповів директор департаменту земель сільськогосподарського та іншого призначення, охорони і моніторингу земель Держкомзему Сергій Чорноштан, перевірками встановлено, що в межах Головурівської сільради Бориспільського району було підготовлено проекти землевпорядження для відведення земельних ділянок у власність 25 громадянам загальною площею близько 50 га для ведення особистого селянського господарства. Проекти були розроблені з численними порушеннями, що, втім, не зашкодило передати ділянки громадянам «для ведення особистого селянського господарства» за рахунок... земель водного фонду. Як з’ясувалося, ділянки, про які йде мова, розміщені в заплавах Дніпра, де острови, водна гладь і заболочена місцевість. Що ж, ми вже були свідками того, як «землевласники» в лісах, під деревами, «піднімали сільське господарство», вирощуючи серед коріння огірочки-помідорчики. Тепер з’явилися й водні «городники». Потому згадані земельні ділянки були відчужені шляхом складання договорів купівлі-продажу.

Взагалі, Бориспільський район — ласий шмат для любителів гідронамивів. Згідно з інформацією Сергія Чернишова, за результатами розгляду проекту землевпорядження з приводу відведення садовому товариству «Берегиня» земельної ділянки площею 29 га в оренду під розміщення колективних садів, установлено, що проект було розроблено з порушеннями Земельного кодексу України, Закону України «Про природно-заповідний фонд», Закону України «Про землевпорядження». Земельну ділянку було надано в оренду за рахунок земель водного фонду без позначення зон обмежень. Дніпровське басейнове управління водних ресурсів, із порушенням вимог земельного законодавства, видало дозвіл на гідронамив території садового товариства, яке розміщене... у заплаві Дніпра. Тож тепер, окрім «водних городників», з’явилися ще й «водні садівники»...

У департаменті земель сільськогосподарського та іншого призначення, охорони і моніторингу земель є дані про те, що якесь ТОВ самовільно зайняло земельну ділянку площею приблизно 2,9 га уздовж річки Десна в адміністративних межах Пухівської сільської ради Броварського району для складування піску, видобутого в результаті гідронамиву. За порушення, відповідальність за яке передбачена п.6 ст. 211 Земельного кодексу України, до директора ТОВ були вжито заходів адміністративного покарання. Матеріали перевірки передано в Головне управління СБУ в м. Києві та Київській області та в управління державної служби боротьби з економічними злочинами ГУ МВС у Київській області.

На жаль, такі приклади не поодинокі. Як же приборкати «гідру» намивів? Поки що зброя в перевіряльників традиційна: передача накопичених матеріалів перевірок для дальшого розгляду в правоохоронні органи і штрафи. Стосовно останнього. Слід сказати, що коли раніше із суми штрафів за описувані порушення всі відверто насміхалися (вона становила аж 17 грн.), то тепер ідеться аж про 50% від мінімальної місячної зарплати, які на сьогодні становлять 372 грн.